ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
24 лютого 2020 року Справа № 280/4820/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради (пр. Соборний, буд. 44, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69063), до Обласної медико-соціальної експертної комісії №3 Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради (пр. Соборний, буд. 44, м. Запоріжжя, Запорізька область,69063), до Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» (вул. Костянтинівська, буд. 36, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 38260065) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі позивач) до Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради (надалі відповідач 1), до Обласної медико-соціальної експертної комісії №3 Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради (надалі відповідач 2), до Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» (надалі відповідач 3), в якому позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Державного закладу Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України (ДЗ ЦМСЕК МОЗ України) щодо підтвердження рішення Обласної медико-соціальної експертної комісії №3 Комунальної установи Обласний центр медико-соціальної експертизи Запорізької обласної ради щодо встановлення ОСОБА_1 III групи інвалідності, зазначене у листі ДЗ ЦМСЕК МОЗ України №56-13/81-575 від 03 вересня 2019 року; зобов`язати Обласну медико-соціальну експертну комісію №3 Комунальної установи Обласний центр медико-соціальної експертизи Запорізької обласної ради встановити ОСОБА_1 інвалідність, на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності (II групу інвалідності безстроково) відповідно до положень частини тринадцятої статті 7 Закону України Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні (в редакції Закону України №2318-УІІІ від 13 березня 2018 року); зобов`язати Обласну медико-соціальну експертну комісію №3 Комунальної установи Обласний центр медико-соціальної експертизи Запорізької обласної ради встановити ОСОБА_1 II групу інвалідності безстроково з дня його огляду та встановлення йому інвалідності Обласною медико-соціальною експертною комісією №3 Комунальної установи Обласний центр медико-соціальної експертизи Запорізької обласної ради, тобто з 23 квітня 2019 року відповідно до положень частини тринадцятої статті 7 Закону України Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні (в редакції Закону України №2318-УІІІ від 13 березня 2018 року).
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при виконанні бойового завданнчя в зоні проведення АТО 20.09.2014 отримав важке поранення та тривалий час знаходився на лікуванні та реабілітації у декількох військових шпиталях та цивільних лікарнях. Штатна військово-лікарська комісія військово-медичного клінічного центру Південного регіону 08.12.2014 провела медичне обстеження стану здоровя та постановила: «на підставі статті 42-6 графи III Розкладу хвороб непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення: «поранення, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби».
Згідно направлення на МСЕК від 05.01.2015р., виданого поліклінікою Військовою частини НОМЕР_1 , гр. ОСОБА_1 був направлений на медико-соціальну експертизу з метою встановлення групи інвалідності та відсотків втрати професійної працездатності.
На підставі акту огляду МСЕК №29 від 17.03.2015р., ОСОБА_1 була встановлена III група інвалідності, з причини: поранення пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Група інвалідності встановлена на строк до 01.04.2016р. Визначено 30% ступеня втрати професійної працездатності.
Група інвалідності та відсотки втрати професійної працездатності встановлені за діагнозами: наслідки вогнепального поранення лівого стегна з ушкодженням поверхневої стегнової артерії. Аутовенозне шунтування поверхневої стегнової артерії (20.09.2014р.). Післятравматична нейропагія лівого стегнового нерву. Згинальна контрактура лівого колінного суглобу. Помірні статико-динамічні порушення. Післятравматичний стресовий розлад.
Під час прийняття рішення обласною МСЕК №1 був врахований консультативний висновок №829 ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», за змістом якого рекомендовано МСЕК визначити хворому III групу інвалідності, захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби (свідоцтво про хворобу №1646 від 08.12.2014р.), 30% втрати професійної працездатності, строком на 1 рік для активної медичної і психологічної реабілітації.
На підставі акту огляду МСЕК №15 від 04.04.2016р., за результатами повторного огляду, ОСОБА_1 була встановлена III група інвалідності, з причини: поранення пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Група інвалідності встановлена на строк до 01.05.2017р.
На підставі акту огляду МСЕК №18 від 04.04.2017р., за результатами повторного огляду, ОСОБА_1 була встановлена III група інвалідності, з причини: поранення пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Група інвалідності встановлена на строк до 01.05.2018р.
На підставі акту огляду МСЕК №162 від 12.04.2018р., за результатами повторного огляду, ОСОБА_2 була встановлена III група інвалідності, з причини: поранення пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Група інвалідності встановлена на строк до 01.05.2019р.
На підставі акту огляду МСЕК №190 від 23.04.2019р., за результатами повторного огляду, обласною МСЕК №3 ОСОБА_1 була встановлена III група інвалідності, з причини: поранення пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Група інвалідності встановлена безстроково.
У відповідь на свої звернення на незгоду з рішенням ОМСЕК № 3 ОСОБА_1 отримав лист №03К/0671 від 17.07.2019, яким повідомлялось, що III група інвалідності безстроково була встановлена ОМСЕК №3 враховуючи «наявну патологію та ступінь функціональних порушень зі сторони опорно-рухового апарату» та відповідно до ст. 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 № м1317, Інструкції про встановлення груп інвалідності», затвердженої наказом Міністерства охорони здоровя України від 05.09.2011 № 561, позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності, поранення повязане з виконанням обовязків військовоїх служби, безстроково.
02.08.2019 ОСОБА_1 повторно звернувся до ДОЗ Запорізької ОДА із заявою, в якій зазначив в тому числі, що оскаржував встановлену ОМСЕК №3 III групу інвалідності безстроково не з медичннх підстав та критеріїв, визначених відповідними нормативно- правовими актами, а лише з тих підстав, що при прийнятті рішення не були враховані вимоги Закону України «Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" щодо встановлення групи інвалідності», що набув чинності 06.04.2018, згідно з яким для учасників АТО передбачений особливий порядок встановлення групи інвалідності, а саме «група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності, але не вище І групи». Крім того, просив повторно розглянути заяву про перегляд встановленої ІІІ групи інвалідності безстроково, встановити ІІ групу інвалідності безстроково та повторно направити до ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України» заяву від 02.05.2019 разом з медико-експертною справою для розгляду по суті порушених питань. Позивач зазначає, що відповіді станом на дату подання уточненого позову не отримав. Таким чином, враховуючи той факт, що позивач є учасником АТО, для якого передбачений особливий порядок встановлення групи інвалідності та право отримання групи інвалідності на ступінь вище від визначених законодавством критеріїв встановлення інвалідності просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 07.10.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/4820/19. Призначено судове засідання на06.11.2019 року з викликом сторін.
04.11.2019 на адресу суду надійшов відзив на позвону заяву від представника Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради, Обласної медико-соціальної експертної комісії №3 Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради, в якому представник відповідачів зазначає, що на час огляду МСЕК позивач ОСОБА_1 не надав належних доказів (медичної документації), які б спростовували висновки обласної МСЕК №3 КУ «ОЦМСЕ» ЗОР про відсутність підстав для встановлення саме II групи інвалідності. Окрім того, рішення обласної МСЕК №3 КУ «ОЦМСЕ» ЗОР вже було переглянуто в ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України», за результатами чого була підтверджена правомірність рішення обласної МСЕК №3 (лист Центральної МСЕК МОЗ України від 03.09.2019р. №56-13/81-575).
В свою чергу, рішення КУ «ОЦМСЕ» ЗОР не може суперечити рішенню ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України», як найвищого органу в системі медико-соціальної експертизи. Просить в задоволенні позову відмовити.
У зв`язку з перебуванням суддя Сіпаки А.В. в період з 05.11.2019 по 15.11.2019 на лікарняному, що підтверджується відповідною довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.11.2019 вих.№02-35/19/92, розгляд справи перенесено на 02.12.2019.
Ухвалою суду від 02.12.2019 прийнято до розгляду уточнену позовну заяву (вх. №49045 від 21.11.2019), залучено до участі у справі співвідповідача та відкладено розгляд справи на 28.12.2019.
02.12.2019 судом постановлена ухвала про витребування доказів.
