ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
24.02.2021Справа № 910/15584/16
За позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» (ідентифікаційний
код: 23697280)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Борком»
(ідентифікаційний код: 31957823)
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )
третя особа арбітражний керуючий Горбач Ігор Сергійович (свідоцтво № 427 від 27.02.13)
приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванова Лідія
Миколаївна
про визнання недійсним договору купівлі-продажу
у межах справи № 910/15584/16
за заявою до Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» (ідентифікаційний код: 23697280) Товариства з обмеженою відповідальністю «Борком» (ідентифікаційний код: 31957823) пробанкрутствоСуддя Омельченко Л.В.
За участю секретаря судового засідання Дупляченко Ю.О.
Присутні:
від позивача - Бабенко А.І., адвокат за довір. № 622 від 27.12.2019 (свідоцтво
адвоката КС №7807/10 від 05.06.2019);
від відповідача 1 - не зявився;
від відповідача 2 - Барабаш Ю.Г. - особисто
від третьої особи 1 - не з`явився;
від третьої особи 2 - Олексієнко З.О., адвокат за довір. від 15.02.19 (свідоцтво
адвоката № 3735/10 від 18.09.2008)
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/15584/16 за заявою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Борком" на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду м. Києва від 06.02.2017.
05.04.2018 до Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Борком" та ОСОБА_1 , третя особа арбітражний керуючий Горбач Ігор Сергійович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.04.2018 позовну заява Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Борком" та ОСОБА_1 , третя особа арбітражний керуючий Горбач Ігор Сергійович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу прийнято до розгляду в межах справи № 910/15584/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Борком", підготовче засідання призначено на 30.05.2018. Також ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.04.2018 відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.06.2018 задоволено заяву та залучено до участі у справі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Л.М. та оголошено перерву у судовому засіданні до 27.06.2018.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 01.08.2018.
У судових засіданнях 01.08.2018, 27.08.2018, 29.08.2018 та 06.09.2018 оголошувались перерви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 заяву Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" про визнання недійсним договору купівлі-продажу було задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 19.06.2009, ВМС 920789 нежитлової будівлі під АДРЕСА_1 , що складається з виробничо-допоміжного блоку (літ. Щ, Щ1) площею 202,6 кв. м, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Борком" (03062, м. Київ, вул. Гончарова, буд.16, кв. 12; ідентифікаційний код 31957823) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ІНН НОМЕР_1 ), зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Л.М. в реєстрі за № 1817 та застосовано наслідки недійсності правочину шляхом повернення зазначеного майна у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Борком" (03062, м. Київ, вул. Гончарова, буд.16, кв. 12; ідентифікаційний код 31957823), вирішено стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Борком" (03062, м. Київ, вул. Гончарова, буд.16, кв. 12; ідентифікаційний код 31957823) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ІНН НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 762 грн 00 коп. та 881 грн 00 коп. Видано накази.
За наслідками розгляду апеляційних скарг Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Л.М. та ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2019 Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 апеляційні скарги Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Лідії Миколаївни та ОСОБА_1 було задоволено, скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 у справі № 910/15584/16 повністю, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції покладено на позивача, вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280) на користь Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Лідії Миколаївни ( АДРЕСА_3 ) 3524,00 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) 5286,00 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
За наслідками розгляду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 Постановою від 10.07.2019 Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційну скаргу було задоволено частково, Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 скасовано, справу № 910/15584/16 у скасованій частині направлено на новий апеляційний розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 у справі № 910/15584/16 апеляційну скаргу Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Л.М. та ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 у справі № 910/15584/16 залишено без змін, матеріали справи повернуто до Господарського суду міста Києва.
Не погоджуючись із винесеною постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019, представник третьої особи - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Л.М. звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 та Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2018.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.12.2019 касаційні скарги приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Лідії Миколаївни та ОСОБА_1 було задоволено частково, Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 у справі № 910/15584/16 скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в частині вимог про визнання недійсним договору від 19.06.2009, ВМС 920789 купівлі-продажу нежитлової будівлі АДРЕСА_1 , що складається з допоміжного блоку (літ. Щ. Щ-1) площею 202,6 кв. м, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Борком" та фізичною особою ОСОБА_1 , зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Л.М. у реєстрі № 1817, заяву Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в частині вимог про застосування наслідків недійсності правочину шляхом повернення нежитлової будівлі АДРЕСА_1 , що складається з допоміжного блоку (літ. Щ. Щ-1) площею 202,6 кв. м, у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Борком" у справі № 910/15584/16 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
09.01.2020 матеріали справи № 910/15584/16 за заявою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Борком" та ОСОБА_1 , третя особа арбітражний керуючий Горбач Ігор Сергійович та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванова Лідія Миколаївни, про визнання недійсним договору купівлі-продажу в межах справи № 910/15584/16 за заявою Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Борком» про банкрутство повернулись до Господарського суду міста Києва.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, проведеного 09.01.2019, справу № 910/15584/16 за заявою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Борком" та ОСОБА_1 , третя особа арбітражний керуючий Горбач Ігор Сергійович та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванова Лідія Миколаївни про визнання недійсним договору купівлі-продажу в межах справи № 910/15584/16 за заявою Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Борком» про банкрутство розподілено на суддю Омельченка Л.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 суддею Омельченком Л.В. було прийнято до провадження справу № 910/15584/16 за заявою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Борком" та ОСОБА_1 , треті особи арбітражний керуючий Горбач Ігор Сергійович та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванова Лідія Миколаївни, про визнання недійсним договору купівлі-продажу в межах справи № 910/15584/16 за заявою Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Борком» про банкрутство, розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 05.02.2020 о 12:20, здійснено виклик у судове засідання учасників справи, явку яких визнано обов`язковою, встановлено відповідачу строк - протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про прийняття справи до провадження для подання суду з дотриманням приписів статті 165 Господарського процесуального кодексу України: обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву з урахуванням висновків, викладених у Постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 910/15584/16 за заявою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Борком" та ОСОБА_1 , третя особа арбітражний керуючий Горбач Ігор Сергійович та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванова Лідія Миколаївни про визнання недійсним договору купівлі-продажу в межах справи № 910/15584/16 за заявою Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Борком» про банкрутство, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; доказів направлення відзиву з доданими до нього документами на адресу позивача. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надсиланням (наданням) відзиву до суду (ч. 5 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України), попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частини 3, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України), встановлено позивачу строк - протягом 5-ти днів з дня отримання відзиву на позов (якщо такий буде поданий) для подання до суду з дотриманням приписів статті 166 Господарського процесуального кодексу України: відповіді на відзив на позов та доказів направлення відповіді на відзив відповідачу, а також відповіді на пояснення третіх осіб, у разі їх подання, встановлено відповідачу строк - протягом 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив для подання суду з дотриманням приписів статті 167 Господарського процесуального кодексу України (якщо такі будуть): заперечень щодо відповіді на відзив та доказів направлення заперечень щодо відповіді на відзив позивачу, а також відповіді на пояснення третіх осіб, у разі їх подання, попереджено позивача про те, що у разі ненадання господарському суду без поважних причин документів або нез`явлення його представника у судове засідання, позов відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України може бути залишений без розгляду, встановлено строк - протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про прийняття справи до провадження третім особам, які беруть участь у справі, для подання суду письмових пояснень з урахуванням приписів ст.168 Господарського процесуального кодексу України, з доказами направлення їх учасникам справи, попереджено учасників судового процесу, що при ухиленні від виконання вимог суду до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, передбаченого ст. 135 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що усі заяви, клопотання, заперечення подати до суду у строк до закінчення підготовчого провадження з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, звернуто увагу учасників справи на положення статей 74, 80, 81 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів, звернуто увагу учасників справи на те, що копії письмових доказів, які подаються, повинні бути оформлені у відповідності до вимог ч. 4 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України та п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003), повідомлено учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
28.01.2020 через відділ діловодства суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Лідії Миколаївни надійшли письмові пояснення у справі № 910/15584/16 із доданими до неї документами, а саме: заявою про дослідження доказів у справі та заявою про недопустимість доказів у справі із доказами направлення їх іншим учасникам справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2020 було відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 11.03.2020 об 11:00, здійснено виклик у судове засідання учасників справи, явку яких визнано обов`язковою, встановлено строк до 09.03.2020 (включно) учасникам справи для виконання вимог Ухвали Господарського суду міста Києва від 14.01.2020.
05.02.2020 відділом діловодства суду був зареєстрований долучений до матеріалів справи представником третьої особи 2 у судовому засіданні супровідний лист із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 27.01.2020 № 0101909312850 на підтвердження отримання позивачем письмових пояснень та заяв третьої особи 2.
04.03.2020 через відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву із доказами направлення його іншим учасникам справи.
10.03.2020 через відділ діловодства суду від Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» надійшли пояснення щодо строків позовної давності у справі № 910/15584/16.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 було закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» (ідентифікаційний код: 23697280) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Борком» (ідентифікаційний код: 31957823) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) за участю третіх осіб арбітражного керуючого Горбача Ігоря Сергійовича (свідоцтво № 427 від 27.02.13) та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Лідії Миколаївни про визнання недійсним договору купівлі-продажу у межах справи № 910/15584/16 за заявою Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» (ідентифікаційний код: 23697280) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Борком» (ідентифікаційний код: 31957823) про банкрутство, призначено розгляд справи по суті у загальному позовному провадженні та призначено судове засідання на 01.04.2020 о 12:00, здійснено виклик у судове засідання учасників справи, визнано їх явку обов`язковою, повідомлено учасників справи, що інформація по справі, яка розглядається, є доступною на офіційному веб - порталі судової влади України у мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/ та на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/.
