ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2020 року
м. Одеса
Справа № 923/496/18
Південно -західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів секретар судового засідання Представники учасників по справі: Від ДП "Херсонський морський торговельний порт"
Богатиря К.В. Будішевської Л.О., Філінюка І.Г. Арустамян К.А. адвокат Динюк І.Р., ордер № 1003826, дата видачі: 19.06.20; посвідчення ХС№000219 від 15.05.19;
розглянувши апеляційну скаргу
Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт»
на рішення господарського суду
Херсонської області
від
19.12.2019 (суддя суду першої інстанції - Гридасов Ю.В; час і місце оголошення рішення: 19.12.2019 об 11:54, м. Херсон, вул. Театральна, 18, Господарський суд Херсонської області, зал судового засідання № 322)
у справі за позовом до відповідача про
№ 923/496/18 Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Херсонського морського порту), Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» стягнення 403 159 грн. 97 коп.,
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» звернулось до Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» з позовом про стягнення 360 821,83 грн. боргу, 6 824,22 грн. інфляційних втрат, 2 893,70 грн. 3% річних та 32 620,22 грн. пені за Договором про допуск до об`єктів портової інфраструктури, укладеним сторонами 29.06.2017.
Заява про усунення недоліків (вх. 5692/18 від 13.06.2018) Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість на суму 403159,97 грн. з яких: основний борг 360821грн.83коп.; пеня 32620грн.22коп.; 3% річних 2893грн.70коп.; інфляційні втрати 6824грн.22коп., а також 6047грн.40коп. витрат по сплаті судового збору. Окрім того, до даної заяви були додані відповідні розрахунки.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 18.10.2018 позовні вимоги Держаного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» на користь Держаного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» заборгованість за користування об`єктами портової інфраструктури за січень та лютий 2018 у розмірі 11390,04грн., 78,64грн. в якості 3% річних, 154,27грн. втрат від інфляції, 888,43грн. пені, та судовий збір у розмірі 187,47грн. Відмовлено у задоволенні позовних вимог Держаного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в частині стягнення з Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» 349431,79грн. заборгованості за користування об`єктами портової інфраструктури за листопад 2017р., 31731,79грн. пені, 2815,06грн. в якості 3% річних, 6669,95грн. втрат від інфляції.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2019 року апеляційну скаргу Держаного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 18.10.2018 року залишено без змін.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 19.06.2019 року касаційну скаргу Держаного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії (адміністрація Херсонського морського порту) задоволено частково. Рішення Господарського суду Херсонської області від 18.10.2018 року та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2019 року скасовано. Справу № 923/496/18 направлено на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.
У зв`язку з направленням справи на новий розгляд, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, яким 23.09.2019 року справу розподілено судді Гридасову Ю.В.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 19.12.2019 (суддя Гридасов Ю.В.) позов задоволено повністю; стягнуто з Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» (юридична адреса: 73000, місто Херсон, проспект Ушакова, будинок 4, поштова адреса: 73025, місто Херсон, вулиця Потьомкінська, будинок 3, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 01125695) на користь Держаного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Херсонського морського порту) (адреса місцезнаходження: 73000, місто Херсон, проспект Ушакова, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 38728533) заборгованість на суму 403159грн.97коп., з яких: основний борг 360821грн.83коп.; пеня 32620грн.22коп.; 3% річних 2893грн.70коп.; інфляційні втрати 6824грн.22коп., а також 6047грн.40коп. витрат по сплаті судового збору.
Таке рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що 29.06.2017 між ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та ДП "Херсонський морський торговельний порт" укладено Договір про допуск до об`єктів портової інфраструктури № 1261.
На виконання умов Договору 04.01.2018 позивач на адресу відповідача направив рахунок від 31.12.2017 № 5703, Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2017 № 9671, рахунок від 31.12.2017 № 5704, Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2017 № 9672, для проведення оплати за договором від 29.06.2017.
Відповідач листом від 05.01.2018 повідомив позивача про повернення оригіналів актів-здачі прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2017 № 9672 на суму 384 994,7 грн. з ПДВ та рахунку на оплату від 31.12.2017 № 5704, у зв`язку з тим, що сума Акту виконаних робіт перевищує суму договору.
