Справа № 738/1792/17 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/4823/545/19 Категорія - ч.2 ст. 342 КК України Доповідач ОСОБА_2
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 червня 2019 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Чернігові кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Менської місцевої прокуратури ОСОБА_6 на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 22 квітня 2019 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Бреч Корюківського району Чернігівської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , з повною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:
1) вироком Менського районного суду Чернігівської області від 26 листопада 2008 року за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
2) вироком Менського районного суду Чернігівської області від 31 березня 2009 року за ч.2 ст.186 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі;
3) вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 11 серпня 2016 року за ч.1 ст.125 КК України до 100 годин громадських робіт,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
В С Т А Н О В И Л А :
Вироком Менського районного суду Чернігівської області від 22 квітня 2019 року ОСОБА_7 визнано невинуватим та виправдано в пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 342 КК України за недоведеності в його діянні даного складу злочину.
Речові докази: DVD диск Verbatim та DVD диск VIDER, із відеозаписом обшуку, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з обвинувальним актом ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що 21 серпня 2017 року в період часу з 01-30 годин по 02-41 годину вчинив активний опір працівникам поліції під час виконання ними службових обов`язків, а саме заступнику начальника СВ Менського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_9 та слідчому СВ Менського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_10 , які відповідно до Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівниками правоохоронних органів.
Так, 21 серпня 2017 року в період часу з 01-30 години по 02-41 годину заступником начальника СВ Менського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_9 та слідчим СВ Менського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_10 під час виконання ними своїх обов`язків слідчих, тобто службових обов`язків, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 40 КПК України, статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 серпня 2017 року за № 12017270170000486 за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, в господарстві по місцю проживання ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 , проведено обшук з метою вилучення легкового автомобіля ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1 , який перебував у користуванні ОСОБА_7 ..
Під час проведення обшуку ОСОБА_7 чинив активний опір працівникам правоохоронних органів, який виражався у невиконанні законних вимог працівників поліції. Зокрема, під час обшуку ОСОБА_7 чинив активні дії, спрямовані на знищення легкового автомобіля ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1 . З цією метою взяв до рук кухонного ножа та порізав ним переднє ліве колесо автомобіля, після чого, незважаючи на законні вимоги працівників правоохоронних органів, ОСОБА_7 відкрив кришку бензобака автомобіля на намагався його підпалити.
Після неодноразових попереджень ОСОБА_9 до ОСОБА_7 відповідно до розділу 5 Закону України «Про Національну поліцію» застосовано заходи фізичного впливу та спеціальні засоби кайданки.
Такі дії ОСОБА_7 органами досудового розслідування кваліфіковані за частиною 2 статті 342 КК України як опір працівникам правоохоронних органів під час виконання ними своїх службових обов`язків.
Виправдовуючи ОСОБА_7 за ч.2 ст.342 КК України, суд першої інстанції виходив з того, що в даному кримінальному провадженні було допущено ряд порушень, зокрема відсутня постанова керівника органу досудового розслідування про створення слідчої групи, старший групи слідчих також не визначався, а повноваження слідчих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не були оформлені в установленому процесуальним законом порядку, а тому вони не мали повноважень до проведення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні. З огляду на викладене, місцевий суд дійшов висновку, що всі докази зібрані слідчими ОСОБА_11 та ОСОБА_12 після початку досудового розслідування і похідні від них докази є недопустимими. Ще однією підставою для визнання недійсними протоколів проведення слідчих експериментів від 26 та 27 грудня 2018 року з участю свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 та доданих до них дисків з відеозаписами слідчих експериментів, протоколу огляду дисків від 27 грудня 2018 року окрім наведеного, є й те, що дані процесуальні дії вчинені слідчим після закінчення строку досудового розслідування. Також серед порушень місцевий суд виокремив і те, що 21 серпня 2017 року було проведено обшук у період з 01-30 години до 02-41 години за місцем проживання ОСОБА_7 по АДРЕСА_2 , однак вказаний обшук було проведено без ухвали слідчого судді, у нічний час та без попередньої згоди ОСОБА_7 . Суддя зазначив, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не доведено існування невідкладних випадків, за наявності яких працівники поліції мали право проникнути до господарства ОСОБА_7 до постановлення ухвали слідчого судді. Також, під час судового розгляду кримінального провадження не знайшов підтвердження той факт, що слідчим у відповідності до ч.5 ст.236 КПК України приймалось рішення про проведення обшуку особи ОСОБА_7 . За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що обшук було проведено з порушенням положень статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) щодо права на повагу до приватного і сімейного життя; статті 30 Конституції України щодо недопущення проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду; приписів статей 13, 233, 234, 235 КПК України щодо недоторканності житла чи іншого володіння особи, підстав для надання слідчим суддею дозволу на обшук житла чи іншого володіння особи, вимог, яким повинна відповідати ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук.