20.03.2020 через відділ діловодства суду від представника приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Лідії Миколаївни надійшли заяви про перенесення судового засідання.
23.03.2020 через відділ діловодства суду від представника приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Лідії Миколаївни надійшла заява про перенесення судового засідання.
27.03.2020 на електронну пошту суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судове засідання 01.04.2020 представники учасників справи не з`явились.
З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 № 211, з урахуванням Указу Президента України № 87/2020 від 13.03.2020 щодо введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2020 було відкладено розгляд справи № 910/155584/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Борком» та до ОСОБА_1 за участю третіх осіб - арбітражного керуючого Горбача Ігоря Сергійовича та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Лідії Миколаївни про визнання недійсним договору купівлі-продажу у межах справи № 910/15584/16 за заявою Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Борком» про банкрутство на строк до усунення обставин, які зумовили її відкладення або ж до законодавчого врегулювання процесуальних питань щодо можливості розгляду судом справ у період дії таких обставин.
02.04.2020 на електронну пошту суду від Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
01.06.2020 та 24.06.2020 через відділ діловодства суду від Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» надійшли письмові повідомлення про проведення комітету кредиторів ТОВ «Борком» для відома суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2020 було призначено розгляд справи по суті у загальному позовному провадженні та призначено судове засідання на 07.10.2020 о 12:40, здійснено виклик у судове засідання учасників справи, визнано їх явку обов`язковою, повідомлено учасників справи, що інформація по справі, яка розглядається, є доступною на офіційному веб - порталі судової влади України у мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/ та на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/.
06.10.2020 на електронну пошту суду від представника ПАТ АБ «Укргазбанк» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із необхідністю проведення тестування представників кредитора на Covid-19. При цьому, заявником зазначалось, що розгляд справи за відсутності представника ПАТ АБ «Укргазбанк» є неможливим у зв`язку з необхідністю подання пояснень та обґрунтувань вимог банку безпосередньо у судовому засіданні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 було відкладено розгляд справи № 910/155584/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Борком» та до ОСОБА_1 за участю третіх осіб - арбітражного керуючого Горбача Ігоря Сергійовича та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Лідії Миколаївни про визнання недійсним договору купівлі-продажу у межах справи № 910/15584/16 за заявою Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Борком» про банкрутство на 09.11.2020 о 10:45, здійснено виклик в судове засідання учасників справи, явку яких визнано обов`язковою, копію ухвали надіслано учасникам справи.
06.11.2020 на електронну пошту суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантинними обмеженнями та різким зростанням захворюваності на території всієї країни.
При цьому, судом повідомляється, що у зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді Омельченка Л.В. у відпустці, пов`язаній із його самоізоляцією у період з 09.11.2020 по 20.11.2020 включно, судове засідання, призначене на 09.11.2020, з поважних причин не відбулось.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 було призначено розгляд справи на 09.12.2020 об 11:00, здійснено виклик у судове засідання учасників справи, явку яких визнано обов`язковою, копію ухвали надіслано учасникам справи.
08.12.2020 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантинними обмеженнями та різким зростанням захворюваності на території всієї країни.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 було відкладено розгляд справи на 25.01.2021 об 11:30, здійснено виклик в судове засідання учасників справи, копію ухвали надіслано учасникам справи.
В судовому засіданні 25.01.2021 судом було розпочато розгляд справи по суті, заслухано учасників справи, їх позиції та міркування, сторонами було поставлено питання один одному та отримано відповіді на них, та за наслідками судового засідання оголошено перерву до 24.02.2021 на підставі ст.216 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 24.02.2021 представник позивача надав пояснення по суті справи, підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.
У судовому засіданні 24.02.2021 представниками відповідача 2 та третьої особи 2 у справі були надані пояснення по суті позовних вимог, заперечили проти позовних вимог, просили суд відмовити у задоволенні позову.
Представники відповідача 1 та третьої особи 1 в судове засідання не з`явились, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи, відповідними ухвалами суду.
Надалі в судовому засіданні відбулись судові дебати та було оголошено заключне слово присутніми у судовому засіданні представниками.
Дослідивши докази, які знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 2 та третьої особи 2, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд
ВСТАНОВИВ:
03.10.2016 Господарським судом міста Києва було ухвалено порушити за заявою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (ініціюючий кредитор, позивач) провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Борком» (боржник, відповідач-1) в загальному порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" тощо.
06.02.2017 Господарським судом міста Києва було постановлено визнати боржника банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Горбача І.С.
