ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
24 вересня 2020 року (о 17 год. 00 хв.)Справа № 280/4820/19 СН/280/32/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді КалашникЮ.В., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради (пр. Соборний, буд. 44, м. Запоріжжя, 69063), до Обласної медико-соціальної експертної комісії №3 Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради (пр. Соборний, буд. 44, м.Запоріжжя, 69063), до Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» (вул. Костянтинівська, буд. 36, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 38260065) про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
18.06.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду з Третього апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №280/4820/19 (СН/280/32/20) за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради до Обласної медико-соціальної експертної комісії №3 Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради, до Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправним та скасування рішення Обласної медико-соціальної експертної комісії №3 Комунальної установи Обласний центр медико-соціальної експертизи Запорізької обласної ради щодо встановлення ОСОБА_1 III групи інвалідності, викладене у формі Акту №190 огляду медико-соціальною комісією (форма № 157/о) від 23 квітня 2019 року.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.05.2020, ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2020 скасовано та направлено справу для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 22.06.2020 адміністративну справу №280/4820/19 (СН/280/32/20) прийнято до свого провадження та призначене підготовче засідання на 20 липня 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що брав участь у АТО та 20.09.2014 отримав важке поранення, тривалий час знаходився на лікуванні та реабілітації у декількох військових шпиталях та цивільних лікарнях. Позивач отримав поранення, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Актом огляду МСЕК №29 від 17.03.2015 позивачу встановлена III група інвалідності, з причини: поранення пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Група інвалідності встановлена на строк до 01.04.2016. Визначено 30% ступеня втрати професійної працездатності. На підставі акту огляду МСЕК №15 від 04.04.2016, за результатами повторного огляду, позивачу встановлена III група інвалідності, з причини: поранення пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Група інвалідності встановлена на строк до 01.05.2017. На підставі акту огляду МСЕК №18 від 04.04.2017, за результатами повторного огляду, ОСОБА_1 встановлена III група інвалідності, з причини: поранення пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Група інвалідності встановлена на строк до 01.05.2018. На підставі акту огляду МСЕК №162 від 12.04.2018, за результатами повторного огляду, позивачу встановлена III група інвалідності, з причини: поранення пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Група інвалідності встановлена на строк до 01.05.2019. На підставі акту огляду МСЕК №190 від 23.04.2019, за результатами повторного огляду, обласною МСЕК №3 ОСОБА_1 встановлена III група інвалідності, з причини: поранення пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Група інвалідності встановлена безстроково. Позивач не погоджується із встановленою III групою інвалідності безстроково та вважає, що відповідачами не були враховані вимоги Закону України «Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" щодо встановлення групи інвалідності», що набув чинності 06.04.2018, згідно з яким для учасників АТО передбачений особливий порядок встановлення групи інвалідності, а саме «група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності, але не вище І групи». Вважає, що позивачу мала бути встановлена ІІ група інвалідності безстроково, оскільки позивач є учасником АТО, для якого передбачений особливий порядок встановлення групи інвалідності та право отримання групи інвалідності на ступінь вище від визначених законодавством критеріїв встановлення інвалідності. Просив позов задовольнити.
10.07.2020 від відповідачів 1, 2 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідачі позов не визнають. У відзиві зазначено, що позивач невірно розуміє норму Закону № 2961-IV, оскільки визначення формулювання «...на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності...» не означає «на групу вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності», адже «ступінь інвалідності» і «група інвалідності» є різними поняттями. Критеріями встановлення групи інвалідності є ступінь здатності обмеження до самообслуговування, обмеження здатності до самостійного пересування, обмеження здатності до навчання, обмеження здатності до трудової діяльності, обмеження здатності до орієнтації, обмеження здатності до спілкування, обмеження здатності контролювати свою поведінку, тощо. Тобто, Закон № 2961-IV не зобов`язує встановлювати особі вищу групу інвалідності, а лише зазначає, що група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності, що не є тотожнім поняттю «на групу вище». Просять відмовити у задоволенні позову.
