Єдиний державний реєстр судових рішень
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14311/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Епель О.В., Шурка О.І.,
при секретарі - Закревській І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрРосКаолін» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрРосКаолін» до Міністерства екології та природних ресурсів України і Державної служби геології та надр України про визнання протиправним і скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрРосКаолін» (далі - Заявник, ТОВ «УкрРосКаолін») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - Відповідач-1, Мінприроди), Державної служби геології та надр України (далі - Відповідач-2, Держгеонадра) про:
- визнання протиправним та скасування наказу Мінприроди від 18.05.2018 року №160 «Про погодження надання надр у користування» у частині відмови у погодженні ТОВ «УкрРосКаолін» надання надр у користування: геологічного вивчення, в тому числі з дослідно-промисловою розробкою ділянки «Південна» Катеринівського родовища лужних каолінів Нікольського та Волноваського районів Донецької області;
- зобов`язання Мінприроди надати погодження ТОВ «УкрРосКаолін» надання надр у користування: геологічного вивчення, в тому числі з дослідно-промисловою розробкою ділянки «Південна» Катеринівського родовища лужних каолінів Нікольського та Волноваського районів Донецької області;
- визнання протиправною бездіяльності Держгеонадр щодо несвоєчасного розгляду документів та неприйняття рішення у встановлені законодавством строки;
- зобов`язання Держгеонадр розглянути заяву ТОВ «УкрРосКаолін» від 08.02.2018 року №42 про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі з дослідно-промисловою розробкою ділянки «Південна» Катеринівського родовища лужних каолінів Нікольського та Волноваського районів Донецької області без проведення аукціону та прийняти вмотивоване рішення щодо видачі спеціального дозволу.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2019 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано наказ Мінприроди від 18.05.2018 року №160 «Про погодження надання надр у користування» в частині відмови у погодженні ТОВ «УкрРосКаолін» надання надр у користування: геологічного вивчення, в чому числі з дослідно-промисловою розробкою ділянки Південна Катеринівського родовища лужних каолінів Нікольського та Волноваського районів Донецької області;
- зобов`язано Мінприроди надати погодження ТОВ «УкрРосКаолін» надання надр у користування;
- визнано протиправною бездіяльність Держгеонадр щодо своєчасного розгляду документів та не прийняття рішення у встановлені законодавством строки;
- зобов`язано Держгеонадр розглянути заяву ТОВ «УкрРосКаолін» від 08.02.2018 року №42 про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промисловою розробкою, з урахуванням висновків даного судового рішення.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 року апеляційні скарги Міністерства екології та природних ресурсів України і Державної служби геології та надр України задоволено повністю - рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2019 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 21.07.2020 року касаційну скаргу ТОВ «УкрРосКаолін» залишено без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 року - без змін.
У серпні 2020 року ТОВ «УкрРосКаолін» звернулося до Великої Палати Верховного Суду із заявою про перегляд судового рішення, в якій просило скасувати постанову Касаційного адміністративного суду від 21.07.2020 року у справі №826/14311/18 та ухвалити нове рішення, яким скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 року та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2019 року.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 14.09.2020 року заяву ТОВ «УкрРосКаолін» направлено для розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду як суду, який ухвалив нове судове рішення, про перегляд якого ТОВ «УкрРосКаолін» подало заяву. Крім того, в указаній ухвалі зазначено, що указана заява є саме заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі ст. 361 КАС України.
Матеріали указаної заяви разом з ухвалою Великої Палати Верховного Суду надійшли до суду апеляційної інстанції 01.10.2020 року.
Після усунення визначених в ухвалі від 05.10.2020 року про залишення заяви без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2020 року заяву призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02.12.2020 року та встановлено строк для подачі заперечень на неї до 25.11.2020 року.
Указана заява обґрунтована тим, що із постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 року ТОВ «УкрРосКаолін» стало відомо про наявність у підприємства нового виду діяльності - послуги з давальницької сировини, у той час як матеріалами справи такі обставини не підтверджуються, а тому під час перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суду апеляційної інстанції необхідно встановити факт відсутності такого виду діяльності у підприємства. Також у заяві наголошено, що постанова суду від 19.06.2019 року не відповідає вимогам ст. ст. 242, 246 КАС України щодо обґрунтованості судового рішення, як і рішення суду касаційної інстанції, прийняте за наслідками її перегляду. Окремо підкреслено, що у постанові від 19.06.2019 року в абз. 6 стор. 3 мотивувальної частини вказано про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, у той час як у резолютивній частині суд дійшов до протилежних висновків.
У межах встановлених в ухвалі суду від 02.12.2020 року строку заперечень щодо поданої заяви до суду не надійшло.
У судовому засіданні представник Заявника доводи заяви підтримав та просив її вимоги задовольнити повністю.
Представник Відповідача-1 наполягав на залишенні її без задоволення з підстав відсутності нововиявлених обставин та пропуску строку подання такої заяви.
Відповідач-2, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 362 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Приписи п. 1 ч. 2 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Наведений висновок щодо застосування положень п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України викладений у постанові Верховного Суду від 19.03.2019 року у справі № 204/153/16-а.