27.12.2019 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача 3, в якому зазначено, що 03.09.2019 на засіданні ДЗ Центральною МСЕК розглянуто медико-експертну справу ОСОБА_1 з питання підвищення групи інвалідності. До Журналу обліку консультацій медико-соціальної експертної комісії, який ведеться у відповідності до Форми облікової документації № 166/о занесене прийняте комісією рішення. За результатами вивчення представлених медичних документів стан хворого за останні роки не зазнав суттєвих змін, рішення МСЕК від 23.04.2019 залишено без змін, як таке, що прийняте у відповідності до вимог постанови КМУ від 03.12.2009 № 1317, Наказу МОЗ україни від 05.09.2011 № 561. Просить в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 28.12.2019 відкладено розгляд справи на 30.01.2020.
29.01.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив відповідача 3 від позивача, де він вказує на те, що під час останньогопереогляду, що відбувся 23.04.2019 ОМСЕК № 3 КУ «ОЦМСЕ» ЗОР зобовязано було перевірити можливість застосування внесених змін до Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" при встановленні групи інвалідності на підставі наявних у медико-експертній справі медичних документів.
У зв`язку з перебуванням судді Сіпаки А.В. в період з 30.01.2020 по 13.02.2020 на лікарняному, що підтверджується відповідною довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2020 №02-35/20/12, розгляд справи перенесено на 20.02.2020.
14.02.2020 відповідачем 3 на адресу суду надійшли заперечення, відповідно до яких він не згодний з позицією позивача, оскільки розглядаючи питання про встановлення групи інвалідності позивачу 03.09.2019 не було порушено порядку розгляду даного питання, рішення відповідають вимогам Положення про медико-соціальну експертизу та Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положенню про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні".
Позивач у своїх додаткових поясненнях до заперечення, які надійшли до суду 19.02.2020, повідомляє, що відповідачами не було застосовано положення статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні", а тому є всі підстави для задоволення позову.
Ухвалою від 24.02.2020 провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Обласної медико-соціальної експертної комісії №3 Комунальної установи Обласний центр медико-соціальної експертизи Запорізької обласної ради щодо встановлення ОСОБА_1 III групи інвалідності, викладене у формі Акту №190 огляду медико-соціальною комісією (форма № 157/о) від 23 квітня 2019 року було закрито.
Позивач в судове засідання не зявився, про дату, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений.
Представник відповідачів 1 та 2 в судове засідання з`явилися, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача 3 в судове засідання не зявився, про дату, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений.
На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач в період з 01.06.2014 по 25.09.2014 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції в складі військової частини польова пошта НОМЕР_2 , що підтверджується Довідкою № 678 від 04.12.2014, виданою військовою частиною польова пошта НОМЕР_2 .
Штатна військово-лікарська комісія військово-медичного клінічного центру Південного регіону 08.12.2014 провела медичне обстеження стану здоровя та постановила: «на підставі статті 42-6 графи III Розкладу хвороб непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: Наслідки вогнепального осколкового сліпого поранення лівого стегна з пошкодженням поверхневої стегнової артерії (20.09.2014) з помірним порушенням кровообігу та функції лівої нижньої кінцівки. Стан після операцій: аутовенозного протезування поверхневої стегнової артерії ліворуч (20.09.2014), повторної хірургічної обробки ран лівого стегна (02.10.2014). Поранення, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби».
Згідно направлення на МСЕК від 05.01.2015р., виданого поліклінікою Військовою частини НОМЕР_1 , гр. ОСОБА_1 був направлений на медико-соціальну експертизу з метою встановлення групи інвалідності та відсотків втрати професійної працездатності.
На підставі акту огляду МСЕК №29 від 17.03.2015р., ОСОБА_1 була встановлена III група інвалідності, з причини: поранення пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Група інвалідності встановлена на строк до 01.04.2016р. Визначено 30% ступеня втрати професійної працездатності.
