Єдиний державний реєстр судових рішень
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
03 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 280/726/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року (суддя 1-ї інстанції Сацький Р.В.) у справі №280/726/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу від 24.12.2019р. №4200/к, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ВСТАНОВИВ:
03 лютого 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України Про звільнення №4200/к від 24.12.2019 із змінами відповідно до наказу Міністерства юстиції України №6/к від 02.01.2020 з посади заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації начальника Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у запорізькій області; поновлення на посаді заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації начальника Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області з 03.01.2020 або перевести на рівнозначну посаду до державного органу, якому передаються повноваження та функції такого органу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржений наказ прийнятий відповідачем в порушення норм визначених частин 1 - 3 статті 49-2 КЗпП України, яким передбачено, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Проте під час звільнення, позивачу не було надано жодної пропозицій щодо переведення на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду з моменту повідомлення його про ліквідацію територіального органу та зміну в організації виробництва і праці до дати звільнення. Крім того, враховуючи положення постанов КМУ №1074 та №870, відбулась реорганізація територіальних органів центрального органу виконавчої державної влади - Міністерства юстиції України.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу в якій поросить скасувати рішення суду та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки доводам позивача про те, що оскаржений наказ відповідача є протиправним з урахуванням того, що мало місце не ліквідація юридичної особи публічного права Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, а її реорганізація з переходом майна, прав та обов`язків до новоствореної - Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). З цих підстав відповідач у порушення вимог ст.ст. 40, 49-2 КЗпП України не запропонував позивачу вакантні посади у новоутвореній установі. Також зазначає на описки рішення суду, що свідчить про відтворення тексту іншого судового рішення.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні. У відзиві зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з урахуванням всіх обставин у справі та у відповідності до норм чинного законодавства. Вказує, що відбулась саме ліквідація органу, та з цих підстав дотримано вимог чинного законодавства щодо порядку припинення державної служби позивача.
Від третьої особи також надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні, оскільки рішення суду є обґрунтованим.
Сторони повідомлені про день та час розгляду справи.
Справа розглядалась із застосуванням режиму відеоконференції.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. Надав пояснення відповідно доводам скарги.
Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечив, у її задоволенні просив відмовити. Додатково зазначив, що позивач також скористався правом на проходження конкурсу.
Представник третьої особи до суду апеляційної інстанції не з`явився, повідомлений про день та час розгляду справи. Не направив суду будь яких заяв, клопотань.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08 квітня 2016 року наказом № 1515/к Міністерства юстиції України від 07.04.2016 ОСОБА_1 , було призначено на посаду заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника Управління державної реєстрації Головного територіально о управління юстиції у Запорізькій області, про що у трудовій книжці зроблено відповідний запис №24 від 02.01.2020.
23.10.2019 позивачу вручено попередження про наступне звільнення на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 № 870. (а.с. 64 Т1)
02.01.2020 наказом Міністерства юстиції України від 24.12.2019 № 4200/к із змінами відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 6/к від 02.01.2020 ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України Про державну службу у зв`язку з ліквідацією Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області. (а.с. 65, 67 Т1)
Наказом заступника голови ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 24.12.2019 № 1079/07-12 «Про оголошення наказу про звільнення» із змінами відповідно до наказу від 02.01.2020р. №1/07-12 позивачу оголошений наказ Міністерства юстиції України від 24.12.2019 № 4200/к про звільнення з посади відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" у зв`язку з ліквідацією Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, з припиненням державної служби (а.с. 66, 68 Т1).
Позивач, не погодившись з наказом Міністерства юстиції України від 24.12.2019 №4200/к із змінами відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 6/к від 02.01.2020, звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку, що оскаржений наказ прийнятий у відповідності до норм чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, з огляду на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 №870 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» (далі Постанова №870) вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком 1 (п.1 Постанови); утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком 2 (п.2 Постанови).
До Переліку територіальних органів Мін`юсту, що ліквідуються (додаток № 1) до постанови, включено Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області.