При цьому, колегією суддів враховується, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 року у справі «Правєдная проти Російської Федерації» процедура відміни остаточного судового рішення передбачає, що наявні докази, які раніше не були об`єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, що бажає відміни судового рішення, повинна довести, що вона не мала можливості надати докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають значення для вирішення справи.
Як було зазначено вище, в якості нововиявлених обставин ТОВ «УкрРосКаолін» визначає те, що всупереч матеріалів справи Шостим апеляційним адміністративним судом було встановлено надання товариством послуг з давальницької сировини, що й стало, на переконання Заявника, фактично єдиною підставою для скасування обґрунтованого рішення суду першої інстанції.
Проте, зазначені обставини, на які посилається Заявник, не є нововиявленими у розумінні вимог 361 КАС України з огляду на таке.
Як вбачається зі змісту постанови, про перегляд за нововиявленими обставинами якої просить Позивач та яка залишена без змін постановою Верховного Суду, каолін лужний у розумінні чинного законодавства не може вважатися готовою (кінцевою) продукцією, придатною для використання за призначенням кінцевим споживачем без додаткової промислової обробки (переробки). За своєю правовою природою з огляду на наявні у матеріалах справи документи вказана оброблена корисна копалина є кінцевим продуктом для підприємства-видобувача, однак не є готовою продукцією для кінцевого споживача, оскільки у будь-якому випадку потребує додаткової промислової переробки чи оброки. Для таких підприємств каолін лужний є сировиною, тобто складовим компонентом для виробництва готової продукції. До такого висновку суд апеляційної інстанції прийшов за наслідками аналізу положень ДСТУ 2960-94 «Організація промислового виробництва. Основні поняття», висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 22.07.2014 року №05.03.02-07/47234 (т. 1 а.с. 63), листа ПрАТ «ПІІ «Інтеркерама» від 01.06.2018 року №140 (т. 1 а.с. 65), а також приписів пп. 14.1.41 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України і Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», в якому міститься визначання поняття сировини.
У постанові від 17.11.2020 року у справі № 826/14818/15 Верховний Суд підкреслив, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - це факультативна стадія адміністративного процесу, під час якої суд, який ухвалив судове рішення, після набрання ним законної сили, переглядає його з ініціативи осіб, які брали участь у справі у зв`язку із виявленням істотних обставин, що існували, але не були і не могли бути їм відомі на час вирішення справи. Таким чином, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється для надання можливості виправити судові рішення, неправосудність яких, зазвичай, обумовлена обставинами, незалежними від суду.
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти.
Істотність обставини означає те, що якби суд її міг урахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. Ознаку «не були і не могли бути відомі особи» потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.
Таким чином, як підкреслено в указаній постанові Верховного Суду, при розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд повинен встановити: наявність відповідних виняткових обставин для перегляду судового рішення, які за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку повинні спростовувати факти, які було покладено в основу судового рішення; чи не ґрунтується заявлена нововиявлена обставина на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи; чи заявлена обставина не являє собою новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову.
Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення, а отже, не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду.
Крім того, у постанові від 11.11.2020 року у справі № 826/15678/13-а Верховний Суд сформулював висновок, що не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що не може вважатися нововиявленою обставиною зроблений на підставі наявних у матеріалах справи та аналізі положення чинного законодавства висновок суду про те, що каолін лужний є кінцевим продуктом для підприємства-видобувача, однак не є готовою продукцією для кінцевого споживача, оскільки у будь-якому випадку потребує додаткової промислової переробки чи оброки. Перегляд у даному випадку рішення суду за нововиявленими обставинами фактично зводитиметься до переоцінки наявних у матеріалах справи доказів, що, як вже було наголошено вище, суперечить меті і завданням цього інституту, а також порушує принцип остаточності судового рішення.
Таким чином колегія суддів вважає, що обставини та висновки рішення суду апеляційної інстанції, правильність яких встановлена у постанові суду касаційної інстанції, не може вважатися нововиявленою обставиною у розумінні положень п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України для перегляду цього ж рішення за нововиявленими обставинами. Аргументи ж поданої заяви фактично зводяться до незгоди з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 року, що унеможливлює її перегляд за правилами, за якими просить це здійснити ТОВ «УкрРосКаолін».
Судовою колегією враховується, що Європейський суд з прав людини у рішеннях від 28.11.1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» та від 24.07.2003 року у справі «Рябих проти Росії» вказав, що одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні поданої заяви з огляду на відсутність обставин, які в силу ст. 361 КАС України вважалися б нововиявленими.
Окремо суд апеляційної інстанції вважає звернути увагу, що зазначення у описовій частині постанові суду від 19.06.2019 року абзацу «Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з таких підстав.» у розрізі мотивів та висновків, викладених цьому судовому рішенні, можуть вказувати на допущення судом апеляційної інстанції описки, що не впливає на суть самого рішення.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 321, 325, 328, 329, 361, 368, 369 КАС України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрРосКаолін» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді О.В. Епель
О.І. Шурко
Повний текст ухвали складено « 02» грудня 2020 року.