Суд першої інстанції встановив, що мав місце факт неоплати відповідачем за користування об`єктами портової інфраструктури, за Договором про допуск до об`єктів портової інфраструктури від 29.06.2017 №1261, за листопад 2017, січень-лютий 2018.
З огляду на те, що відповідач не виконав свої зобов`язання по Договору про допуск до об`єктів портової інфраструктури від 29.06.2017 №1261 та не навів аргументи щодо відсутності підстав для задоволення позову, які б відповідали фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства, суд першої інстанції вирішив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
17.01.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» на рішення Господарського суду Херсонської області від 19.12.2019.
Апелянт вважає, що оскаржуване рішення було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права при недотриманні норм процесуального права.
На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно відхилив доводи Відповідача щодо обґрунтованості підстав відмови від підписання актів-здачі прийняття робіт (надання послуг).
Окрім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку щодо неможливості зарахування суми, встановленої п. 16 Калькуляції «авансування», в рахунок відшкодування суми наданих послуг.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов не вірного висновку, що виставлений у листопаді 2017 рахунок за послуги, фактично надані в вересні та жовтні 2017 року, не суперечить положенням діючого законодавства.
З огляду на вищевикладене, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 19.12.2019 по справі № 923/496/18 та ухвалити нове рішення, яким відмовити Держаному підприємству «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в задоволенні позову до Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» про стягнення 360 821,83грн. боргу, 6 824,22 грн. інфляційних втрат, 2 893,70грн. 3 % річних та 32 620,22грн., а також 6 047,40грн. витрат по сплаті судового збору, у повному обсязі.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» на рішення господарського суду Херсонської області від 19.12.2019 у справі № 923/496/18; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 12.02.2020.
14.02.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» надійшов відзив Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» на рішення Господарського суду Херсонської області від 19.12.2019.
Позивач вказує, що всі доводи апелянта були спростовані судом першої інстанції та просить апеляційну скаргу Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 19.12.2019 без змін.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 призначено справу № 923/496/18 до розгляду на 11 березня 2020 року об 16:00 год.
11.03.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 11 390,04 грн.
Дане клопотання обґрунтоване тим, що в рамках Договору про допуск до об`єктів портової інфраструктури № 126Р/55-П-ХЕФ-17 відповідачем було проведено оплату вартості користування об`єктами портової інфраструктури у січні та лютому 2018 року в розмірі 11 390,04 грн. На підтвердження факту такої оплати відповідач надав 11.03.2020 у судовому засіданні для огляду оригінал платіжного доручення №10462 від 19.03.2019. Як вбачається з даного платіжного доручення Державне підприємство «Херсонський морський торговельний порт» сплатило на користь Держаного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» 11 390,04 грн., призначення платежу - «Використ. проєзних доріг загально користування рішення по справі « 923/496/18 від 12.10.2018р., дог. №55-П-ХЕФ-17/126Р».
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 (з врахуванням ухвали від 25.06.2020 про виправлення описки в даті винесення ухвали від 11.03.2020), окрім іншого, відкладено розгляд справи № 923/496/18 на 30.03.2020 об 12:00 год. Цією ж ухвалою колегія суддів зобов`язала позивача надати до Південно-західного апеляційного господарського суду письмові пояснення щодо факту сплати Державним підприємством «Херсонський морський торговельний порт» грошових коштів за користування об`єктами портової інфраструктури у січні та лютому 2018 року з додатком виписки з банківського рахунку (завірена належним чином копія або оригінал) по факту отримання вказаних коштів позивачем.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 повідомлено учасників справи №923/496/18, що розгляд апеляційної скарги Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» на рішення Господарського суду Херсонської області від 19.12.2019, призначений на 30.03.2020 о 12:00 год. не відбудеться та вказано, що про дату, час та місце судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 призначено розгляд апеляційної скарги Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» на рішення Господарського суду Херсонської області від 19.12.2019 у справі № 923/496/18 на 22 червня 2020 року о 14:00 год.; явка представників учасників у справі не визнавалася обов`язковою.
17.06.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду електронною поштою надійшла заява (вх. №336/20/Д5 від 17.06.2020) від Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 повернуто без розгляду Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, з підстав того, що дана заява була підписана особою, яка не надала доказів свого права представляти інтереси заявника у суді.