Місцевим судом зроблено висновок, що стороною обвинувачення не здобуто та не надано суду доказів, що ОСОБА_7 чинив опір працівникам правоохоронних органів під час виконання ними своїх службових обов`язків, не виконував законні вимоги працівників поліції та чинив активні дії, спрямовані на знищення автомобіля.
Не погоджуючись з виправдувальним вироком суду, прокурор Менської місцевої прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначений вирок скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та безпідставністю виправдання та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.342 КК України та призначити йому покарання за вказаною статтею у вигляді 6 місяців арешту. Також просить повторно дослідити ряд доказів та допитати свідків.
Такі свої вимоги обґрунтовує невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та безпідставністю виправдання. Вказує, що повноваження слідчих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підтверджуються дослідженим в судовому засіданні дорученням начальника СВ Менського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_17 від 21.08.2017 року та дорученням про проведення досудового розслідування від 21.12.2018 року, згідно з яким проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження було доручено слідчим СВ Менського відділу поліції ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Зазначає, що вимогами КПК не передбачено імперативної норми про оформлення групи слідчих відповідною постановою із зазначенням прізвищ. Зазначає, що в матеріалах кримінального провадження наявний витяг з ЄРДР, відповідно до якого була визначена слідча група та старший слідчий із зазначенням їх прізвищ. Фактично досудове розслідування здійснювала група слідчих: ОСОБА_17 , слідчі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Зазначає, що судом визнано недопустимими доказами протоколи проведення слідчих експериментів та доданих до них дисків з відеозаписами слідчих експериментів, протокол огляду дисків. Наголошує, що згідно даних ЄРДР двохмісячний термін досудового слідства не порушений. Посилання суду, що прокурор отримав обвинувальний акт 06.12.2018 року вважає безпідставними. Не погоджується з позицією суду щодо визнання недопустимим доказом протокол обшуку та ухвалу слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку від 23.08.2017 року, яка набрала законної сили. Вважає, що досліджені в судовому засіданні докази підтверджують невідкладну необхідність проведення обшуку і що були всі підстави вважати, що речовий доказ автомобіль може бути прихований або знищений. Наголошує, що у даному випадку діє презумпція законності судового рішення, оскільки рішення визнається справедливим та законним до тих пір, поки не буде відмінене судом вищої інстанції. Таким чином, вважає, що суд вийшов за межі наданих йому повноважень, визнавши недопустимими доказами протокол обшуку та ухвалу слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку від 23.08.2017 року.