05.04.2018 Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» було подано заяву про визнання недійсним договору від 19.06.2009, ВМС 920789 (далі - Договір) купівлі-продажу нежитлової будівлі № 87-Ж по вул. Прокопенка в місті Ромни Сумської області, що складається з допоміжного блоку (літ. Щ. Щ-1) площею 202,6 кв. м, укладеного між боржником та фізичною особою ОСОБА_1 (відповідач-2), зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Л.М. (третя особа-2) в реєстрі № 1817 та про застосування наслідків недійсності правочину шляхом повернення вказаного майна у власність боржника. Кредитор також просив поновити строк для звернення з вимогою про визнання недійсним Договору.
24.05.2018 відповідачем-2 було подано відзив на заяву кредитора про визнання недійсним Договору, в якому, зокрема просив застосувати до спірних правовідносин позовну давність.
10.09.2018 третьою особою-2 було подано заяву про застосування позовної давності - наслідки спливу позовної давності за вимогами кредитора про визнання недійсним Договору.
10.09.2018 Господарським судом міста Києва було ухвалено задовольнити заяву Кредитора, визнано недійсним Договір та застосувати наслідки недійсності правочину шляхом повернення майна у власність боржника.
Рішення суду було мотивоване існуванням підстав для визнання Договору недійсним з огляду на відчуження боржником за оспорюваною угодою без згоди кредитора як іпотекодержателя на користь відповідача-2 майна, що є частиною майнового комплексу, переданого в іпотеку кредитору та щодо якого було вчинено дії з поділу на частини - декілька новостворених майнових комплексів, чим порушено норми частини 3 статті 9 Закону України "Про іпотеку", а недійсність спірного правочину передбачена положеннями частини 3 статті 12 Закону України "Про іпотеку".
В частині вимог про застосування до спірних правовідносин позовної давності суд дійшов висновку про непропущення кредитором позовної давності з огляду на те, що про порушення прав Кредитора як іпотекодержателя через укладення спірної угоди він дізнався з ухвали Господарського суду міста Києва від 19.04.2017 у цій справі про витребування судом за клопотанням ліквідатора боржника доказів.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 апеляційні скарги Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Лідії Миколаївни та ОСОБА_1 було задоволено, скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 у справі №910/15584/16 повністю, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції покладено на позивача, стягнуто з Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280) на користь Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Лідії Миколаївни ( АДРЕСА_3 ) 3524,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, видати наказ, стягнуто з Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) 5286,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, видати наказ.
Постановою Верховного Суду від 10.07.2019 Постанову апеляційного суду від 19.02.2019 було скасовано частково, а справу у скасованій частині направлено на новий апеляційний розгляд.
23.10.2019 Північним апеляційним господарським судом було постановлено залишити без задоволення апеляційні скарги відповідача-2 і третьої особи-2, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 - залишено без змін. При цьому, мотиви в рішенні апеляційного суду аналогічні мотивам в рішенні місцевого суду з уточненням, що про порушене право позивач дізнався з постанови про закриття виконавчого провадження ВП № 30551414 від 04.09.2019, що є підставою для початку перебігу позовної давності у спірних правовідносинах.
Так, судом було встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Роменської міської ради Сумської області 30.05.2008 на підставі рішення №139 від 26.05.2008, зареєстрованого державним комунальним підприємством «Роменське міжміське бюро технічної інвентаризації» за номером 956682, відповідачу-1 на праві приватної власності належало нерухоме майно - комплекс будівель загального площею 14 044,0 кв. м, зокрема, у складі виробничо-допоміжного блоку Щ, Щ1 202,6 кв. м, що розташований в АДРЕСА_1 .
31.05.2008 між позивачем, Публічним акціонерним товариством «Укргазбанк» та відповідачем-1, Товариством з обмеженою відповідальністю «Борком» було укладено Договір іпотеки без оформлення заставної, відповідно до умов якого відповідач-1 є майновим поручителем Відкритого акціонерного товариства "СПК Меридіан" за кредитним договором № 8-V від 29.04.2008 та передав в іпотеку вищезазначений комплекс будівель (пункт 2.1. Договору) без будь-яких виключень.
31.05.2008 приватним нотаріусом Вербовським В.М. на підставі зазначеного Договору іпотеки за реєстраційним номером 7301644 в Єдиному реєстрі заборони відчуження об`єктів нерухомого майна було зареєстроване обтяження "заборона на нерухоме майно" відповідно до об`єктів, зазначених в пункті 2.1. Договору іпотеки.
04.06.2008 та 07.05.2009 між сторонами були укладені додаткові договори про внесення змін та доповнень до пунктів 1.1., 2.1., 2.2. Договору іпотеки.
08.05.2009 приватним нотаріусом Вербовським В.М. на підставі Договору про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки від 31.05.2008 за реєстраційним номером 7301681 в Державному реєстрі іпотек було зареєстроване обтяження "іпотека" відповідно до об`єктів, зазначених пункті 2.1. Договору іпотеки.