22.06.2020 у судове засідання з`явився представник Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» - адвокат Динюк І.Р., представник позивача у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, як вбачається з рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 про призначення справи № 923/496/18 до розгляду на 22 червня 2020 о 14:00 була отримана позивачем - 18.05.2020.
Статтею 120 частиною 3, 6, 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено наступне:
Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 22.06.2020, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» на рішення Господарського суду Херсонської області від 19.12.2019, до суду не повідомлялося.
Таким чином, на думку колегії суддів в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» на рішення Господарського суду Херсонської області від 19.12.2019 по суті, не дивлячись на відсутність представника позивача, повідомленого про судове засідання належним чином. Відсутність представника позивача у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.
Фактичні обставини, встановлені судом.
29.06.2017 між ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Херсонського морського порту) та ДП "Херсонський морський торговельний порт" (Користувач) укладено Договір про допуск до об`єктів портової інфраструктури № 126Р/55-П-ХЕФ-17 (надалі за текстом рішення - Договір), предметом якого є надання Користувачу послуг з користування об`єктами портової інфраструктури, які закріплені за Адміністрацією та знаходяться на її балансі, а саме: проїзні дороги загального користування, а користувач зобов`язується користуватися об`єктами портової інфраструктури відповідно до їх цільового призначення та здійснювати оплату за таке користування в порядку та на умовах, передбачених даним договором.
У п. 1.2. Договору визначено, що проїзні дороги загального користування, що знаходяться на балансі Адміністрації, зазначені у Додатку № 1 до договору, який є невід`ємною його частиною.
Відповідно до п.п. 2.1 - 2.8 Договору загальна вартість договору орієнтовно становить 624 661,62 грн. без ПДВ та визначається Додатком №2 до цього договору, який є його невід`ємною частиною. ПДВ нараховується відповідно до чинного законодавства України. Нарахування плати за користування об`єктами портової інфраструктури здійснюється Адміністрацією відповідно до Актів наданих послуг (Актів виконаних робіт). Сума щомісячного платежу за користування об`єктами портової інфраструктури розраховується, виходячи з фактичної кількості надання послуг Адміністрацією у звітному місяці, що підтверджується Актом наданих послуг (Актом виконаних робіт) за формою КБ-2в. Розрахунки за користування об`єктами портової інфраструктури Користувач здійснює протягом п`яти банківських днів з моменту підписання сторонами Акту наданих послуг (Акту виконаних робіт) на підставі рахунку (рахунку-фактури) Адміністрації. Обов`язок по складанню Акту наданих послуг (Акту виконаних робіт) покладається на Адміністрацію. Користувач протягом 5-ти робочих днів з дати отримання від Адміністрації Актів наданих послуг (Актів виконаних робіт) розглядає їх, підписує та направляє на адресу Адміністрації по одному примірнику таких Актів, або в цей же строк надає мотивовану відмову від їх підписання. Належним підтвердженням отримання Користувачем наданих послуг (Актів виконаних робіт) є відмітка (штамп) на супровідному листі або поштове повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції. У випадку неповернення Користувачем Актів наданих послуг (Актів виконаних робіт) або мотивованої відмови від їх підписання у встановлені договором строки, такі Акти вважаються погодженими сторонами та підлягають оплаті. Оплата рахунків Адміністрації повинна здійснюватися користувачем з обов`язковим посиланням у платіжному дорученні на цей договір та на номер і дату відповідних рахунків, на підставі яких здійснюється оплата. Оплата по договору здійснюється шляхом перерахування Користувачем грошових коштів в національній валюті на поточний рахунок Адміністрації в безготівковій формі.
Наявний у матеріалах даної справи Додаток № 2 до Договору від 29.06.2017 № 126Р/55-П-ХЕФ-17 «Калькуляція вартості використання проїзних доріг загального користування» не містить відомостей про авансування витрат на утримання проїзних доріг.
Згідно з п.п. 3.1.1, 3.1.3 Договору Користувач зобов`язався користуватись об`єктами портової інфраструктури Адміністрації відповідно до їх цільового призначення із дотриманням норм Правил безпеки праці в морських портах, правил дорожнього руху. Користувач зобов`язався на умовах та в строки, визначені даним договором, оплачувати рахунки Адміністрації.
Відповідно до п.4.2. Договору у разі порушення термінів оплати за надані Послуги Адміністрація має право стягнути з Користувача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також відповідно до ст. 625 ЦК України стягнути з останнього суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з суми простроченого платежу.
За умовами п.п. 7.1 - 7.2 Договору цей договір набирає чинності з дати його підписання та скріплення печатками обох сторін і діє до 31.12.2017 включно. У відповідності до ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони дійшли згоди, що умовами даного договору застосовуються до відносин, які виникли між ними до набрання даним договором чинності, а саме з 01.01.2017.
20.07.2017 між сторонами було складено та підписано протокол врегулювання розбіжностей до Договору про допуск до об`єктів портової інфраструктури від 29.06.2017, яким було, зокрема, викладено п. п. 2.1, 2.3, 2.5 Договору у новій редакції, а саме:
п. 2.1 - загальна вартість договору орієнтовно становить 252 224,46 грн. без ПДВ, згідно калькуляції Адміністрації від 19.07.2017. ПДВ нараховується відповідно до чинного законодавства;
п.2.3 договору - сума щомісячного платежу за користування об`єктами портової інфраструктури розраховується, виходячи з фактичної кількості надання послуг Адміністрації у звітному місяці, що підтверджується Актами наданих послуг (Актами виконаних робіт) за формою КБ-2в;
п. 2.5 договору - обов`язок по складанню Актів наданих послуг (Актів виконаних робіт) покладається на Адміністрацію. Користувач протягом 5-ти робочих днів з дати отримання від Адміністрації Актів наданих послуг (виконаних робіт) розглядає їх, підписує та направляє на адресу Адміністрації по одному примірнику таких Актів або в цей же строк надає мотивовану відмову від їх підписання. Належним підтвердженням отримання Користувачем Акту наданих послуг (Акту виконаних робіт) є відмітка (штамп) на супровідному листі або поштове повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції.
Додатковою угодою від 26.07.2017 № 1 до Договору були внесені зміни в Додаток №2 до договору (Калькуляція вартості використання проїзних доріг загального користування).
У пункті 16 Калькуляції вартості використання проїзних доріг загального користування сторони внесли зміни щодо наявності авансування по договорам 2013-2016 р.р. на суму 309 702,73грн.
Додатковою угодою від 21.08.2017 № 2 до Договору про допуск до об`єктів портової інфраструктури від 29.06.2017 сторонами було погоджено, що додаткова угода №1 до договору набирає чинності з моменту її підписання сторонами і діє до закінчення терміну дії договору. Відповідно до ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди, що умови додаткової угоди застосовуються до відносин, що виникли між сторонами в рамках договору з 01.01.2017 року.
Додатковою угодою від 29.12.2017 № 3 до договору сторони погодили продовжити строк дії договору до 28.02.2018 та збільшити суму договору на 50444,89грн. без ПДВ, та у зв`язку з чим внесли зміни до договору, зокрема:
загальна вартість договору орієнтовно становить 302 669,35грн. без ПДВ. ПДВ нараховується відповідно до чинного законодавства України (п. 2.1. договору);
договір набирає чинності з дати його підписання та скріплення печатками обох сторін і діє до 28.02.2018 включно, а в частині взаєморозрахунків та гарантійних зобов`язань до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.
Вказаними змінами до умов Договору сторони виклали п. 2.1 цього Договору стосовно визначення вартості договору без будь-якого використання Калькуляції як Додатку № 2 до Договору.
Також сторони погодили, що зобов`язуються укласти додаткову угоду до договору після затвердження нових тарифів Адміністрацією. Нові тарифи впроваджуються з 01.01.2018.
На виконання умов Договору 04.01.2018 позивач на адресу відповідача з супровідним листом направив рахунок від 31.12.2017 № 5703, Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2017 № 9671, рахунок від 31.12.2017 № 5704, Акт здачі прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2017 № 9672, для проведення оплати за договором від 29.06.2017.
Відповідач листом від 05.01.2018 повідомив позивача про повернення оригіналів актів-здачі прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2017 № 9672 на суму 384 994,7 грн. з ПДВ та рахунку на оплату від 31.12.2017 № 5704, у зв`язку з тим, що сума Акту виконаних робіт перевищує суму договору. Відповідач також просив позивача оформити Акт виконаних робіт за листопад 2017 згідно з калькуляцією вартості використання доріг загального користування, врахувавши суму авансування 2013-2016 років у сумі 309702,73 грн. без урахування прибутку і ПДВ (п. 16 калькуляції).
