ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 539/3185/17 Номер провадження 11-кп/814/799/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
ОКРЕМА ДУМКА
09 вересня 2020 року м. Полтава
Я , суддя Полтавського апеляційного суду ОСОБА_3 , за результатами апеляційного розгляду апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_4 , на вирок Великобагачанського районного суду Полтавської області від 16 лютого 2018 року щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , висловлюю окрему думку.
Вказаним вироком затверджено угоду про визнання винуватості між обвинуваченими та прокурором у кримінальному провадженні по обвинуваченню вказаних вище осіб за ст.27 ч.2 , 28 ч.3 , 369-2 ч.2 КК України.
На вказане судове рішення подала апеляційну скаргу ОСОБА_4 з мотивів , що вона є потерпілою у кримінальному провадженні і тому затвердження угоди порушує її права.
Із вказаними доводами погодилась колегія суддів та скасувала вирок суду і відмовила у затвердженні угоди та кримінальне провадження направила до органу досудового розслідування.
Я не може погодитись із доводами колегії суддів з таких підстав.
Особа визнається потерпілою виходячи в тому числі і із об`єкту кримінального посягання.
Стаття 369-2 КК України розташована у розділі ХVІІ «Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності , пов`язаної з наданням публічних послуг» , Кримінального Кодексу.
Основним безпосереднім об`єктом злочину передбаченого ст.369-2 КК України є правильна , тобто така , що відповідає вимогам законодавства , діяльність органів державної влади , а додатковим об`єктом відносини справедливого розподілу матеріальних благ у суспільстві.
Отже усі дії по виконанню об`єктивної сторони вказаного злочину вчиняються у сфері службової діяльності особи і спрямовані на порушення правильної діяльності органів державної влади і в тому числі у сфері розподілу матеріальних благ у суспільстві.
Вести за таких обставин мову , що особа , від якої вимагали неправомірну вигоду і яка давала неправомірну вигоду , є потерпілою у кримінальному провадженні , є вочевидь неправильним.
Із вказаним кримінальним аспектом цього питання , безпосередньо пов`язаний і кримінально процесуальний аспект.
КПК України передбачено два види угод .
Угода про визнання винуватості у якій сторонами угоди є прокурор та підозрюваний або обвинувачений і угода про примирення між підозрюваним , обвинуваченим і потерпілим у якій сторонами є вказані особи (потерпілий та підозрюваний , обвинувачений).
Якщо припустити , що у кримінальному провадженні за ст.369 -2 КК України досягнуто угоди , то яка ж угода буде затверджуватись судом , про примирення чи про визнання винуватості.
Можливості одночасного затвердження двох видів угод щодо одних і тих же обставин кримінального правопорушення , КПК не передбачає.
В обох видах угод КПК виключає можливість участі у ній або прокурора або потерпілого.
Вказані обставини та неузгодженості , на які не звернула уваги колегія суддів , призводять до невизначеності у правозастосовній діяльності органів досудового розслідування , прокурора та суду.
В даному випадку затверджуючи угоду про визнання винуватості суд у повній мірі дотримався вимог КПК та постановив законне , обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.
Суддя ОСОБА_3