Після укладення 31.05.2008 договору іпотеки відповідач-1 звернувся до виконкому Роменської міської ради Сумської області з клопотанням про поділ переданого в іпотеку нерухомого майна, розташованого за адресою: Сумська область, м. Ромни, вул. Прокопенка, 87, яке складається із комплексу будівель загальною площею 14044,0 кв. м.
Відповідно до довідки державного комунального підприємства «Роменське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 19.12.2008 № 2720 до цілісного майнового комплексу за адресою: Сумська область, м.Ромни, вул. Прокопенка, 87, яке зареєстроване за відповідачем-1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Роменської міської ради 30.05.2008, входять, у тому числі, окремо розташовані будівлі виробничо-допоміжного блоку літ. Щ, Щ1.
Рішенням виконкому Роменської міської ради Сумської області від 25.12.2008 № 373 "Про присвоєння окремих адрес" надано окремі адреси новоствореним майновим комплексам, зокрема - майновому комплексу, до складу якого входять наступні будівлі: виробничо-допоміжний блок, Щ, Щ1, якому надана поштова адреса: Сумська область, м. Ромни, вул. Прокопенка, 87-Ж.
Вказаним рішенням доручено Роменському МБТІ провести заміну правовстановлюючих документів та видати свідоцтва на право власності на кожен новоутворений майновий комплекс.
На підставі цього рішення 29.12.2008 Відповідач-1 отримав свідоцтва про право власності на об`єкти, зокрема, нежитлову будівлю у вигляді виробничо-допоміжного блоку Щ, Щ1, загальною площею 202,6 кв. м, за адресою: Сумська область, м. Ромни, вул. Прокопенка, 87-Ж.
Загальна площа новоутворених майнових комплексів за адресами: м. Ромни, вул. Прокопенка, 87-Д, 87-Е, 87-Ж склала 8 304,5 кв. м.
Рішенням виконкому Роменської міської ради Сумської області від 29.10.2009 № 272 "Про оформлення права власності на нерухоме майно в м. Ромни" зазначено змінити правовстановлюючі документи: відповідачу-1 на нерухоме майно загальною площею 5 739,5 кв. м по вул.Прокопенка, 87 згідно з рішенням виконкому Роменської міської ради Сумської області від 25.12.2008 № 373 про надання окремої адреси.
На підставі цього рішення 02.11.2009 відповідач-1 отримав свідоцтво про право власності на комплекс загальною площею 5 739,5 кв. м, який складається із будівлі контрольної вагової В 28,8 кв. м; будівлі складу для шкірсировини, стайні Д. Д1 148,6 кв. м; прибудова д, 6,5 кв.м; холодильних приміщень забійного цеху Є1, є3, п/д 72, 45 кв. м; будівлі холодильника, птахозабійного цеху, компресорної станції, бочкотарного цеху Р, Р1, Р2, Р3, Р4 площею 1655,4 кв. м; будівля холодильника Є, 882,5 кв. м; воріт, бризкального басейну Т; санітарно-побутового корпусу, А-2, 432,6 кв. м; ковальсько-слюсарської майстерні Ж, 80,2 кв. м; бази передзабійного утримання Ц, Ц1, Ц2, Ц3, 335,8 кв. м; бази для перетримки ВРХ, Я1 площею 202,6 кв. м; очисних споруд (нова) Ф-Ф3, 905,2 кв.м; трансформаторної підстанції С,С1, 90,3 кв. м; котельні газової (нова), Г-2, 493,7 кв. м; гаражів Ш2, Ш3, 35,2 кв. м; жироловки, пісколовки Ю, 33,5 кв. м; газорозподільного пункту С2 28,5 кв. м; магазину № 2, Б, 29,1 кв. м; прибудова п2, 12,6 кв. м; водозабору технічної води Б6; підсобної Н, 19,1 кв. м; побутового приміщення м`ясожирового цеху Е2 246,8 кв. м, що розташований в Сумській області, м. Ромни, вул. Прокопенка, 87.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2011 у справі № 37/25 стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "СПК Меридіан" на користь Позивача 16 000 000,00 грн простроченої заборгованості за кредитом; 210 410,96 грн заборгованості за процентами за період з 01.11.2010 по 16.11.2010; 6 955 696,73 грн простроченої заборгованості за процентами; 1 538 410,96 грн заборгованості зі сплати неустойки (пені) за несвоєчасне повернення кредиту; 880 022,38 грн заборгованості зі сплати неустойки (пені) за несвоєчасну сплату процентів; 19 322,45 грн витрат на оплату державного мита, 236,00 грн витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу; стягнуто з боржника (відповідача-1) на користь Позивача 617 755,37 грн штрафу за неналежне виконання умов договору іпотеки щодо страхування предмету іпотеки, 6 177,55 грн витрат на оплату державного мита; у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 8-V від 29.04.2008 звернено стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно)- комплекс будівель, загальною площею 14044,0кв.м, розташований в Сумській області м. Ромни , вул.Прокопенка,87 що належить відповідачу-1 на праві власності.