Суд першої інстанції вірно встановив, що предметом спору у даному випадку є вимога ДП "Адміністрація морських портів України" про стягнення з ДП "Херсонський морський торговельний порт" 360 821,83 грн. боргу, 6 824,22 грн. інфляційних втрат, 2 893,70 грн. 3% річних та 32 620,22 грн. пені.
Позовні вимоги ґрунтуються на Договорі про допуск до об`єктів портової інфраструктури від 29.06.2017 №126Р/55-П-ХЕФ-17, укладеному між ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Херсонського морського порту) та ДП "Херсонський морський торговельний порт" (Користувач).
Підставою позову є неоплата відповідачем за користування об`єктами портової інфраструктури за Договором про допуск до об`єктів портової інфраструктури від 29.06.2017 №126Р/55-П-ХЕФ-17 за листопад 2017, січень-лютий 2018.
Згідно із ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст.11 цього Кодексу.
За змістом положень ст.ст. 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
За змістом ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як про це вже було позначено вище, відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків згідно з частиною другою наведеної статті.
Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків. Така правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18.
Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцій щодо правової природи Договору, на підставі якого заявлено до стягнення заборгованість та вважає, що укладений між сторонами Договір про допуск до об`єктів портової інфраструктури № 126Р/55-П-ХЕФ-17 є змішаним договором, оскільки містить у собі елементи договорів підряду (в частині виконання робіт) та надання послуг (в частині надання права користування проїзними дорогами загального користування).
Щодо умов, які передбачають відшкодування за проведений ремонт проїзних доріг загального користування, порядку оформлення відповідних документів на підтвердження здійсненого ремонту та самого відшкодування судом встановлено, що пунктом 2.3 Договору узгоджено умову, за якою сума щомісячного платежу за користування об`єктами портової інфраструктури розраховується, виходячи з фактичної кількості наданих послуг Адміністрацією у звітному місяці, що підтверджується Актами наданих послуг (Актами виконаних робіт) за формою КБ-2в.
Сам Договір (без вчинення дій направлених на його виконання) є лише домовленістю, всі дії по Договору оформлюються певними документами (актами, накладними тощо), які підтверджують фактичне виконання договору. Саме лише підписання договору не є гарантом того, що сторони вчинять дії направлені на його фактичне виконання.
Відповідно до Національних стандартів України (ДСТУ) із ціноутворення в будівництві, зокрема, ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013, передбачено примірні форми первинних документів з обліку в будівництві, які мають використовуватися з 01.01.2014 р. під час проведення взаєморозрахунків за обсяги виконаних будівельних робіт:
форма № КБ-2 - форма акта приймання виконаних будівельних робіт,
форма № КБ-3 - довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.
При цьому, формою № КБ-2 передбачено, що поточною ціною одиниці виміру є «грн», одиницею виміру виконання робіт (витрат) є «грн».
Оскільки у листопаді 2017 року ремонтні роботи позивачем не проводилися, акт за формою КБ-2 не складався.
Враховуючи, що ремонтні роботи фактично проводилися у вересні та жовтні 2017 року (виконувалися триваючі роботи), то саме за ці місяці і були складені акти форми КБ-2, що було відображено у рахунку за листопад місяць.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що виставлення у листопаді 2017 рахунку за послуги, фактично надані у вересні та жовтні 2017, не суперечить положенням діючого законодавства та умовам укладеного сторонами Договору.
Щодо підстав відмови відповідача від підписання актів-здачі прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2017 № 9672 на суму 384 994,7 грн., з ПДВ, та підстав відмови відповідача від оплати рахунку № 5704 від 31.12.2017, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідач посилається на те, що позивач відмовився від погодженого способу розрахунку вартості використання проїзних доріг загального користування (безоплатне здійснення робіт на суму 309 702,73 грн.), дана обставина і слугувала підставою для відмови відповідача від підписання актів-здачі прийняття робіт (надання послуг) та виконання рахунку позивача на оплату.
Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до п 2.3. Договору сума щомісячного платежу за користування об`єктами портової інфраструктури розраховується виходячи з фактичної кількості наданих послуг адміністрацією у звітному місяці, що підтверджується актами наданих послуг (актами виконаних робіт) за формою КБ-2в.