Група інвалідності та відсотки втрати професійної працездатності встановлені за діагнозами: наслідки вогнепального поранення лівого стегна з ушкодженням поверхневої стегнової артерії. Аутовенозне шунтування поверхневої стегнової артерії (20.09.2014р.). Післятравматична нейропагія лівого стегнового нерву. Згинальна контрактура лівого колінного суглобу. Помірні статико-динамічні порушення. Післятравматичний стресовий розлад.
Під час прийняття рішення обласною МСЕК №1 був врахований консультативний висновок №829 ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», за змістом якого рекомендовано МСЕК визначити хворому III групу інвалідності, захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби (свідоцтво про хворобу №1646 від 08.12.2014р.), 30% втрати професійної працездатності, строком на 1 рік для активної медичної і психологічної реабілітації.
На підставі акту огляду МСЕК №15 від 04.04.2016р., за результатами повторного огляду, ОСОБА_1 була встановлена III група інвалідності, з причини: поранення пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Група інвалідності встановлена на строк до 01.05.2017р.
На підставі акту огляду МСЕК №18 від 04.04.2017р., за результатами повторного огляду, ОСОБА_1 була встановлена III група інвалідності, з причини: поранення пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Група інвалідності встановлена на строк до 01.05.2018р.
На підставі акту огляду МСЕК №162 від 12.04.2018р., за результатами повторного огляду, Кудрі 1.В. була встановлена III група інвалідності, з причини: поранення пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Група інвалідності встановлена на строк до 01.05.2019р.
На підставі акту огляду МСЕК №190 від 23.04.2019р., за результатами повторного огляду, обласною МСЕК №3 ОСОБА_1 була встановлена III група інвалідності, з причини: поранення пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Група інвалідності встановлена безстроково.
Судом встановлено, що позивач 02.05.2019 звернувся до Міністерства охорони здоровя України із заявою щодо розгляду його заяви про перегляд встановленої ІІІ групи інвалідності безстроково та встановлення ІІ групи інвалідності як це передбачено Законом України «Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" щодо встановлення групи інвалідності».
Листом від 05.06.2019 № 03.4-07-К-5975/6560-зв звернення позивача було направлено до Департаменту охорони здоровя Запорізької ОДА.
Листом від 17.07.2019 № 03К/0671 ОСОБА_1 було повідомлено, що III група інвалідності безстроково була встановлена ОМСЕК №3 враховуючи «наявну патологію та ступінь функціональних порушень зі сторони опорно-рухового апарату» та відповідно до ст. 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 № 1317, Інструкції про встановлення груп інвалідності», затвердженої наказом Міністерства охорони здоровя України від 05.09.2011 № 561, позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності, поранення повязане з виконанням обовязків військовоїх служби, безстроково.
02.08.2019 ОСОБА_1 повторно звернувся до Міністерства охорони здоровя України із заявою, в якій просив вказати Департаменту охорони здоровя Запорізької ОДА на порушення ним порядку розгляду заяв (скарг) на рішення МСЕК, повторно зобовязати Департамент охорони здоровя Запорізької ОДА направити до ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України» заяву від 02.05.2019 на рішення медико-соціальної експертної комісії разом з медико-експертною справою ОСОБА_1 для розгляду по суті порушених питань та доручити ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України» розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.05.2019 про перегляд встановленої ІІІ групи інвалідності безстроково та встановлення ІІ групи інвалідності безстроково як це передбачено Законом України «Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" щодо встановлення групи інвалідності».
У вказаній заяві позивач зазначив в тому числі, що оскаржував встановлену ОМСЕК №3 III групу інвалідності безстроково не з медичннх підстав та критеріїв, визначених відповідними нормативно- правовими актами, а лише з тих підстав, що при прийнятті рішення не були враховані вимоги Закону України «Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" щодо встановлення групи інвалідності», що набув чинності 06.04.2018, згідно з яким для учасників АТО передбачений особливий порядок встановлення групи інвалідності, а саме «група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності, але не вище І групи».
До суду не надано відповідь на дану заяву позивача від 02.08.2019.