Далі вказує, що незрозуміло з яких підстав судом не враховано: показання потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , з яких встановлено, що ОСОБА_7 чинив активні дії, спрямовані на знищення легкового автомобіля; рапорт заступника начальника СВ Менського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_9 , в якому зазначено, що під час проведення обшуку ОСОБА_7 та ОСОБА_20 актично чинили опір працівникам правоохоронних органів; доручення т.в.о. начальника відділу поліції ОСОБА_21 від 20.08.2017 року №55 про створення мобільної групи з метою оперативно-профілактичного відпрацювання сіл Городище та Синявка Менського району; витяг з ЄРДР №12017270170000486 від 20.08.2017 року за фактом крадіжки з будинку ОСОБА_16 металевих речей; висновки службового розслідування від 12.10.2017 року за зверненням ОСОБА_7 та ОСОБА_20 щодо неправомірних дій працівників Менського ВП ГУНП в Чернігівській області, згідно з яким викладені в зверненнях факти не знайшли свого підтвердження; відеозаписи проведення обшуку, згідно з яких встановлено, що ОСОБА_7 чинить активний опір працівникам поліції.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, скасувати вирок суду та визнати обвинуваченого винуватим у пред`явленому обвинуваченні, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника, які просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора з підстав її необґрунтованості, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Прокурором в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування виправдувального вироку, постановлення обвинувального вироку та призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст.342 КК України у вигляді 6 місяців арешту.
У судовому засіданні як суду першої, так і апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_7 свою вину не визнав, вважає, що дії працівників поліції були незаконні, останні без дозволу проникли до його житла та іншого володіння, вилучили у нього транспортний засіб, документи на нього, вважає, що він мав право, за таких обставин, захищати себе та свою сім`ю.
В суді першої та апеляційної інстанції було досліджено ряд доказів, на які сторона обвинувачення посилалася як на докази винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України, зокрема:
- рапорт заступника начальника СВ Менського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_9 , поданий 21 серпня 2017 року т.в.о. начальнику Менського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_21 про те, що в рамках кримінального провадження № 12017270170000486 від 20 серпня 2017 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, у господарстві по АДРЕСА_2 було проведено обшук, метою проведення якого було вилучення легкового автомобіля ВАЗ 2101 синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває у володінні ОСОБА_7 .. Під час проведення обшуку ОСОБА_7 та ОСОБА_20 активно чинили опір працівникам правоохоронних органів, а саме йому та іншим співробітникам поліції, які перебували при виконанні своїх службових обов`язків, зокрема, на законні вимоги реагували неадекватно, хваталися за сторонні предмети, вили, палиці, ОСОБА_7 взяв ніж та порізав ним переднє ліве колесо автомобіля, ОСОБА_20 вхопила вила та розбила вікна в легковому автомобілі , скакала по капоту та даху автівки (а.с. 58);
-витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №12017270170000488, з якого вбачається, що за матеріалами правоохоронних органів відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 342 КК України, за фактом чинення ОСОБА_7 активного опору співробітникам правоохоронних органів, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 серпня 2017 року (а.с.54);
-доручення начальника СВ Менського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_17 від 21 серпня 2017 року, згідно з яким проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12017270170000488, було доручено слідчим СВ Менського відділу поліції (а.с.56);
-доручення т.в.о. начальника відділу поліції ОСОБА_21 від 20 серпня 2017 року №55 про створення мобільної групи з метою оперативно- профілактичного відпрацювання сіл Городище та Синявка Менського району в зв`язку з посиленим варіантом службової діяльності ( а.с.59 );
-витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 12017270170000486, зареєстрованого 20 серпня 2017 року за фактом крадіжки з будинку заявника ОСОБА_16 по АДРЕСА_1 металевих речей (а.с.60);
-ухвалу слідчого судді Менського районного суду Чернігівської області від 23 серпня 2017 року про надання дозволу слідчому слідчого відділення Менського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_10 на проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, а саме господарства АДРЕСА_1 , що зареєстроване на ОСОБА_22 , та в якому фактично проживає ОСОБА_7 , який проведено 21 серпня 2017 року у період часу з 01 год 30 хв. по 02 год 41 хв., з метою відшукання і вилучення доказів кримінального правопорушення, а саме легкового автомобіля ВАЗ 2101 синього кольору державний номерний знак НОМЕР_1 та свідоцтва про реєстрацію на вказаний транспортний засіб серії НОМЕР_2 , які є речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні № 12017270170000486 (а.с.61, 62);
