Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
УХВАЛА
про відмову у зупинені провадження у справі
06 травня 2020 року 16 год. 04 хв.Справа № 280/726/20 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., за участі секретаря судового засідання Туяк О.К. та учасників
від позивача: адвокат Кулинич О.О.,
від відповідача: Лютая Г.Ю.,
від третьої особи: Девятко І.О.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі та витребування доказів в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 )
до - Міністерства Юстиції України (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області ( юридична адреса: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164, код ЄДРПОУ 02891463)
про визнання протиправним та скасування наказу від 24.12.2019 №4200/к, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
03 лютого 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Міністерства Юстиції України (далі по тексту - відповідач) та Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області (далі - третя особа), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати наказ Міністерства юстиції України «Про звільнення» №4200/к від 24.12.2019 із змінами відповідно до наказу Міністерства юстиції України №6/к від 02.01.2020 з посади заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області;
- поновити позивача на посаді заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області з 03.01.2020 або перевести на рівнозначну посаду до державного органу, якому передаються повноваження та функції такого органу.
Ухвалою суду від 05.02.2020 позовну заяву залишено без руху та надано 10 денний термін на усунення недоліків.
17 лютого 2020 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16 березня 2020 року об 12 год. 00 хв.
16 березня 2020 року ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 06 травня 2020 року об 10 год. 00 хв.
16 березня 2020 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №640/24538/19 за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та нечинною Постанови КМУ №870 від 09.10.2019 що розглядається Окружним адміністративним судом міста Києва. Представник позивача зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу була саме Постанова КМУ №870.
Представник позивача вважає, що рішення у справі №640/24538/19, яка знаходиться в проваджені Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 870 від 09.10.2019 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» пов`язано та може вплинути на вирішення спору по справі № 280/726/20.
В підготовчому засіданні представник позивача підтримав клопотання про зупинення з підстав, викладених у клопотанні, просив суд задовольнити клопотання та зупинити провадження у справі.
Представник відповідача у підготовчому засіданні заперечила проти задоволення клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі. Пояснила суду, що в законодавстві України розрізняються поняття «визнання нечинним» та «скасування».
Скасування акта - визнання в установленому законодавством порядку недійсним акта з моменту його прийняття.
Втрата чинності акта - визнання в установленому законодавством порядку недійсним акта на майбутнє, іншими словами, акт втрачає чинність з моменту прийняття відповідного рішення уповноваженим органом.
Кодекс адміністративного судочинства України також розрізняє ці поняття. Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Аналогічні положення містяться в ст. 5 КАС України. Отже, аналіз вказаних норм свідчить, що суд має право скасовувати індивідуальний акт, а нормативно-правовий акт лише визнати протиправним та нечинним.
Відповідно до частини 2 статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
З огляду на врегульований правовий порядок втрати чинності того чи іншого нормативно-правового акту - постанови Кабінету Міністрів України, який пов`язаний з набуттям законної сили відповідного судового рішення, то підстав для зупинення провадження по цій справі немає. У випадку й визнання за судовим рішенням протиправним та нечинним цієї постанови КМ України (в її частині), у всяк випадку воно не вплине на предмет правового регулювання спірних правовідносин, що мало місце в минулому до такої втрати.
До того ж «автоматичне» відновлення норм права, у зв`язку з визнанням протиправним та нечинним акту, яким припинена дія попереднього акту чи попередньої редакції певної норми, не передбачене жодною нормою права і в даному випадку суд не наділений повноваженнями відновлювати такі норми права.
Представник відповідача зазначає, що навіть у разі якщо Окружним адміністративним судом міста Києва буде задоволено позов ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та скасування постанови №870 від 09.10.2019, то дана постанова втратить чинність з моменту набрання законної сили рішенням суду, при цьому вона залишатиметься чинною на момент прийняття Міністерством юстиції України наказу «Про звільнення» і жодним чином не впливатиме на законність прийняття рішення щодо звільнення позивача.
Як наслідок, відсутні підстави для зупинення провадження у справі №280/726/20, де предметом розгляду є наказ Міністерства юстиції України, до розгляду справи №640/24538/19, провадження по якій відкрито 17.02.2020, оскільки ймовірне визнання нечинною цієї постанови не впливає та не може вплинути на правовідносини, що виникли під час дії (чинності) цього нормативно-правого акту та які склалися між сторонами у справі № 280/726/20.
Представник третьої особи в підготовчому засіданні проти задоволення судом клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі заперечила з підстав, наданих в пояснені представника відповідача.
Суд заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі прийшов до наступного.