Відповідно до п. 2.5. Договору обов`язок по складанню актів наданих послуг (актів виконаних робіт) покладається на адміністрацію. Користувач протягом 5-ти робочих днів з дати отримання від адміністрації акту наданих послуг (актів виконаних робіт) розглядає їх, підписує та направляє на адресу адміністрації по одному примірнику таких актів, або в цей же строк надає мотивовану відмову від їх підписання. Належним підтвердженням отримання актів наданих послуг (актів виконаних робіт) є відмітка (штамп) на супровідному листі або поштове повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції.
При цьому, як зазначає відповідач, позивач вимагає оплату за послуги, надані у листопаді 2017 року, при тому що акт за формою КБ-2в у листопаді 2017 року не складався та сторонами не узгоджувався, що стало додатковою підставою для відмови відповідача підписати акт та оплатити рахунок.
Вказані доводи апелянта не приймаються судом до уваги, оскільки, умовами укладеного сторонами Договору не передбачено безоплатне виконання робіт (надання послуг), посилання відповідача на п. 16 Калькуляції не відповідає умовам п. 2.1. Договору, у редакції додаткової угоди № 3 до Договору. Окрім того, як зазначено вище, виставлення у листопаді 2017 року рахунку за послуги, фактично надані у вересні та жовтні 2017 р., про що складено відповідні акти за формою КБ-2в, не суперечить положенням діючого законодавства та умовам укладеного сторонами Договору.
Щодо фактичної наявності та підставності переплат за 2013-2016 роки, можливості, відповідно до умов Договору, з урахуванням внесених змін до калькуляції, зарахування такої переплати до нарахованих платежів за Договором, зокрема в рахунок відшкодування за проведений ремонт проїзних доріг, судом встановлено наступне.
Калькуляція, на п. 16 якої посилається апелянт, була передбачена первісною редакцією п. 2.1. Договору, який додатковою угодою № 3 до Договору було змінено, посилання на калькуляцію вилучено та встановлена нова орієнтовна вартість договору.
Ні самим Договором, ні додатковими угодами до Договору не було передбачено здійснення авансування.
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ від 16.07.1999 з наступними змінами і доповненнями (далі - Закон), саме первинний бухгалтерський документ містить відомості про господарську операцію та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.
Авансування - це надання у розпорядження однією договірною стороною іншій коштів у рахунок майбутніх платежів, пов`язаних з проведенням певних робіт, попередніх розробок або підготовкою до відвантаження певних партій товарів.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів (первинних бухгалтерських документів) щодо суми 309 702,73 грн., без ПДВ, яка за твердженням відповідача була оплачена протягом 2013-2016 років у якості авансування.
Відповідно до актів звірок взаємних розрахунків за періоди 2016 рік, 2017 рік (окремо додаються акти за період 2 квартал 2017, липень 2017, серпень 2017) у ХФ ДП «АМПУ» не обліковується жодної заборгованості перед ДП «ХМТП».
Окрім того, сторонами не підписувалося жодних спільних актів про огляд проїзних шляхів, де було б зафіксовано факт неналежного виконання позивачем своїх зобов`язань за попередніми договорами. Таким чином, посилання апелянта на здійснення ним авансування не приймаються до уваги судом апеляційної інстанції.
З врахуванням встановленого факту отримання відповідачем підписаних позивачем Актів виконаних робіт за спірний період, повернення їх відповідачем без підписання, що фактично оцінюється колегією суддів як відмова від підписання вказаних актів без достатніх для цього підстав (немотивована відмова), що відповідно до п. 2.6 Договору свідчить про те, що вказані акти вважаються погодженими сторонами та підлягають оплаті.
Пунктом 2.4 Договору встановлено, що розрахунки за користування об`єктами портової інфраструктури Користувач здійснює протягом п`яти банківських днів з моменту підписання сторонами Акту наданих послуг (Акту виконаних робіт) на підставі рахунку (рахунку-фактури) Адміністрації.
Тобто строк оплати для відповідача на умовах вказаного Договору настав.
З огляду на все вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачем дійсно доведено доказами щодо наявності підстав для задоволення позову в частині стягнення основного боргу. Окрім того, дані вимоги позивача відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.