-протокол обшуку від 21 серпня 2017 року, згідно з яким 21 серпня 2017 року у період з 01 год.30 хв. до 02 год.41 хв. за місцем проживання ОСОБА_7 по АДРЕСА_2 було проведено обшук, під час якого було виявлено та вилучено автомобіль ВАЗ 2101 державний номерний знак НОМЕР_1 та у кишені шортів ОСОБА_7 свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_2 (а.с.63-65);
-висновок експерта № 118 від 26 вересня 2017 року, згідно з яким за результатами проведення судово-медичного дослідження у ОСОБА_7 будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено (а.с.71-73);
-висновок експерта № 119 від 26 вересня 2017 року, згідно з яким за результатами проведення судово-медичного дослідження у ОСОБА_20 мають місце тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці правої та лівої верхньої та нижньої кінцівок, що могли утворитись від дії тупих предметів та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров`я; тілесні ушкодження потерпілої могли утворитися внаслідок нанесення ударів кулаками та ногами по кінцівках останньої, для утворення яких достатньо нанести чотири удари; тілесні ушкодження в ділянці правої та лівої руки могли утворитись внаслідок тримання її за руки сторонньою особою; тілесні ушкодження в ділянці правої та лівої ноги могли утворитись внаслідок падіння з даху легкового автомобіля на землю (а.с.75-77);
-висновки службового розслідування від 12 жовтня 2017 року за зверненнями ОСОБА_20 та ОСОБА_7 від 23 серпня 2017 року щодо неправомірних дій працівників Менського ВП ГУНП в Чернігівській області, згідно з якими викладені в зверненнях факти не знайшли свого підтвердження (а.с.104-109);
-протоколи проведення слідчих експериментів від 26 грудня 2018 року із застосуванням технічних засобів фіксації з участю свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які в приміщенні та на спеціалізованому майданчику Менського ВП ГУНП в Чернігівській області показали, що були понятими під час вилучення у ОСОБА_7 працівниками поліції автомобіля, як останній проколов шину колеса автомобіля та відмовлявся віддавати його працівникам поліції (а.с. 119-120);
-протокол проведення слідчого експерименту від 27 грудня 2018 року із застосуванням технічних засобів фіксації з участю свідка ОСОБА_16 , який в приміщенні Менського ВП ГУНП в Чернігівській області показав, що у нього з будинку у с. Синявка було викрадено метал, йому стало відомо, що місцевий житель с. Синявка на своєму авто возив метал продавати, потім поліція намагалася вилучити у ОСОБА_7 автомобіль (а.с. 121);
-протокол проведення слідчого експерименту від 27 грудня 2018 року із застосуванням технічних засобів фіксації з участю свідка ОСОБА_13 , який в приміщенні та на спеціалізованому майданчику Менського ВП ГУНП в Чернігівській області показав, що ОСОБА_7 чинив опір поліції, не давав вилучити автомобіль, проколов колесо, хотів спалити автомобіль, витяг з нього акумулятор (а.с. 122);
-постанову про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 22 серпня 2017 року, згідно з якою DVD+R, DVD-R, CD-R диски, на яких записано відеозйомку обшуку, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12017270170000488 (а.с. 103);
-постанову про визнання речовим доказом від 27 грудня 2018 року, згідно з якою визнано речовими доказами DVD диск Verbatim та DVD диск VIDER, які 28 вересня 2017 року потерпілий ОСОБА_9 видав начальнику СВ Менського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_17 із записом проведення працівниками поліції обшуку 21 серпня 2017 року за місцем проживання ОСОБА_7 (а.с. 124);
-протокол огляду дисків від 27 грудня 2018 року, згідно з яким слідчий у присутності понятих провів огляд лазерних дисків, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження та за допомогою службового персонального комп`ютера відтворив їх, при відтворенні яких встановлено, що на них зафіксовано хід проведення обшуку 21 серпня 2017 року в житлі ОСОБА_7 , на відео зафіксовані господар та його співмешканка, які чинять опір працівникам поліції, що унеможливлює вилучення автомобіля, також зафіксовано складання слідчим протоколу обшуку (а.с. 123);
-постанову про виділення матеріалів досудового розслідування від 27 грудня 2018 року стосовно ОСОБА_20 (а.с. 127-129);
-витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №12017270170000611, з якого вбачається, що за матеріалами правоохоронних органів відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 342 КК України, за фактом чинення ОСОБА_20 активного опору співробітникам правоохоронних органів, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 грудня 2018 року (а.с.130).
