923/496/18
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
|
18 лютого 2019 року |
м. Одеса |
Справа № 923/496/18 |
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: М.А. Мишкіної, С.В. Таран,
секретар судового засідання – О.В. Клименко,
за участю представників:
від позивача: не з’явився;
від відповідача: не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт"
про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат за результатами розгляду апеляційної скарги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"
у справі № 923/496/18
за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"
до відповідача: Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт"
про стягнення 403 159 грн. 97 коп.,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2018 року Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулось до Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" з позовом про стягнення 360 821 грн. 83 коп. боргу, 6824 грн. 22 коп. інфляційних втрат, 2893 грн.70 коп. 3% річних та 32 620 грн.22 коп. пені за договором про допуск до об'єктів портової інфраструктури, укладеним сторонами 29.06.2017 року.
Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором щодо внесення плати за використання проїзних доріг загального користування.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 18.10.2018 року у справі №923/496/18 (суддя Павленко Н.А.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства “Херсонський морський торговельний порт” на користь Держаного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Херсонської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” заборгованість за користування об’єктами портової інфраструктури за січень та лютий 2018 року у розмірі 11390 грн. 04 коп., 78 грн. 64 коп. в якості 3 % річних, 154 грн. 27 коп. втрат від інфляції, 888 грн. 43 коп. пені, а також судовий збір у розмірі 187 грн. 47 коп.; відмовлено в задоволенні позовних вимог Держаного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Херсонської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в частині стягнення з Державного підприємства “Херсонський морський торговельний порт” 349431 грн. 79 коп. заборгованості за користування об’єктами портової інфраструктури за листопад 2017 року, 31731 грн. 79 коп. пені, 2815 грн. 06 коп. в якості 3 % річних, 6669 грн. 95 коп. втрат від інфляції.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2019 року у справі № 923/496/18 (головуючий суддя Л.В. Поліщук, судді М.А. Мишкіна, С.В. Таран) апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Херсонської області від 18.10.2018 року у справі № 923/496/18 – без змін.
08.02.2019 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 923/496/18, в якій відповідач просить суд стягнути з позивача на користь відповідача 9 408 грн. 25 коп. витрат на правову допомогу.
Заява мотивована тим, що відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказував, що підприємство очікує понести витрати на правничу допомогу, у зв’язку з розглядом апеляційної скарги на суму 6000 грн. 00 коп., а докази витрат будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України.
В судове засідання представники учасників справи не з’явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.
За приписами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать у тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частина 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Таким чином відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу складатиме 6 000 грн. 00 коп.
При цьому у відзиві на апеляційну скаргу не наведено з яких саме витрат складається відповідна сума, не надано документів, які підтверджують понесені витрати у сумі 6 000 грн. 00 коп., а всі документи на підтвердження витрат на правничу допомогу у сумі 9 408 грн. 25 коп. було додано вже до заяви про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 923/496/18.
Тобто, у відзиві не надано документально підтвердженого орієнтовного розрахунку, а тільки задекларовано, що відповідач понесе витрати на правничу допомогу у сумі 6 000 грн. 00 коп.
Судова колегія зазначає, що з аналізу ст. 124 ГПК України вбачається, що попередній (орієнтовний) розрахунок означає наявність у сторони розміру грошової суми вже понесених нею витрат, а також очікуваних у майбутньому витрат, пов’язаних із розглядом справи в суді. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат повинен бути аргументований і підтверджений доказами або мотивований їх важливістю та доцільністю понесення в подальшому.
Апеляційний господарський суд вважає, що учасникам справи і їх представникам необхідно ретельно готуватись до справи, оскільки істотне збільшення фактичних витрат відносно запланованих потребує мотивованого пояснення в суді.
Слід зазначити, що у разі істотного збільшення заявленої до відшкодування суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком, сторона повинна довести неможливість передбачити такі витрати на час подання орієнтовного розрахунку.
У даному випадку відповідачем не надано попереднього розрахунку і жодного правового обґрунтування неможливості надання відповідачем документів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у сумі 6000 грн. 00 коп. станом на дату подання відзиву на апеляційну скаргу, не надано правового обґрунтування значного збільшення кінцевої суми судових витрат (з 6000 грн. 00 коп. до 9 408 грн. 25 коп.).
З огляду на 10-денний строк розгляду заяви про винесення додаткової постанови, передбачений ст. 244 ГПК України, інша сторона (позивач) при відсутності попереднього розрахунку витрат на правничу допомогу і заяви про необхідність стягнення цих витрат під час розгляду апеляційної скарги по суті, була позбавлена можливості ознайомитись з новим розрахунком відповідача і надати свої вмотивовані заперечення щодо витрат на правничу допомогу, ознайомитись із доказами, поданими після прийняття постанови у справі. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що задоволення вимог відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу призведе до порушення процесуального балансу сторін.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що відповідач не виконав вимоги ст. 124 ГПК України щодо надання обґрунтованого попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат на правничу допомогу, у заяві про винесення додаткового рішення розмір витрат значно збільшено, у порівнянні з задекларованим у відзиві на апеляційну скаргу, тому відповідно до п. 5 ст. 244 ГПК України судова колегія приймає ухвалу про відмову у прийнятті додаткової постанови.
Керуючись ст.ст. 124, 126, 129, 233, 234, 244 ГПК України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у з задоволенні заяви Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" про винесення додаткової постанови про стягнення витрат на правову допомогу у сумі 9 408 грн. 25 коп.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в строки і порядку, передбаченому ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя С.В. Таран
Суддя М.А. Мишкіна