На виконання цього рішення 07.11.2011 Господарським судом міста Києва було видано наказ, який був пред`явлений до примусового виконання до органу державної виконавчої служби, та постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 30.12.2011 було відкрито виконавче провадження ВП № 30551414.
19.06.2009 між сторонами було укладено Договір, відповідно до умов якого відповідач-1 передав у власність відповідача-2 майно.
Відповідно до пункту 1.2 Договору Майно належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 29.12.2008 виконавчим комітетом Роменської міської ради на підставі рішення від 25.12.2008 № 373, зареєстрованого в комунальному підприємстві "Роменське міськрайонне бюро технічної інвентаризації" 31.12.2008 за реєстраційним номером 25989299.
На підставі Договору 01.07.2009 було прийнято рішення за реєстраційним номером 25989299 про державну реєстрацію права власності відповідача-2 на нежитлові будівлі за адресою: Сумська область, м. Ромни, вул. Прокопенко, 87-Ж.
08.11.2019 третьою особою-2 та 13.11.2019 відповідачем-2 були подані касаційні скарги, в яких скаржники просили скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 в частині незастосування строків позовної давності, застосувати строки позовної давності і постановити нове рішення в цій частині, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Постановою Верховного суду від 10.12.2019 касаційні скарги приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Лідії Миколаївни та ОСОБА_1 було задоволено частково, Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 у справі № 910/15584/16 скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в частині вимог про визнання недійсним договору від 19.06.2009, ВМС 920789 купівлі-продажу нежитлової будівлі № 87-Ж по вул. Прокопенка в м. Ромни сумської області, що складається з допоміжного блоку (літ. Щ. Щ-1) площею 202,6 кв. м, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Борком" та фізичною особою ОСОБА_1 , зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Л.М. в реєстрі № 1817, заяву Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в частині вимог про застосування наслідків недійсності правочину шляхом повернення нежитлової будівлі АДРЕСА_1 , що складається з допоміжного блоку (літ. Щ. Щ-1) площею 202,6 кв. м, у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Борком» у справі № 910/15584/16 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Так, судом зазначається, що відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України унормовано, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
При цьому, судом зазначається, що з аналізу вищенаведених норм слідує, що початок перебігу позовної давності пов`язується з певними обставинами (фактами), які свідчать про порушення прав особи та збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.
У ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачені підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки. Зокрема, ч. 1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» було надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Борком» кредит з 29.04.2008 до 28.04.2009 у розмірі 16 000 000,00 грн та кредит з 28.01.2009 до 27.02.20098 у розмірі 5 000 000,00 грн, право повернення яких забезпечені іпотекою.
Іпотекодавцем перед Банком не були виконанні зобов`язання за кредитними договорами, а тому банк звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до боржника про стягнення заборгованості за кредитним договором, який було задоволено Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2011 у справі № 37/25.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18) зазначено, що для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною зверненою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог (пункти 138-140 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16). Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто перш, ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушено право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушено не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушено, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності, у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Права заставодержателя (право застави) на річ, яка є предметом застави, поширюються на її приналежності, якщо інше не встановлено договором (частина 3 статті 576 ЦК України).
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» іпотека поширюється на частину об`єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором.
Частиною 4 ст. 6 цього Закону передбачено, що якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлі (споруди) їх новий власник набуває права і обов`язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею).
Отже, незалежно від того, чи були внесені зміни до договору іпотеки у зв`язку перебудуванням, добудовою тощо предмета іпотеки, чи ні, іпотека поширюється й на таку реконструкцію.
Суд звертається до правових позицій Верховного Суду, що викладені в постановах від 18.04.2018 у справі № 910/4650/17, від 04.09.2019 у справі № 301/660/16-ц з посиланням на правову позицію в ухвалі Верховного Суду України від 20.04.2011 у справі № 6-61027св10 в постанові.