Порядок зупинення провадження у адміністративній справі встановлений статтею 236 КАС України, яка містить як обов`язкові так і факультативні підстави зупинення.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Отже, суд зупиняє провадження у справі в тому випадку, коли існує обґрунтована необхідність підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для вирішення справи.
При цьому, преюдиція - це встановлене процесуальним законом правило (нетиповий нормативний припис) звільнення від доказування обставин, встановлених в мотивувальній частині рішення суду у цивільній, господарській, адміністративній справі, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Зупинення провадження у справі до вирішення іншої запобігає постановленню суперечливих рішень у різних, але пов`язаних між собою справах.
Суд звертає увагу, що предметом позову ОСОБА_1 перш за все є визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України «Про звільнення», тобто скасування акта індивідуальної дії.
Щодо справи №640/24538/19, то ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2020 відкрито провадження у вказаній адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 №870 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції».
Згідно пункту 5 резолютивної частини ухвали суд зобов`язав відповідача:
- не пізніше як за сім днів до підготовчого засідання опублікувати оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі №640/24538/19 за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про визнання повністю протиправною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України №870 від 09.10.2019 про «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції»;
- надати у судове засідання письмові докази на підтвердження опублікування оголошення.
Роз`яснити, що оголошення повинно містити вимоги ОСОБА_2 щодо оскаржуваного нормативно-правового акта, реквізити цього акта та дату, час і місце судового розгляду справи.
Відповідна ухвала про відкриття провадження опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86849662.
На виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» №5 від 21.01.2020 на сторінці 138 опубліковано оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акту, а саме постанови Кабінету Міністрів України №870 від 09.10.2019.
Вищезазначене свідчить про те, що предметом розгляду справи №640/24538/19, є визнання незаконним нормативно-правового акту.
Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів, а також наслідки задоволення позову викладені у статтях 264, 265 КАС України. Згідно з вказаними нормами права суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.
В законодавстві України розрізняються поняття «визнання нечинним» та «скасування».
Скасування акта - визнання в установленому законодавством порядку недійсним акта з моменту його прийняття.
Втрата чинності акта - визнання в установленому законодавством порядку недійсним акта на майбутнє, іншими словами, акт втрачає чинність з моменту прийняття відповідного рішення уповноваженим органом.
Кодекс адміністративного судочинства України також розрізняє ці поняття. Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАСУ у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Аналогічні положення містяться в ст. 5 КАС України. Отже, аналіз вказаних норм свідчить, що суд має право скасовувати індивідуальний акт, а нормативно-правовий акт лише визнати протиправним та нечинним.
Відповідно до частини 2 статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
З огляду на врегульований правовий порядок втрати чинності того чи іншого нормативно-правового акту - постанови Кабінету Міністрів України, який пов`язаний з набуттям законної сили відповідного судового рішення, то підстав для зупинення провадження по цій справі немає. У випадку й визнання за судовим рішенням протиправним та нечинним цієї постанови Кабінету Міністрів України (в її частині), у всякому випадку воно не вплине на предмет правового регулювання спірних правовідносин, що мало місце в минулому до такої втрати.
До того ж «автоматичне» відновлення норм права, у зв`язку з визнанням протиправним та нечинним акту, яким припинена дія попереднього акту чи попередньої редакції певної норми, не передбачене жодною нормою права і в даному випадку суд не наділений повноваженнями відновлювати такі норми права.
У разі якщо Окружним адміністративним судом міста Києва буде задоволено позов ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та скасування постанови №870 від 09.10.2019, то дана постанова втратить чинність з моменту набрання законної сили рішенням суду, при цьому вона залишатиметься чинною на момент прийняття Міністерством юстиції України наказу «Про звільнення» і жодним чином не впливатиме на законність прийняття рішення щодо звільнення позивача.
Як наслідок, відсутні підстави для зупинення провадження у справі №280/726/20, де предметом розгляду є наказ Міністерства юстиції України, до розгляду справи №640/24538/19, провадження по якій відкрито 17.02.2020, оскільки визнання нечинною постанови №870 не впливає та не може вплинути на правовідносини, що виникли під час дії (чинності) цього нормативно-правого акту та які склалися між сторонами у справі № 280/726/20.
Окрім того, відповідно до частини третьої статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є:
1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 4 КАС України розумний строк - це найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі до розгляду адміністративної справи №640/24538/19 та відмову в задоволенні клопотання.
Керуючись статтями 156, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) про зупинення провадження у справі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.
Суддя Р.В. Сацький