До Переліку міжрегіональних територіальних органів Мін`юсту, що утворюються (додаток № 2) до постанови, включено й Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Пунктом 3 вказаної постанови передбачено, що міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, є правонаступниками територіальних органів Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1, зокрема Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.
Вказаним пунктом також визначено, що територіальні органи Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов`язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2019 року №870 наказом Міністерства юстиції України від 16 жовтня 2019 року №3173/5 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України" ліквідовані як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції згідно з переліком (додаток № 1) Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області, і утворені як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції згідно з переліком (додаток № 2) Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Вказаним наказом також затверджено список голів ліквідаційних комісій з ліквідації головних територіальних управлінь юстиції (п.4 Наказу).
Головам ліквідаційних комісій головних територіальних управлінь юстиції наказано, зокрема: забезпечити письмове персональне попередження працівників не пізніше ніж за два місяці до їх звільнення, про що повідомити Департамент персоналу Міністерства юстиції України до 01 листопада 2019 року; надати первинним профспілковим організаціям інформацію про звільнення працівників у зв`язку з ліквідацією територіальних органів Міністерства юстиції (п.п.7 та 8 п. 5 Наказу).
Як свідчать встановлені обставини справи, 23.10.2019 позивачу вручено попередження про наступне звільнення на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 № 870. (а.с. 64 Т1)
02.01.2020 наказом Міністерства юстиції України від 24.12.2019 № 4200/к із змінами відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 6/к від 02.01.2020 ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України Про державну службу у зв`язку з ліквідацією Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області. (а.с. 65, 67 Т1)
Наказом заступника голови ліквідаційної комісії Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 24.12.2019 № 1079/07-12 «Про оголошення наказу про звільнення» із змінами відповідно до наказу від 02.01.2020р. №1/07-12 позивачу оголошений наказ Міністерства юстиції України від 24.12.2019 № 4200/к про звільнення з посади відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" у зв`язку з ліквідацією Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, з припиненням державної служби (а.с. 66, 68 Т1).
Колегія суддів суду апеляційної інстанції доходить висновку, що є вірними висновки суду першої інстанції про те, що оскаржений позивачем наказ прийнято у відповідності до норм Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі Закон №889) враховуючи наступне.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 5 Закону №889, відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом (ч. 3 ст. 5 Закону № 889).
Згідно із пп. 1-1 ч. 1 ст. 87 Закону № 889, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є ліквідація державного органу.
Разом з цим, Законом № 117-ІХ (який набрав чинності 25 вересня 2019 року) у Закон № 889 було внесені ряд змін, зокрема, і щодо порядку припинення державної служби.
Зокрема, ч. 3 ст. 87 Закону № 889 викладено у новій редакції, відповідно до якої було додатковим пунктом 11 частини 1 передбачено припинення державної служби у зв`язку із ліквідацією держаного органу, а також виключено із частини 3 цієї статті норму про те, що процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини 1 цієї статті визначається законодавством про працю.
Водночас, було виключено приписи про те, що звільнення у випадку скорочення посади державної служби, реорганізації чи ліквідації допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.
Окрім того, частину 5 статті 22 Закону викладено у такій редакції : "5. У разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, за рішенням суб`єкта призначення може здійснюватися без обов`язкового проведення конкурсу".
Додатково колегія суддів звертає увагу на те, що статтю 87 Закону було доповнено частиною 5, відповідно до якої наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути виданий суб`єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
Таким чином, із набранням чинності з 25 вересня 2019 року Законом № 117-ІХ процедура припинення державної служби у зв`язку із скороченням чисельності або штату державних службовців; скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців; реорганізації державного органу; ліквідації державного органу зазнала значних змін та стала ідентичною.
При цьому вказана процедура вже не передбачала обов`язку суб`єкта призначення на підставі приписів КЗпП попереднього вирішувати питання про можливість переведення державного службовця на іншу посаду відповідно до його кваліфікації, пропонувати державному службовцю іншу рівноцінну посаду державної служби або іншу роботу (посади державної служби) у цьому державному органі навіть у випадку реорганізації державного органу.