Враховуючи викладене та встановлені судами обставини:
- здійсненого за клопотанням боржника (іпотекодавця) без згоди кредитора (іпотекодержателя) поділу переданого в іпотеку за договором від 31.05.2008 між позивачем (кредитором) і відповідачем-1 майна як комплексу будівель без будь-яких виключень в забезпечення виконання Відкритим акціонерним товариством «СПК Меридіан» зобов`язань перед позивачем за укладеним між ними кредитним договором № 8-V від 29.04.2008;
- подальшим наданням новоствореним в результаті поділу майновим комплексам нових адрес, зокрема майновому комплексу, до складу якого входять будівлі майна;
- подальшою заміною правовстановлюючих документів на предмет іпотеки з видачею відповідачу-1/боржнику свідоцтв про право власності на кожен новоутворений майновий комплекс, зокрема свідоцтва від 29.12.2008 про право власності на Майно (пункти 4.2, 4.3, 4.5), -
Суд дійшов висновку, що право кредитора як іпотекодержателя на майновий комплекс боржника, переданого ним в іпотеку кредитору за договором від 31.05.2008, охоплює і право на майно, що є частиною предмета іпотеки, яка виділилась з предмета іпотеки внаслідок його поділу на частки в окремий майновий комплекс з оформленням на нього окремого свідоцтва про право власності.
Зважаючи на встановлене, зміни, що відбулись та вчинилися стосовно майнового комплексу боржника, переданого ним в іпотеку кредитору за договором від 31.05.2008, не змінюють обсягу прав кредитора як іпотекодержателя щодо всіх новостворених майнових комплексів як складових предмета іпотеки.
Дійшовши цього висновку, суд вважає, що майно є частиною майнового комплексу, переданого в іпотеку кредитору, щодо якого було вчинено дії з поділу на частини - декілька новостворених майнових комплексів, а тому належить до предмета спору в контексті вимог кредитора як іпотекодержателя цього майна про визнання недійсним Договору та повернення майна боржнику, у зв`язку з чим аргументи боржника про нетотожність майна з предметом іпотеки за договором від 31.05.2008 судом відхиляються.
Згідно з нормою ч. 3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається
За змістом викладених норм укладення угод з відчуження майна (частини майна), переданого в іпотеку, без згоди іпотекодержателя зумовлює їх нікчемність та не створює інших юридичних наслідків, крім пов`язаних з їх нікчемністю.
Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена в пункті 7.21 постанови від 23.05.2018 у справі № 910/73/17 (провадження № 12-67гс18).
Дійшовши цього висновку, та враховуючи встановлені судами обставини відчуження відповідачем-1 відповідачу-2 майна за Договором без згоди позивача як іпотекодержателя цього майна, суд доходить висновку про нікчемність заперечуваного кредитором Договору.
При цьому, суд не погоджується із вимогою Позивача про визнання Договору недійсним з підстав його нікчемності з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За змістом цієї норми з урахуванням положень статті 203 цього кодексу, якими визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Цивільні правочини, які порушують публічний порядок, є нікчемними.
За змістом положень частини 2 статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону, а тому такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
Водночас такий спосіб захисту як встановлення нікчемності правочину також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні і суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною 2 цієї статті ГПК України передбачено, що суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу.
Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах; якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам, а тому є неналежним застосування таких способів захисту прав та інтересів, як визнання нікчемного правочину недійсним і встановлення нікчемності правочину, оскільки за змістом частини 3 статті 215 ЦК України такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів.
За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
З огляду на викладене визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.
Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена в постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.
Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 16 ЦК України, обрання особою неналежного способу захисту порушеного права в судовому порядку, який не відповідає як змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і характеру його порушення, а також не призводить до поновлення порушеного права цієї особи, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду щодо наслідків обрання належного способу захисту порушеного права, викладеної в постанові від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17 (провадження № 12-173гс18).
Зважаючи на викладене вище, суд відмовляє у задоволенні вимоги Позивача в частині визнання недійсним Договору як нікчемного правочину.
Частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
З урахуванням висновків щодо недійсності Договору як нікчемного правочину, який не створює для сторін угоди юридичних наслідків, зокрема у вигляді набуття відповідачем-2 відповідно до норм пункту 1 частини 2 статті 11, частини 1 статті 202 та статті 655 ЦК України права власності на майно, а також враховуючи встановлені судами обставини щодо набуття відповідачем-2 за нікчемною угодою - Договором права власності на майно, суд погоджується із вимогою Позивача про обґрунтованість в поданій ним заяві про застосування наслідків недійсності Договору шляхом повернення майна у власність боржника через:
- порушення прав позивача/кредитора як іпотекодержателя майна, що без його згоди вибуло з власності боржника за нікчемною угодою;
- та як наслідок порушення прав позивача як кредитора боржника у цій справі про банкрутство, вимоги якого забезпечені, у тому числі спірним майном, за рахунок якого має здійснюватися задоволення вимог у цій справі (частина 4 статті 42 Закону про банкрутство).
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позовної давності суд враховує те, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними труднощами для вчинення процесуальних дій у встановлений строк (Постанова Верховного Суду від 16.12.2020 (ЦПК) - № 645/1545/17).
Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.
При цьому, саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк був пропущений з поважних причин.