Крім того, у матеріалах справи наявний лист від 03.09.2019 № 56-13/81-575, надісланий ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України» до КУ «Обласний центр МСЕ», в якому повідомляється, що по результатах вивчення стан хворого за останні роки не зазнав суттєвих змін, рішення МСЕК від 23.04.2019 залишено без змін, як таке, що прийняте у відповідності до вимог постанови КМУ від 03.12.2009 № 1317, Наказу МОЗ України від 05.09.2011 № 561.
Також як вбачається з матеріалів справи відповідний запис було внесено до Журналу обліку констультацій медико-соціальної експертної комісії.
Доказів виклику позивача на засідання комісії за результатами розгялду звернення позивача від 02.05.2019 та 02.08.2019 до суду не надано.
Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Відповідно до статті 2 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (стаття 3 зазначеного Закону).
Відповідно достатті 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 року № 2961-IV(надалі Закон № 2961-IV) медико - соціальна експертиза - це визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров`я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров`я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.
Статтею 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 2.03.1991 року № 875-XII (надалі Закон № 875-XII ) визначено інвалідність як міру втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських організацій осіб з інвалідністю.
Згідно зістаттею 7 Закону України від 06 жовтня 2005 року № 2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні»медико-соціальна експертиза повнолітніх осіб проводиться медико-соціальними експертними комісіями. Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров`я особі, визнаній інвалідом, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності. Також визначається причина інвалідності та час її настання.
Проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначає Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженепостановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317(далі - Положення).
Згідно з пунктом 3 Положення медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії, з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Комісії перебувають у віданні Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ) і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у містах Києві та Севастополі; міські, міжрайонні, районні (пункт 4 Положення).
Відповідно до пункту 6 Положення висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю, обов`язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними підприємствами, установами та організаціями, в яких працює або перебуває особа з інвалідністю, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.
Комісія складається з представників МОЗ, Міністерства соціальної політики України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби Служби безпеки України (далі - СБУ) та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості і у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери (пункт 10 Положення).
В силу вимог п. 12 Положення, до повноважень Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії віднесено надання лікарям комісій консультаційної допомоги з питань проведення медико-соціальної експертизи: проведення у складних випадках огляду осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій.
Згідно з пунктом 23 Положення у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або інвалід має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров`я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров`я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.
Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ, яке за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи. В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер (пункт 24 Положення).
Відповідно до пункту 25 Положення рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, особі, що визнана інвалідом, залежно від ступеня розлад функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється І, II чи III група інвалідності.
Пунктом 27 вказаного Положення визначено, що підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.
Інваліди III групи з помірним обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності за умови забезпечення у разі потреби засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.
Підставою для встановлення II групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.
До II групи інвалідності можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені вади та їх комбінації, які в сукупності спричиняють значне обмеження життєдіяльності особи та її працездатності.
Особи з інвалідністю II групи з вираженим обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності, зокрема шляхом створення відповідних умов праці із забезпеченням засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.
Згідно з пунктом 1.10 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженоїнаказом Міністерства охорони здоров`я України від 05 вересня 2011 року № 561(надаліІнструкція №561), при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.
Тобто, рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення необхідних досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичної документації, яка обов`язково включає направлення на МСЕК, та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.
В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпро) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер ().
Відповідно дост.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII( надалі - Закон № 2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зіст. 1-2 Закону, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими вКонституції Українита законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначенізакономпільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до пункту 2 частини 1статті 3 Закону, дія цьогоЗаконупоширюється на: військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них, визначений вЗаконі України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ(далі - Закон №3551-ХІІ).
Разом з тим відповідно до п.2.5Інструкції №561повторний огляд інвалідів проводиться згідно з пунктом 22 Положення про МСЕК № 1317, а саме повторний огляд осіб з інвалідністю з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму з метою визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров`я і ступеня соціальної адаптації проводиться раз на один - три роки. Повторний огляд осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такої особи з інвалідністю, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров`я і працездатності або за рішенням суду.
Відповідно до п.23-25 Положення Про МСЕК № 1317 - «У разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії і письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров`я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров`я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення. Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ. МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико - соціальної експертизи.