Також були допитані в суді першої інстанції потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , свідки ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , які були присутні під час проведення обшуку та зазначали, що ОСОБА_7 чинив активні дії, спрямовані на знищення легкового автомобіля ВАЗ2101, державний номерний знак НОМЕР_1 .
На покази даних потерпілих та свідків, а також на перелічені вище докази сторона обвинувачення посилається як на докази вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України.
Проте, аналізуючи дані докази, суд першої інстанції дав їм належну оцінку та цілком обґрунтовано дійшов висновку про недопустимість ряду доказів, з чим погоджується і колегія суддів.
Так, суд дійшов висновку про недопустимість усіх доказів зібраних слідчими ОСОБА_11 та ОСОБА_12 після початку досудового розслідування та похідних від них. Зокрема, це стосується протоколів проведення слідчих експериментів від 26 та 27 грудня 2018 року з участю свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 та доданих до них дисків з відеозаписами слідчих експериментів, протоколу огляду дисків від 27 грудня 2018 року.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження досудове розслідування здійснювала група слідчих, а саме ОСОБА_17 , який був начальником СВ Менського ВП ГУНП в Чернігівській області, слідчі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Однак, керівником органу досудового розслідування постанова про створення слідчої групи взагалі не виносилася, старший групи слідчих не визначався. Доручення начальника СВ Менського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_17 від 21 серпня 2017 року про проведення досудового розслідування не містить прізвища, ім`я та по батькові конкретного слідчого, а тому не відповідає вимогам чинного законодавства.
Так само, як і доручення від 21 грудня 2018 року, згідно якого проведення досудового розслідування доручено слідчим СВ Менського відділу поліції ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , підписане заступником начальника Менського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_23 і яке було видано вже після повернення обвинувального акту прокурору. А відтак, повноваження вказаних слідчих не оформлені в установленому законом порядку, а тому повноважень для проведення досудового розслідування вони не мали. Разом з тим, дані процесуальні дії вчинені після закінчення строку досудового розслідування, що також достатнім чином аргументував місцевий суд у своєму вироку.
Загалом звертає на увагу той факт, що ухвалою апеляційного суду Чернігівської області було скасовано попередній вирок Менського районного суду Чернігівської області від 20 червня 2018 року щодо ОСОБА_7 за вчинення цього ж кримінального правопорушення і призначено новий судовий розгляд. Ухвалою Менського районного суду від 19 листопада 2018 року обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні повернутий прокурору. Після цього органом досудового розслідування було змінено підозру ОСОБА_7 та проведено ряд слідчих дій. В подальшому обвинувальний акт повторно скеровано до суду. Тобто фактично проведено додаткове досудове розслідування, що чинним КПК України не передбачено, а тому колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про недопустимість доказів зібраних під час додаткового розслідування.
Також, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що обшук за місцем проживання ОСОБА_7 було проведено з недотриманням положень статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 30 Конституції України, статей 13, 233, 234, 235 КПК України.
Так, згідно матеріалів провадження 21 серпня 2017 було проведено обшук у період з 01-30 години до 02-41 години за місцем проживання ОСОБА_7 по АДРЕСА_2 , під час якого було виявлено та вилучено автомобіль ВАЗ 2101 державний номерний знак НОМЕР_1 та у кишені шортів ОСОБА_7 свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
Однак, тільки 23 серпня 2017 року ухвалою слідчого судді надано дозвіл слідчому СВ Менського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_10 в порядку частини третьої статті 233 КПК України на проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, а саме господарства АДРЕСА_1 , що зареєстроване на ОСОБА_22 та в якому фактично проживає ОСОБА_7 . З огляду на викладене, під час проведення обшуку ухвала слідчого судді була відсутня.
З показів ОСОБА_7 вбачається, що він не давав згоду працівникам поліції проникнути до його житла та іншого володіння, працівники поліції без його дозволу серед ночі увірвалися до його будинку. Показання потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 з приводу того, як саме вони зайшли до господарства ОСОБА_7 також різняться між собою.
Згідно з положеннями ст. 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
Відповідно до частини третьої статті 233 КПК України слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.
У вказаній ухвалі слідчого судді не зазначено передбачених кримінальним процесуальним законом невідкладних випадків, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, з наявністю яких КПК України пов`язує можливість слідчого, прокурора до постановлення ухвали слідчого судді проникнути до житла чи іншого володіння особи.
Також, посилання сторони обвинувачення на те, що обшук було проведено з метою вилучення транспортного засобу та збереження речових доказів у кримінальному провадженні за фактом крадіжки металевих виробів, є безпідставним, оскільки вказані обставини не є невідкладним випадком у розумінні ч.3 ст.233 КПК України та в порушення вимог ч.2 ст.236, ч.4 ст.236 КПК України, обшук проведено у нічний час.
Крім того, як пояснив в суді першої інстанції потерпілий ОСОБА_9 20 серпня 2017 року о другій половині дня йому стало відомо про можливу причетність до крадіжки ОСОБА_7 , однак з невідомих причин обшук був проведений вночі.
Також, прокурор в апеляційній скарзі посилається на показання потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , як на докази підтвердження винуватості ОСОБА_7 . Однак, свідок ОСОБА_18 під час судового розгляду показав, що автомобіль намагалася підпалити співмешканка обвинуваченого ОСОБА_20 , а не ОСОБА_7 . Наявність зі сторони ОСОБА_7 до працівників поліції будь-яких агресивних, неадекватних дій заперечували в судовому засіданні свідки ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_14 , яка, зокрема, показала, що була лайка, але вона не була грубою, обвинувачений чинив опір працівникам поліції саме при одяганні йому на руки кайданок, а не до цього.
Що стосується диску з відеозаписами проведення обшуку у господарстві ОСОБА_7 , то місцевий суд вірно зазначив, що під час його відтворення у судовому засіданні встановлено, що відеозапис не представляє собою чіткої картини подій, що мали місце 21 серпня 2017 року, відеозйомка проведена у темну пору доби, а тому при відтворенні диску нічого не видно. Разом з тим, у протоколі обшуку від 21 серпня 2017 року нічого не зазначено про здійснення технічної фіксації слідчої дії.
Під час судового розгляду було встановлено, що відеофіксацію здійснювали працівники поліції на свої мобільні телефони, але не встановлено хто саме, ОСОБА_9 не зміг пригадати в судовому засіданні факт надання 28 вересня 2017 року начальнику СВ Менського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_17 відповідних дисків, як про це зазначено слідчим ОСОБА_11 у постанові про визнання їх речовим доказом від 27 грудня 2018 року, проте, із постанови про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 22 серпня 2017 року слідчого ОСОБА_12 вбачається, що такі диски були в наявності уже станом на 22 серпня 2017 року.
Разом з тим, аналізуючи докази, визнані судом допустимими, колегія суддів погоджується із зробленими висновками, що дані докази не доводять вини обвинуваченого у контексті ст. 91, 92 КПК України в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.2 ст. 342 КК України. Тоді як конституційними гарантіями є презумпція невинуватості особи, позбавлення особи обов`язку доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, та неможливість ґрунтування обвинувачення на доказах, отриманих незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачаться на її користь, тоді як вина ОСОБА_7 поза розумним сумнівом не доведена.
Під час апеляційного розгляду кримінального провадження не встановлено істотних порушень кримінального-процесуального закону, які б потягли за собою безумовне скасування вироку суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, а вироку суду першої інстанції слід залишити без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 417, 419 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора Менської місцевої прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Вирок Менського районного суду Чернігівської області від 22 квітня 2019 року, щодо ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
