Справа №477/2330/18
Провадження №4-с/477/6/19
У Х В А Л А
05 серпня 2019 року м. Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої судді – Саукової А.А.,
за участю секретаря – Тристан В.О.,
прокурора Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області – Калач І.М.,
начальника Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного управління юстиції у Миколаївській області Романчука С.М.,
представника зацікавленої особи ОСОБА_1 – адвоката Балабан Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві скаргу керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 про визнання неправомірними дій начальника та заступника начальника Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного управління юстиції у Миколаївській області, а також скасування постанов від 11.06.2019 року та 11.05.2019 року у виконавчому провадженні № 5748524,
В С Т А Н О В И В:
11 липня 2019 року керівник Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Держгеокадастру у Миколаївській області звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірними дії начальника Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного управління юстиції у Миколаївській області Романчука С.М. щодо винесення 11.06.2019 року постанови про перевірку законності виконавчого провадження № 57485224 та скасування зазначеної постанови, а також визнати неправомірними дії заступника начальника Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного управління юстиції у Миколаївській області Щербатюка А.І. щодо винесення 11.05.2019 року постанови про закінчення виконавчого провадження № 57485224 та скасувати зазначену постанову. Також просили про поновлення строку на оскарження.
В обґрунтування скарги зазначено, що на виконанні Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного управління юстиції у Миколаївській області перебуває ухвала Жовтневого районного суду Миколаївської області від 26.09.2018 року у справі № 477/2330/18, в редакції відповідно до постанови Миколаївського апеляційного суду від 29.11.2018 року, задоволено заяву про забезпечення позову та ОСОБА_1 заборонено відчуження земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером НОМЕР_1 , в тому числі шляхом укладення будь-яких правочинів щодо передачі прав на цю ділянку, зміни розмірів та цільового призначення. 11.05.2019 року заступником начальника відділу ДВС винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з виконанням виконавчого документу повністю та фактично шляхом доведення до відома представника боржника резолютивної частини рішення щодо заборони вчинення дій, яка була оскаржена до начальника відділу ДВС. Постановою начальника відділу ДВС від 11.06.2019 року рішення заступника начальника відділу про закриття виконавчого провадження визнано законною. Посилаючись на ст. ст. 16, 63 Закону України про виконавче провадження, та вважаючи, що резолютивна частина рішення суду про забезпечення позову має бути доведеною особисто боржнику, а не його представнику, просить визнати неправомірними дії начальника та заступника начальника Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного управління юстиції у Миколаївській області та скасувати постанови від 11.06.2019 року та 11.05.2019 року у виконавчому провадженні № 57485224.
У відзиві на скаргу начальник Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного управління юстиції у Миколаївській області проти скарги заперечував, посилаючись на те, що статтею 16 Закону України про виконавче провадження, передбачена особиста участь боржника лише у разі, коли останній зобов`язаний особисто вчинити певні дії, тому доведення обов`язків щодо утримання від вчинення певних дій боржнику через його представника, відповідає положенням статті 16 цього закону щодо можливості реалізації стороною своїх прав та обов`язків самостійно або через представників.
В письмових поясненнях заінтересована особа ОСОБА_1 зазначила, що оскільки рішеннями суду її не зобов`язували вчинити певні дії, а навпаки, вона має утримуватись від вчинення певних дій, то за таких обставин, відповідно до ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження», її представник не обмежена в праві приймати участь у виконавчому провадженні від її імені. Про рішення суду їй відомо.
В судовому засіданні прокурор скаргу підтримала, просила задовольнити.
Представник ДВС проти доводів скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити.
Представник зацікавленої особи просила у задоволенні скарги відмовити, посилаючись на дотримання посадовими особами Державної виконавчої служби у своїй діяльності вимог законодавства.
Заслухавши сторони, розглянувши доводи скарги та дослідивши надані сторонами докази, суд доходить наступного висновку.
Щодо поновлення строку на оскарження.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України, ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення порушено їх права чи свободи.