Відповідно до п.п. 6.13 п. 6 та абзацу 23 п.п. 8.8 п. 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженогоУказом Президента України від 13 квітня 2011 року № 467, Міністерство охорони здоров`я відповідно до покладених на нього завдань проводить медико-соціальну експертизу з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності особи та затверджує порядок її проведення.
Відповідно до абзацу третього пункту 22 Положення Про МСЕК № 1317, особам, що звертаються для встановлення інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду у разі:
наявності вроджених вад розумового чи фізичного розвитку,
анатомічних дефектів,
стійких необоротних морфологічних змін та розладу функцій органів і систем організму,
неефективності реабілітаційних заходів,
неможливості відновлення соціальної адаптації,
несприятливого прогнозу відновлення працездатності з урахуванням реальних соціально-економічних обставин у місці проживання особи з інвалідністю, а також особам з інвалідністю, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленогостаттею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Також частиною тринадцятоюстатті 7 Закону № 2961-IVвстановлено , що особам, які внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, отримали ушкодження, які призвели до необоротної втрати (у тому числі ампутації) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), необоротної втрати іншого органу або повної стійкої втрати органом його функцій, що призвело до інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності, але не вище I групи. Переогляд з метою підвищення групи інвалідності таким особам відбувається на підставі особистої заяви особи з інвалідністю або її законного представника у разі настання змін у стані здоров`я і працездатності особи з інвалідністю або за рішенням суду.
При цьому розділом ІІІІнструкції №561встановлено перелік захворювань, дефектів, необоротних морфологічних станів, порушень функцій органів та систем організму, при яких група інвалідності встановлюється без строку переогляду, тобто безстроково.
Суд звертає увагу на те , що ОСОБА_1 наполягає як в позові на встановленні йому інвалідності II групи, "Поранення. ТАК, пов`язано з виконанням обов`язків військової служби", безстроково, при цьому посилається на Закон України "Про внесення змін достатті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні", щодо встановлення групи інвалідності від 13.03.2018р. за №2318-УІІІ.
В свою чергу, як вбачається з листа від 03.09.2019 № 56-13/81-575 перегляд медично-експертної справи відбувався виключно на предмет відповідності вимог постанови КМУ від 03.12.2009 № 1317 та наказу МОЗ України від 05.09.2011 № 561.
Як зазначається в вищевказаномузаконі, ІІгрупа інвалідності встановлюється безстроково, якщо "отримані ушкодження, які призвели до необоротних втрат (у тому числі ампутації) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), необоротної втрати іншого органу або повної стійкої втрати органом його`функції".
При цьому, суд дослідивши матеріали справи, звертає увагу на те , що такий висновок (акт тощо)про отримання позивачем ушкодження, які призвели саме до необоротної втрати (у тому числі ампутації) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), необоротної втрати іншого органу або саме повної стійкої втрати органом його функцій, що призвело до інвалідності відсутній.
Частиною 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є повноваженнями відповідних комісій та вимагає наявності медичної освіти та спеціальних знань.
Завданням суду, при розв`язанні зазначеного спору, є перевірка дотримання медико-соціальною експертною комісією встановленогозакономпорядку проведення експертизи та відповідність її дій та рішень положенням спеціальних нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини у даній справі.
Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною в постанові від 27 вересня 2019 року у справі №215/3246/17.
Так рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення необхідних досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичної документації, яка обов`язково включає направлення на МСЕК, та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.
Суд зазначає, що заволення позовної вимог щодо зобовязання відповідача вчинити дії щодо встановлення позивачу ІІ групи інвалідності без зазначення строку повторного огляду (безстроково),з урахування доводів позову,на пряму можуть бути задоволені лише в тому випадку, коли суд дійде висноку про відсутність законних підлястав для відмови у задоволенні такої вимоги.