17.07.2020 позивач надав відповідь на відзив, у якому зазначає, що у законодавстві не існує поняття «ступінь інвалідності», можуть визначатись лише: ступінь втрати працездатності людини (визначається у відсотках), ступінь обмеження життєдіяльності людини, ступінь соціальної адаптації людини, а вже в залежності від ступеня втрати здоров`я інвалідність поділяється, відповідно, на три групи (І, II та III). Таке словосполучення, як «ступінь інвалідності» не тільки відсутнє у законодавстві, а й взагалі не використовується (і не зустрічається) в українській мові, оскільки такого поняття просто не існує. Зазначає, що у позивача відсутні захворювання, що визначені вищезазначеним п.3.3 розділу III Інструкції №561 саме тому, що інвалідність встановлена йому не через захворювання, а внаслідок вогнепального поранення отриманого при виконанні бойового завдання у зоні проведення АТО, що призвело до необоротної втрати здоров`я та працездатності позивача, що підтверджується відповідними висновками МСЕК наявними у матеріалах справи, а тому, МСЕК при встановлені інвалідності позивачу керувалась, зокрема, також абзацом 17 пункту 26 «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності» затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009 (далі - Положення №1317) яким, серед іншого, визначено, що причинами інвалідності є поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержані під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення. Зазначає, що оскаржує встановлення III групи інвалідності безстроково не з медичних підстав та критеріїв, а лише з тих підстав, що, при прийнятті рішення ОМСЕК №3 КУ «ОЦМСЕ» ЗОР, викладеного у формі «Акту №190 огляду медико-соціальною комісією» (форма № 157/о) від 23.04.2019, не були враховані вимоги Закону №2318-VIII, згідно з яким для учасників АТО «група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності, але не вище 1 групи».
17.07.2020 позивач надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Підготовче засідання 20.07.2020 відкладено до 26.08.2020.
26.08.2020 протокольною ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначений судовий розгляд справи по суті на 15.09.2020.
У судове засіданні 15.09.2020 позивач та представник відповідача 3 не прибули.
Представник відповідачів 1 та 2 просив суд розглядати справи у письмовому провадженні.
15.09.2020 у судовому засіданні, за клопотанням представника відповідачів 1 та 2, судом ухвалено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 4 с. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Суд, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Позивач, у період з 01.06.2014 по 25.09.2014 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції в складі військової частини польова пошта НОМЕР_1 , що підтверджується Довідкою №678 від 04.12.2014, виданою військовою частиною польова пошта НОМЕР_1 .
Позивачем 20.09.2014 отримане вогнепальне поранення, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби.
Згідно направлення на МСЕК від 05.01.2015, виданого поліклінікою Військовою частини НОМЕР_2 , позивач був направлений на медико-соціальну експертизу з метою встановлення групи інвалідності та відсотків втрати професійної працездатності.
На підставі акту огляду МСЕК №29 від 17.03.2015, ОСОБА_1 була встановлена III група інвалідності, з причини: поранення пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Група інвалідності встановлена на строк до 01.04.2016 та визначено 30% ступеня втрати професійної працездатності.
На підставі акту огляду МСЕК №15 від 04.04.2016, за результатами повторного огляду, ОСОБА_1 була встановлена III група інвалідності, з причини: поранення пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Група інвалідності встановлена на строк до 01.05.2017.
На підставі акту огляду МСЕК №18 від 04.04.2017, за результатами повторного огляду, ОСОБА_1 була встановлена III група інвалідності, з причини: поранення пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Група інвалідності встановлена на строк до 01.05.2018.
На підставі акту огляду МСЕК №162 від 12.04.2018, за результатами повторного огляду, позивачу встановлена III група інвалідності, з причини: поранення пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Група інвалідності встановлена на строк до 01.05.2019.
На підставі акту огляду МСЕК №190 від 23.04.2019, за результатами повторного огляду, обласною МСЕК №3 ОСОБА_1 була встановлена III група інвалідності, з причини: поранення пов`язане з виконанням обов`язків військової служби. Група інвалідності встановлена безстроково.
Позивач 02.05.2019 звернувся до Міністерства охорони здоров`я України із заявою щодо розгляду його заяви про перегляд встановленої ІІІ групи інвалідності безстроково та встановлення ІІ групи інвалідності як це передбачено Законом України «Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" щодо встановлення групи інвалідності».
Листом від 05.06.2019 №03.4-07-К-5975/6560-зв звернення позивача було направлено до Департаменту охорони здоров`я Запорізької ОДА.
Листом від 17.07.2019 № 03К/0671 ОСОБА_1 було повідомлено, що III група інвалідності безстроково була встановлена ОМСЕК №3 враховуючи «наявну патологію та ступінь функціональних порушень зі сторони опорно-рухового апарату» та відповідно до ст. 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 №1317, Інструкції про встановлення груп інвалідності», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 № 561, позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності, поранення пов`язане з виконанням обов`язків військової служби, безстроково.
02.08.2019 ОСОБА_1 повторно звернувся до Міністерства охорони здоров`я України із заявою, в якій просив вказати Департаменту охорони здоров`я Запорізької ОДА на порушення ним порядку розгляду заяв (скарг) на рішення МСЕК, повторно зобов`язати Департамент охорони здоров`я Запорізької ОДА направити до ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України» заяву від 02.05.2019 на рішення медико-соціальної експертної комісії разом з медико-експертною справою ОСОБА_1 для розгляду по суті порушених питань та доручити ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України» розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.05.2019 про перегляд встановленої ІІІ групи інвалідності безстроково та встановлення ІІ групи інвалідності безстроково як це передбачено Законом України «Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" щодо встановлення групи інвалідності».