Зі змісту ст. 384 ЦПК України скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
Згідно положень ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Постанова про закінчення виконавчого провадження винесена 11.05.2019 року. Зазначена постанова була оскаржена до начальника Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного управління юстиції у Миколаївській області, яким 11.06.2019 року прийнята постанова про перевірку законності виконавчого провадження. Відповідно до супровідного листа, постанова від 11.06.2016 року, якою відмовлено у задоволенні скарги на постанову заступника начальника Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного управління юстиції у Миколаївській області Миколаївською місцевою прокуратурою № 1 отримано 01.07.2019 року. Зі скаргою до суду керівник Миколаївської місцевої прокуратури № 1 звернувся 11.07.2019 року, тобто, в строки, передбачені ст. 385 ЦПК України. Оскільки 01.07.2019 року прокуратурі стало відомо про відмову у задоволенні скарги на постанову заступника начальника Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного управління юстиції у Миколаївській області від 11.05.2019 року, суд вважає, що строк оскарження зазначеної постанови пропущений з поважних причин та може бути поновлений.
Щодо доводів скарги.
Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 26 вересня 2018 року заяву заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури про забезпечення позову у цивільній справі за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2, поданого в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про примусове припинення права на земельні ділянки, задоволено частково та накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_1 . Також заборонено ОСОБА_1 вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_1 дії, спрямовані на нецільове використання, та вчиняти дії зі зміни цільового використання земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 .
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року ухвалу Жовтневого районного суду Миколаївської області від 26 вересня 2018 року змінено та викладено в новій редакції, а саме: заборонити відчуження земельних ділянок площею по 2 га з кадастровими номерами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_1 , в тому числі шляхом укладення будь-яких правочинів щодо передачі прав на ці ділянки, зміни розмірів та цільового призначення землі, здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо цих земельних ділянок ( у тому числі у разі їх поділу чи об`єднанню з іншими ділянками); заборонити ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам вчиняти дії, пов`язані із нецільовим використанням земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_1 .
22.10.2018 року постановою головного державного виконавця Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області відкрито виконавче провадження з виконання Ухвали Жовтневого районного суду Миколаївської області від 26.09.2018 року про заборону ОСОБА_1 вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_1 дії, спрямовані на нецільове використання, та заборону вчиняти дії зі зміни цільового використання земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 ( а.с. 67).
11.01.2019 року державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного управління юстиції у Миколаївській області зазначене виконавче провадження прийнято до виконання у зв`язку з проживанням боржника ОСОБА_1 на адміністративній території, на яку поширюється функція Заводського відділу ДВС ( а.с. 19-20).
18.12.2018 року до Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного управління юстиції у Миколаївській області звернувся заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 з заявою про виконання ухвали Жовтневого районного суду Миколаївської області від 26.09.2018 року в редакції, викладеній у постанові від 29.11.2018 року( а.с. 7).
11.05.2019 року заступником начальника Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного управління юстиції у Миколаївській області винесена постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 57485224 у зв`язку з виконанням (а.с.21-22).
Не погодившись з винесеною постановою, 30.05.2019 року заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 звернувся до начальника Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного управління юстиції у Миколаївській області зі скаргою, в якій просив вищезазначену постанову скасувати, вважаючи, що доведення резолютивної частини рішення до представника боржника, а не до боржника особисто, не є належним виконанням рішення суду.
Постановою начальника Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного управління юстиції у Миколаївській області 11.06.2019 року за результатом розгляду скарги у її задоволенні відмовлено.
Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Учасниками виконавчого провадження є, зокрема: виконавець, сторони, представники сторін, прокурор.
Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Відповідно до ст. 16 Закону, сторони можуть реалізувати свої права і обов`язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов`язаний вчинити певні дії особисто.
Повноваження адвоката як представника посвідчуються ордером, дорученням органу чи установи, що уповноважені законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов`язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій як представника сторони виконавчого провадження. Витяг засвідчується підписами сторін договору.
Відповідно до ст. 28 Закону, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Порядок виконання рішень немайнового характеру регламентований Розділом VIII Закону України «Про виконавче провадження» та стаття 63 зазначеного розділу встановлює порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Так, відповідно до зазначеної статті, виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до акта державного виконавця від 29.01.2019 року, до відома боржника доведено резолютивну частину рішення щодо заборони ОСОБА_1 вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_1 дії, спрямовані на нецільове використання та заборони вчиняти дії зі зміни цільового використання даного майна, а також заборона відчуження земельних ділянок, про що в акті є підпис представника ОСОБА_1 – адвоката Балабан Н.І. ( а.с. 39).