Так, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не заперечується учасниками справи, в тому числі й позивачем, що останній звернувся до суду за захистом порушеного права після спливу щонайменше 9-ти років та не довів належними та допустимими доказами у розумінні ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, що існували обставини, які об`єктивно були непереборними і пов`язані з дійсними труднощами для вчинення процесуальних дій у встановлений строк.
Поряд із цим, судом зауважується, що початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Цивільного кодексу України, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. (Постанова Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 06.02.2020).
Крім того, на переконання суду, позивач також повинен був довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
За змістом статті 261 Цивільного кодексу України законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права. Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.
Отже, судом було досліджено та за наслідками такого дослідження враховано як щодо моменту, коли особа довідалась, так і щодо моменту, коли особа могла дізнатися (мала можливість дізнатися) про порушення свого права в їх сукупності, як обов`язкових складових визначення початку перебігу позовної давності та встановлено наступне.
Відповідно до відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно, що містяться в інформаційній довідці щодо об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 25989299 (нежитлова будівля, що знаходяться за адресою: Сумська область, м. Ромни, вул. Прокопенко, буд 87-ж) 19.06.2009 за відповідачем було здійснено державну реєстрацію права приватної власності на цей об`єкт.
Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. іпотечного договору іпотекодержатель має право у будь-який час протягом дії цього Договору перевіряти документально та фактично наявність, розмір, стан, умови збереження та користування предметом іпотеки.
При цьому, відомості щодо нового власника іпотечного майна були відображені у відповідних державних реєстрах, в КП «Бюро технічної інвентаризації», а позивач мав можливість отримати цю інформацію відповідно до норм чинного законодавства і своєчасно звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
З огляду на вказане судом не приймаються до уваги доводи позивача про те, що умова підпункту 3.1.1. пункту 3.1. іпотечного договору передбачає право, а не обов`язок банку перевіряти документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та експлуатації (використання) предмета іпотеки, з огляду на те, що позивачем з моменту виявлення фактів невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання, забезпеченого іпотекою, з якого минуло більше, ніж 7-м років, та відповідно з моменту виникнення права на звернення стягнення на предмет іпотеки мав за розумної обачності протягом тривалого часу здійснити перевірку належного виконання іпотекодержателем умов іпотечного договору та, зокрема, своєчасно дізнатися про факт зміни власника спірного майна (предмета іпотеки) та переходу прав і обов`язків іпотекодавця до іншої особи (відповідача у цій справі).
При цьому, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, зокрема лист Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» від 17.05.2017, на який посилається позивач як на підтвердження поважності пропуску строку позовної давності, в той же час наявні відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, що містяться в інформаційній довідці, які спростовують доводи позивача про те, що до 17.05.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно були відсутні відомості про реєстрацію права власності на іпотечне майно за відповідачем.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Крім цього, позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що відповідач-1 у справі ОСОБА_1 є недобросовісним набувачем права власності на нерухоме майно, а саме: за договором купівлі-продажу від 19.06.2009, ВМС 920789 нежитлової будівлі під АДРЕСА_1 , що складається з виробничо-допоміжного блоку (літ. Щ, Щ1) площею 202,6 кв. м, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Борком» (03062, м. Київ, вул. Гончарова, буд. 16, кв. 12; ідентифікаційний код: 31957823) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Л.М. в реєстрі за № 1817.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» у повному обсязі.
При цьому, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Судовий збір за розгляд справи відповідно до статті 129 ГПК України покладається на позивача.
При цьому, суд повідомляє учасників справи про те, що у зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді Омельченка Л.В. у період з 26.02.2021 по 05.03.2021 (включно) у відпустці, повний текст рішення був складений та підписаний у межах розумного строку після виходу судді з відпустки.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 237, 238, 242 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» (ідентифікаційний код: 23697280) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Борком» (ідентифікаційний код: 31957823) та до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) за участю третьої особи 1 арбітражного керуючого Горбача Ігоря Сергійовича (свідоцтво № 427 від 27.02.13) та за участю третьої особи 2 приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Іванової Лідії Миколаївни про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 19.06.2009, ВМС 920789, нежитлової будівлі під АДРЕСА_1 , що складається з виробничо-допоміжного блоку (літ. Щ, Щ1) площею 202,6 кв. м, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Борком» (03062, м. Київ, вул. Гончарова, буд. 16, кв. 12; ідентифікаційний код: 31957823) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Л.М. в реєстрі за № 1817, та застосування наслідків недійсності правочину шляхом повернення зазначеного майна у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Борком» (03062, м.Київ, вул.Гончарова, буд. 16, кв. 12; ідентифікаційний код: 31957823) - відмовити повністю.
2. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покласти на Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк» (ідентифікаційний код: 23697280).
Повний текст рішення склдаений та підписаний 16.03.2021.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом двадцяти днів з дня його проголошення до або через відповідні суди. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя Л.В. Омельченко