У вказаній заяві позивач зазначив в тому числі, що оскаржував встановлену ОМСЕК №3 III групу інвалідності безстроково не з медичних підстав та критеріїв, визначених відповідними нормативно-правовими актами, а лише з тих підстав, що при прийнятті рішення не були враховані вимоги Закону України «Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" щодо встановлення групи інвалідності», що набув чинності 06.04.2018, згідно з яким для учасників АТО передбачений особливий порядок встановлення групи інвалідності, а саме «група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності, але не вище І групи».
Відповідно до листа від 03.09.2019 № 56-13/81-575 ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ України», який надісланий до КУ «Обласний центр МСЕК», стан хворого за останні роки не зазнав суттєвих змін, рішення МСЕК від 23.04.2019 залишено без змін, як таке, що прийняте у відповідності до вимог постанови КМУ від 03.12.2009 № 1317, Наказу МОЗ України від 05.09.2011 № 561.
Не погоджуючись із цим рішенням, позивач звернувся до суду.
Суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог та зазначає наступне.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги передусім зазначає, що відповідачами не дотримано вимоги ч. 13 ст. 17 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні». Так, позивач вважає, що йому мала бути встановлена ІІ група інвалідності, а не ІІІ група інвалідності.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» особам, які внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, отримали ушкодження, які призвели до необоротної втрати (у тому числі ампутації) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), необоротної втрати іншого органу або повної стійкої втрати органом його функцій, що призвело до інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності, але не вище I групи. Переогляд з метою підвищення групи інвалідності таким особам відбувається на підставі особистої заяви особи з інвалідністю або її законного представника у разі настання змін у стані здоров`я і працездатності особи з інвалідністю або за рішенням суду.
Відповідно до п. 2.3 Інструкції про встановлення груп інвалідності, яка затверджена Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 №561, критерії встановлення інвалідності визначені пунктом 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317
Порядок огляду інвалідів з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначений Положенням про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 (далі - Положення № 1317).
Відповідно до п. 27 розділу «Критерії встановлення інвалідності» Положення №1317, підставою для встановлення II групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.
Критеріями встановлення II групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження у вираженому II ступені однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи.
Отже, відповідно до ч. 13 ст. 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» особам, які внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, отримали ушкодження, що призвело до інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності.
При цьому, критерії встановлення інвалідності визначені у розділі «Критерії встановлення інвалідності» Положення №1317.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 № 2961-IV, медико - соціальна експертиза - це визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров`я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров`я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.
Статтею 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 2.03.1991 № 875-ХІІ, інвалідність міра втрати здоров`я, яка визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських організацій осіб з інвалідністю.
Суд погоджується із позицією відповідачів 1 та 2, та зазначає, що ч. 13 ст. 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» особам, які внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, що призвело до інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності, але не вище I групи.
У вказаній нормі не йдеться про встановлення саме групи інвалідності на ступінь вище.
В свою чергу, відповідно до п..26 Положення №1317, особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності. І група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров`я особи з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.
А пункт 27 вказаного Положення визначає саме критерії встановлення групи інвалідності: ступінь здатності обмеження до самообслуговування, обмеження здатності до самостійного пересування, обмеження здатності до навчання, обмеження здатності до трудової діяльності, обмеження здатності до орієнтації, обмеження здатності до спілкування, обмеження здатності контролювати свою поведінку, тощо.
Ураховуючи викладене вище, під час вирішення питання про встановлення групи інвалідності мають враховуватися ступені всіх критеріїв у сукупності.
Підсумовуючи зазначене, суд зазначає, що група інвалідності - ступінь стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров`я. Основою для встановлення групи інвалідності є медичні показники стану здоров`я.
В той же час, ч. 13 ст. 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», на яку позивається позивач, не йде мова про встановлення групи інвалідності на групу вище, а зазначається про встановлення інвалідності на ступінь вище відповідних критеріїв для встановлення такої групи інвалідності.
Відтак, суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваного позивачем рішення.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов підлягає не задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради (пр. Соборний, буд. 44, м. Запоріжжя, 69063), до Обласної медико-соціальної експертної комісії №3 Комунальної установи "Обласний центр медико-соціальної експертизи" Запорізької обласної ради (пр. Соборний, буд. 44, м. Запоріжжя, 69063), до Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» (вул. Костянтинівська, буд. 36, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 38260065) про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 24.09.2020.
СуддяЮ.В. Калашник