В судовому засіданні представником ОСОБА_1 – адвокатом Балабан Н.І. надано витяг з договору про надання правничої допомоги від 23 жовтня 2018 року ( тобто, після винесення Жовтневим районним судом ухвали від 26 вересня 2018 року), згідно якого ОСОБА_1 доручає Балабан ОСОБА_4 .І. представляти її інтереси в відділах державної виконавчої служби, що, відповідно до ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження», давало право адвокату, як представнику ОСОБА_1 вчиняти від її імені дії, які мала вчинити сама боржник ( а.с. 59).
Оскільки статтею 16 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов`язаний вчинити певні дії особисто, а рішенням суду на ОСОБА_1 покладено заборону на вчинення певних дій, а не обов`язок вчинити певні дії, суд приходить до висновку про правомірність доведення резолютивної частини рішення суду до представника ОСОБА_1 , а не до неї особисто.
Крім того, суд звертає увагу на те, що після відкриття виконавчого провадження ВП № 57485224 на виконання ухвали Жовтневого районного суду Миколаївської області від 26.09.2018 року, постанова про відкриття виконавчого провадження від 22.10.2018 року, в якій викладена резолютивна частина ухвали, а саме - зазначення заборони ОСОБА_1 вчиняти дії, спрямовані на нецільове використання земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 з супровідним листом направлялась ОСОБА_1 за адресою її проживання для відома та виконання. Як вбачається з копії зворотного поштового повідомлення, наявного в матеріалах справи, зазначена постанова державного виконавця отримана ОСОБА_1 особисто12.11.2018 року, та відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» вона вважається повідомленою про початок примусового виконання рішень ( а.с. 57-69).
За поясненнями прокурора та начальника Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного управління юстиції у Миколаївській області, наданими в судовому засіданні, ухвала Жовтневого районного суду Миколаївської області від 26 вересня 2018 року виконувалась в редакції постанови Миколаївського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року саме в частині заборони ОСОБА_1 вчиняти дії, пов`язані з нецільовим використанням земельних ділянок, однак зміни до постанови про відкриття виконавчого провадження не вносились, оскільки це не передбачено законодавством, та інше виконавче провадження не відкривалось, оскільки первинний виконавчий лист відкликаний не був.
Отже, оскільки і відповідно до ухвали Жовтневого районного суду Миколаївської області від 26 вересня 2018 року, і в постанові Миколаївського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року, якою зазначена ухвала викладена в новій редакції, встановлено заборону ОСОБА_1 вчиняти дії, пов`язані з нецільовим використанням земельних ділянок, та ця заборона викладена в постанові про відкриття виконавчого провадження, копія якого отримана ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про обізнаність ОСОБА_1 з встановленою забороною.
Обізнаність ОСОБА_1 з встановленими рішенням суду забороною підтверджується також її письмовими поясненнями, наданими на адресу суду, в яких вона зазначила, що представник була ознайомлена з резолютивною частиною рішення суду, про що повідомила їй та до теперішнього часу вона виконує рішення Жовтневого районного суду та апеляційного суду Миколаївської області і не вчиняє ніяких дій ( а.с. 57-58).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що резолютивна частина ухвали Жовтневого районного суду Миколаївської області від 26 вересня 2018 року, в редакції постанови Миколаївського апеляційного суду від 29 листопада 2018 доведена до боржника ОСОБА_1 , оскільки нею особисто отримана постанова державного виконавця, яка містить вказівку про заборону вчиняти дії, спрямовані на нецільове використання земельної ділянки, а також така заборона правомірно доведена через представника, яка, відповідно до договору про надання правничої допомоги з ОСОБА_1 уповноважена представляти інтереси останньої саме у виконавчій службі.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 57485224 від 11.05.2019 року винесена заступником начальника Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного управління юстиції у Миколаївській області відповідно до положень діючого законодавства та у межах компетенції. Отже, є правомірною і постанова начальника Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного управління юстиції у Миколаївській області від 11.06.2019 року про відмову у задоволенні скарги заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 про скасування зазначеної постанови, у зв`язку з чим скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 223, 257, 258-260, 447, 451ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Поновити керівнику Миколаївської прокуратури № 1 строк на оскарження постанови заступника начальника Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного управління юстиції у Миколаївській області.
В задоволенні скарги керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання неправомірними дій начальника та заступника начальника Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного управління юстиції у Миколаївській області, а також скасування постанов від 11.06.2019 року та 11.05.2019 року у виконавчому провадженні № 5748524, – відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
У відповідності до підпункту 15.5 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст ухвали складено і підписано 05 серпня 2019 року.
Суддя А.А.Саукова