Окрім того, законодавство не передбачало у разі ліквідації або реорганізації державного органу обов`язку переведення працівника у державний орган, якому передаються відповідні повноваження та функції такого органу.
Таким чином, враховуючи норми законодавства - положення ст.87 Закону №889, в редакції до та після 25.09.2019 року, а також положень статей 40 та 49-2 КЗпП України свідчить про те, що внаслідок набрання чинності змін, внесених Законом України від 19.09.2019 року №117-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади", відбулась суттєва зміна правового регулювання процедури припинення державної служби внаслідок скорочення чисельності або штату державних службовців.
Зміни полягають в тому, що починаючи з 25.09.2019 року для припинення державної служби внаслідок скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідації або реорганізації державного органу роботодавець, суб`єкт призначення або керівник державної служби згідно діючої ч.3 ст.87 Закону №889, має право, а не зобов`язаний пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності).
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих Законом України "Про державну службу".
Оскільки Закон №889, який є спеціальним законом, що регулює статус державного службовця, встановлено право за рішенням суб`єкта призначення, а не його обов`язок щодо переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, без обов`язкового проведення конкурсу.
Таким чином оскаржений наказ прийнято у відповідності до норм чинного законодавства.
Щодо доводів позивача про те, що фактично відбулась реорганізація державної установи.
Постановою КМУ від 09.10.2019 №870 "Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції", п.1 якої вирішено ліквідувати юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції, в тому числі Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області та утворити нові юридичні особи публічного права - міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, зокрема Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Відповідно до ст. 117 Конституції України, якій кореспондує ч.1 ст.49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.
Статтею ст.20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", КМУ, серед іншого, зокрема, утворює, реорганізує і ліквідує міністерства та інші центральні органи виконавчої влади (яким в даному випадку є Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області) відповідно до закону в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті на утримання цих органів виконавчої влади.
Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізовуються та ліквідовуються саме Кабінетом Міністрів України за поданням Прем`єр- міністра України (ч. 1 ст. 5 5 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади").
Таким чином, 16.10.2019 року Міністерством юстиції України саме на виконання вищезазначеної Постанови Кабінету Міністрів України №870 від 09.10.2019 видано наказ №3173/5 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України", яким ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції, зокрема, Головне територіальне управління юстиції у Полтавській області.
Вказаним наказом Мінюсту № 3173/5 зобов`язано забезпечити вжиття комплексу заходів, передбачених законодавством, щодо реалізації цього наказу, у тому числі письмове персональне попередження про звільнення керівних працівників головних територіальних управлінь юстиції в областях та місті Києві, призначення яких здійснюється Державним секретарем Міністерства, не пізніше ніж за два місяці до їх звільнення, у строк до 25 жовтня 2019 року.
Таким чином відповідач виконував Постанову КМУ №870 про ліквідацію органу публічного права.
З урахуванням того, що з 25.09.2019 ліквідація державного органу як підстава припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення, відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону, не містить будь-яких додаткових умов припинення державної служби та є самостійною і достатньою підставою для її припинення.
Компетенція вищезазначених новостворених органів розповсюджується на територію кількох областей, на відміну від ліквідованих головних територіальних управлінь. З огляду на створення нового державного органу, який має більшу юрисдикцію.
Крім того, як вказав відповідач та не спростовувалось представником позивача, відповідач оголошував конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби, в якому приймав участь і позивач, та який не було пройдено.
Посилання представника позивача на правову позицію суду касаційної інстанції з подібних правовідносин є помилковими, оскільки після набрання чинності змін до Закону №889, суд касаційної інстанції не висловлював такої.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року у справі №280/726/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 09 лютого 2021 року.
Головуючий - суддяН.І. Малиш
суддяН.П. Баранник
суддяА.А. Щербак