Враховуючи відсутність висновку (акту тощо) про отримання позивачем ушкодження, які призвели до необоротної втрати (у тому числі ампутації) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), необоротної втрати іншого органу або повної стійкої втрати органом його функцій, що призвело до інвалідності, як то передбачено частиною тринадцятоюстатті 7 Закону № 2961-IV, відсутність у суду повноважень щодо вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи, відсутність доказів розгляду звернення позивача від 02.08.2019 з урахуванням внесених змін до Закону № 2961-IV, захист порушених прав позивача шляхом зобов`язання відповідача встановити позивачу другу групу інвалідності без зазначення строку повторного огляду (безстроково) є передчасним.
Частиною 2ст.9 КАС Україниперебачена можливість для суду виходу за межі позовних вимог коли це є необхідним для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Крім того, на думку суду, така можливість виходу за межі заявлених вимог може мати місце, коли позивач невдало або некоректно сформував свої позовні вимоги, як такі, що не відповідають встановленим вимогамзакономщодо цього предмету позову.
Враховуючи вищенаведені обставини,суд вважає за необхідність вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Обласну медико-соціальну експертну комісію №3 Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради повторно розглянути питання щодо встановлення ОСОБА_1 статусу інваліда ІІ групи з урахуванням висновків суду та Закону України "Про внесення змін достатті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" щодо встановлення групи інвалідності» від 13.03.2018р. за №2318-VІІІ.
Крім того, суд звертає увагу на те, що вимоги щодо зобов`язання Обласну медико-соціальну експертну комісію №3 Комунальної установи Обласний центр медико-соціальної експертизи Запорізької обласної ради встановити ОСОБА_1 інвалідність, на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності (II групу інвалідності безстроково) відповідно до положень частини тринадцятої статті 7 Закону України Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні (в редакції Закону України №2318-УІІІ від 13 березня 2018 року) та вимоги щодо зобов`язання Обласну медико-соціальну експертну комісію №3 Комунальної установи Обласний центр медико-соціальної експертизи Запорізької обласної ради встановити ОСОБА_1 II групу інвалідності безстроково з дня його огляду та встановлення йому інвалідності Обласною медико-соціальною експертною комісією №3 Комунальної установи Обласний центр медико-соціальної експертизи Запорізької обласної ради, тобто з 23 квітня 2019 року відповідно до положень частини тринадцятої статті 7 Закону України Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні (в редакції Закону України №2318-УІІІ від 13 березня 2018 року) є по своїй суті тотожними, а відтак додаткового обгрунтування не потребують.
При цьому, суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення Державного закладу Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України (ДЗ ЦМСЕК МОЗ України) щодо підтвердження рішення Обласної медико-соціальної експертної комісії №3 Комунальної установи Обласний центр медико-соціальної експертизи Запорізької обласної ради щодо встановлення ОСОБА_1 III групи інвалідності, зазначене у листі ДЗ ЦМСЕК МОЗ України №56-13/81-575 від 03 вересня 2019 року, оскільки з обгрунтування позовних вимог позивача неможливо встановити яке саме рішення необхідно скасувати, в чому суть даного рішення та коли воно приймалось, а лист ДЗ ЦМСЕК МОЗ України №56-13/81-575 від 03 вересня 2019 року не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а містить лише інформативний характер про результати повторного перегляду медичних документів позивача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем частково доведено правомірність своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другоюстатті 19 Конституції Українита частиною другоюстатті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, однак, враховуючи викладену в рішенні Конституційного суду України правову позицію про те що припис частини п`ятоїстатті 17 Конституції Українислід розуміти як такий, що покладає на державу обов`язок забезпечувати також соціальний захист громадян України - ветеранів війни, у тому числі осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та членів сімей осіб, які захищали Вітчизну, її незалежність, суверенітет та територіальну цілісність, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради, до Обласної медико-соціальної експертної комісії №3 Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради, до Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов`язати Обласну медико-соціальну експертну комісію №3 Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради (пр. Соборний, буд. 44, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69063) повторно розглянути питання щодо встановлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) статусу інваліда ІІ групи з урахуванням висновків суду та Закону України "Про внесення змін достатті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" щодо встановлення групи інвалідності» від 13.03.2018р. за №2318-VІІІ.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 24.02.2020.
Суддя А.В. Сіпака