Аргументи, наведені апелянтом, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.
Згідно положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України: "неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання".
Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України: "якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства".
Відповідно до вимог частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань": «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін».
Відповідно до ст. 3 вказаного Закону: «розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня».
Як було встановлено господарським судом, та з чим погоджується колегія суддів, у зв`язку з відсутністю оплати у встановлений договором строк почалося прострочення виконання грошового зобов`язання для відповідача, за що передбачена встановлена законом та договором відповідальність.
Перевіривши розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів прийшла до висновку, що позовна заява в цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі та необхідно стягнути з відповідача на користь позивача пеню у сумі 32 620,22 грн., 3% річних у сумі 2 893,70 грн. та інфляційні втрати у сумі 6 824,22 грн.
Щодо клопотання апелянта про закриття провадження у справі, в частині стягнення заборгованості в розмірі 11 390,04 грн. колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо) якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент відкриття провадження по справі та припинив існування в процесі розгляду справи.
Клопотання апелянта обґрунтоване тим, що в рамках Договору про допуск до об`єктів портової інфраструктури № 126Р/55-П-ХЕФ-17 Відповідачем було проведено оплату вартості користування об`єктами портової інфраструктури у січні та лютому 2018 року, в розмірі 11 390,04 грн.
На підтвердження факту такої оплати Відповідач надав 22.06.2020 оригінал платіжного доручення №10462 від 19.03.2019. Як вбачається з даного платіжного доручення, Державне підприємство «Херсонський морський торговельний порт» сплатило на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» 11 390,04 грн., призначення платежу - «Використ. проєзних доріг загально користування рішення по справі «923/496/18 від 12.10.2018р., дог. №55-П-ХЕФ-17/126Р».
Позивач будь-які заперечення з приводу проведеної часткової оплати відповідачем основного боргу на суму 11 390,04 грн. за січень, лютий 2018 року до апеляційного господарського суду не надав, чим підтвердив отримання вказаної оплати.
Вказані обставини не було досліджені судом першої інстанції в повному обсязі та враховані при винесені оскарженого рішення.
З підстав вищевикладеного, колегія суддів вважає за потрібне закрити провадження у справі № 923/496/18 в частині стягнення основного боргу в сумі 11 390,04 грн. у зв`язку з відсутністю предмета спору.
З огляду на вищевикладене, враховуючи закриття провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 11 390,04 грн., колегія суддів вважає, що підлягає стягненню основний борг у сумі 349431,79 грн. Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Херсонської області від 19.12.2019 у справі № 923/496/18 підлягає скасуванню в частині стягнення основного боргу в сумі 11 390,04 грн.
Висновки апеляційного господарського суду:
Стаття 277 ГПК України встановлює підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
1. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
У даному випадку колегією суддів встановлено при винесені оскарженого рішення судом першої інстанції неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, тому провадження у справі № 923/496/18 в частині стягнення основного боргу в сумі 11 390,04 грн. підлягає закриттю, апеляційна скарга частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Херсонської області від 19.12.2019 у справі № 923/496/18 підлягає скасуванню в цій частині.
Керуючись статтями 231 ч.1 п.2, 269-271, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Херсонської області від 19.12.2019 у справі № 923/496/18 скасувати в частині стягнення основного боргу в сумі 11 390,04 грн.
Закрити провадження у справі № 923/496/18 у цій частині у зв`язку з відсутністю предмета спору.
В іншій частині рішення Господарського суду Херсонської області від 19.12.2019 у справі № 923/496/18 залишити без змін, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
« 1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» (юридична адреса: 73000, місто Херсон, проспект Ушакова, будинок 4, поштова адреса: 73025, місто Херсон, вулиця Потьомкінська, будинок 3, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 01125695) на користь Держаного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Херсонського морського порту) (адреса місцезнаходження: 73000, місто Херсон, проспект Ушакова, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 38728533) заборгованість на суму 391769грн.93коп., з яких: основний борг 349431грн.79коп.; пеня 32620грн.22коп.; 3% річних 2893грн.70коп.; інфляційні втрати 6824грн.22коп., а також 6047грн.40коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.»
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 26.06.2020.
Головуючий суддя Богатир К.В.
Суддя Будішевська Л.О.
Суддя Філінюк І.Г.
