УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 638/16768/19
Провадження № 2-з/638/63/21
05.02.2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді Хайкіна В.М.
за участю секретаря Жакун Н. О.
з участю судового розпорядника Зміївської О. Ю.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові заяву відповідача ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення позову, -
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «Альфа-Банк» 30.10.2019 року в особі представника - адвоката Дем`янець Я. В. звернулося до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а саме просить суд: застосувати наслідки недійсності нікчемного іпотечного договору трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого 24.12.2015 року приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г. І. за реєстр. №1971 шляхом скасування державної реєстрації права власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 за відповідачем 2 - ОСОБА_1 та реєстрації права власності на неї за відповідачем 1 - ОСОБА_2 .
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.11.2019 року відкрито провадження у справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.12.2019 року заяву представника позивача Акціонерного товариства «Альфа-Банк» - адвоката Дем`янець Я. В. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину задоволено частково: до вирішення спору по суті та набранням рішення у справі законної сили заборонити ОСОБА_1 та іншим особам чи органам здійснювати дії, спрямовані на відчуження (зміну власника) нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , ІН НОМЕР_1 , у задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Відповідач ОСОБА_1 звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова із заявою про зустрічне забезпечення позову, згідно якої просить суд застосувати зустрічне забезпечення позову, а саме забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача ОСОБА_1 шляхом зобов`язання позивача Акціонерного товариства «Альфа-Банк» внести на депозитний рахунок суду грошових коштів в сумі не менш як 113571, 39 грн. Вимоги заяви обґрунтовано тим, що суд фактично заборонив відповідачу вільно розпоряджатися належним їй нерухомим майном, а якби суд не вжив заходи забезпечення позову та не заборонив відповідачу розпоряджатися вказаною квартирою, то відповідач мала б можливість продати майно щонайменш за ціною 1677942, 00 грн. та отримала б дохід по депозиту від суми вартості арештованого майна у сумі 113571, 39 грн. Тобто, вказана сума є втраченою (недоотриманою) відповідачем ОСОБА_1 у зв`язку із застосуванням судом заходів забезпечення позову.
Заявник - відповідач ОСОБА_1 , а також відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися своєчасно та належним чином.
Представник Акціонерного товариства «Альфа-Банк» - адвокат Дем`янець Я. В. в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву з проханням проводити судове засідання, призначене на 05.02.2021 року за її відсутністю.
Ознайомившись із заявою про зустрічне забезпечення, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року роз`яснено, що при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Зазначений підхід має бути застосований і при розгляді питання про застосування зустрічного забезпечення позову.
Відповідно до статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
З аналізу наведеної норми слідує, що критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.
При вирішенні питання про застосування зустрічного забезпечення позову з`ясуванню підлягає можливість завдання збитків особі, яка не повинна бути абстрактною і має бути ретельно досліджена судом з урахуванням існування обставин на час розгляду справи, підтверджених належними та достатніми доказами, які б давали суду підставу обґрунтовано стверджувати про таку можливість з урахуванням заходів забезпечення позову.
Застосування судом зустрічного забезпечення має на меті урівноважити інтереси сторін при вжитті заходів забезпечення позовних вимог.
Відповідно до частини 5 статті 154 ЦПК України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи та має бути співмірним із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.
Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На підставі ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтовуючи заяву про зустрічне забезпечення, відповідач ОСОБА_1 посилається на те, що заборона відчуження квартири позбавляє її права на продаж нерухомого майна, а внесення вартості предмету забезпечення позову на депозитний рахунок суду забезпечить право ОСОБА_1 на відшкодування завданих їй збитків.
Із матеріалів справи вбачається, що в якості підтвердження обґрунтування заяви про зустрічне забезпечення позову не надано жодного доказу, що, наприклад, підтверджують наміри укладення договорів купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна, як про це вказує у клопотанні відповідач, а її доводи щодо отримання доходу від оформлення договору депозиту є припущенням та можуть виникнути в майбутньому, що не може свідчити про збитки, завдані саме забезпеченням позову.
Крім того, обмеження права власника в продажі майна не є збитками у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України, а тому підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про застосування зустрічного забезпечення немає.
Обставин, які б свідчили про необхідність обов`язкового зустрічного забезпечення позову, визначених частиною 3 статті 154 ЦПК України заявник не наводить.
З огляду на викладене, доводи відповідача є необґрунтованими, а тому у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 154 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Дзержинський районний суд м. Харкова в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Головуючий:
