Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 149/916/17
Провадження №1-кп/149/11/21
Номер рядка звіту 17
В И Р О К
і м е н е м У к р а ї н и
30.03.2021 м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 , його захисника - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику в залі суду кримінальне провадження № 120170203300000059 від 08.02.2017 року за , по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Вінниці, освіта середня, не працючого, інваліда 2 групи, проживаючого по АДРЕСА_1 , не одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
В С Т А Н О В И В :
08.02.2017 року, близько 01:00 години, ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем проживання ОСОБА_8 , що в АДРЕСА_1 , вчинив з останньою сварку на ґрунті ревнощів, при цьому розбив скло, унаслідок чого ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження, а саме порізи обличчя. З метою уникнення подальшої сварки, ОСОБА_8 покинула свій будинок та направилась до будинку свого сусіда ОСОБА_5 , мешканця АДРЕСА_1 . Під час перебування ОСОБА_8 в будинку ОСОБА_5 , до даного домоволодіння прийшов ОСОБА_7 , який відчинивши вхідні двері будинку і перебуваючи на його порозі, продовжив висловлювати образи в сторону ОСОБА_8 . В цей час ОСОБА_5 , маючи неприязні відносини з ОСОБА_7 та будучи обуреним поведінкою останнього відносно ОСОБА_8 , маючи умисел на заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, взявши до правої руки дерев`яну палицю, яка знаходилась при вході в будинок, завдав біля 5 ударів в область голови ОСОБА_7 , від чого останній впав на бетонне покриття порогу будинку та втратив свідомість.
З отриманими тілесними ушкодженнями у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, перелому кісток склепіння черепа, забою головного мозку, 08.02.2017 ОСОБА_7 госпіталізовано до відділення анестезіології та інтенсивної терапії КУ "Хмільницької центральної районної лікарні", де ІНФОРМАЦІЯ_2 о 02:41 годині від отриманих тілесних ушкоджень він помер.
Відповідно довисновку експерта№ 14від 09.02.2017,при проведеннісудово-медичноїекспертизи трупа ОСОБА_7 виявлено тілесніушкодження увигляді відкритоїчерепно-мозковоїтравми увигляді ранна голові,саден тасинців наголові,крововиливу вм`які тканиниголови,субдурального тасубарахноїдального крововиливівголовного мозку,кров`янистого лікворув шлуночкахголовного мозку,забою мозочка,перелому кістокоснови тасклепіння черепа,які виникливід діїтвердого тупогопредмету,що належатьдо тяжкихтілесних ушкоджень.Також у ОСОБА_7 виявлено тілесніушкодження увигляді крововиливу в слизовуоболонку верхньоїгуби,синців нашиї таправій руці,саден налівій кистіта правійгомілці,які належатьдо легкихтілесних ушкоджень,які виникливід діїтвердого предмета.Смерть ОСОБА_7 настала відвказаної відкритоїчерепно-мозковоїтравми.Між відкритоючерепно-мозковоютравмою,яка ускладниласьнабряком інапуханням головногомозку,та смертю ОСОБА_7 є причинно-наслідковийзв`язок.
Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України не визнав та в судовому засіданні показав, що він 8 лютого 2017 року в нічну пору спав у своєму будинку по АДРЕСА_1 , проте світло було увімкнуте, оскільки він вирощує рослини, які потребують світла. Раптом до будинку вбігла сусідка ОСОБА_8 , у неї було обличчя у крові і яка повідомила, що в її очі попало скло, сказавши, що це ОСОБА_7 та попросила допомоги. Перебуваючи з ОСОБА_8 на кухні та надаючи їй допомогу, він почув як скрипнули вхідні двері і почув голос та слова "де ця сука". Вийшовши в коридор, він побачив в будинку ОСОБА_7 , який намагався зайти до кімнати. Тоді він масою свого тіла почав виштовхнути ОСОБА_7 з будинку за поріг. Проте, ОСОБА_7 , будучи крепкою особою, відкривав двері, вдаряючи по них з вулиці та намагався зайти до будинку. Вриваючись до будинку вдруге, ОСОБА_7 , відкривши двері, схватив його за футболку та почав наносити рукою удари від яких він захищався, але продовжував виштовхувати з будинку. В цей час у нього упали окуляри та він почав погано бачити, оскільки через хворобу у нього поганий зір. Проте, ОСОБА_7 втретє намагався зайти до будинку, відкривши двері ударом, при цьому у нього у руках був якийсь гострий предмет, яким він, будучи на порозі, наносив йому ушкодження, а також пошкодив зуб. Злякавшись за своє життя та обороняючись від протиправного посягання на майно, ОСОБА_5 , стоячи в пройомі вхідних дверей, схватив палку, а саме зламаний держак від лопати, що стояла біля порога та почав хаотично махати нею перед собою, щоб ОСОБА_7 не міг зайти до будинку. Палка кудись попадала, але куди саме він не бачив та скільки було ударів він не пам"ятає. Він палицею внаслідок махання навіть розбив скло, що над вхідними дверима. Під час захисту він штовхнув ОСОБА_7 і коли той падав, то вдарився головою об котел, що стоїть біля будинку, він так зрозумів, почувши відповідний звук. Коли все це відбувалося, позаду щось кричала ОСОБА_8 , але де саме вона в цей час перебувала він не бачив і що саме кричала не чув. Після того, як почув звук удару об котел, побачив, як перед будинком, щось лежить на снігу. Він зрозумів, що це ОСОБА_7 та побіг в кімнату за іншими окулярами. Після цього він викликав поліцію, швидку медичну допомогу та повідомив родичів. Вважав, що з ОСОБА_7 все гаразд, оскільки він лежав на землі, харчав та матюкався, а потім переповз приблизно на 1 метр. Він боявся до нього підійти, щоб той знов не почав його бити, однак накрив ОСОБА_7 покривалом щоб той не замерз. Палицю після цих подій поклав у кутку в коридорі. До цього випадку у нього з ОСОБА_7 давно був конфлікт так як ОСОБА_7 його побив. Відразу після приїзду на місце події поліції просив слідчого направити на експертизу, оскільки мав тілесні ушкодження нанесенні ОСОБА_7 , слідчий погодився та сказав, що зателефонує. Однак, на наступний день він сам поїхав до відділку де слідча Мазур йому сказала на експертизу прийти на наступний день. Зазначив, що наносив удари ОСОБА_7 з метою захисту свого здоров"я та житла, куди незаконно проник останній. Вважає, що перебував в стані необхідної оборони від протиправних посягань померлого, який був в стані алкогольного сп"яніння та агресивний.
Потерпіла ОСОБА_4 суду показала, що померлий ОСОБА_7 їй приходиться рідним дядьком. Так як вона є сиротою, то померлий її ростив та був як батько. У ввечері 7 лютого 2017 року ОСОБА_7 був у них. Потім її чоловік, біля 18.00 години підвіз ОСОБА_7 до магазину в с. Качанівка. До цього ОСОБА_8 кілька разів телефонувала до ОСОБА_7 . Біля 19.00 години, коли вона з чоловіком проїзжали біля магазину, то бачила ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Раніше, її дядько ОСОБА_7 майже рік жив з ОСОБА_8 , а ОСОБА_5 інколи насміхався над дядьком, кажучи, що вона молода для нього, а дядько старий, а він - ОСОБА_9 , молодий. 8 лютого 2017 року приблизно о 00.30 до її чоловіка на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_5 . Чоловік не хотів відповідати, але потім на дзвінок відповіла дочка, яка після розмови почала плакати і сказала, що щось сталося з дідом. Потім і вона розмовляла по телефону та ОСОБА_5 сказав - "приїзжайте і забирайте свого ОСОБА_10 , він харчить, я два рази вдарив, вдарю ще раз і все". Коли приїхали до будинку ОСОБА_5 , то побачили, що перед будинком біля порогу лежить ОСОБА_7 у якого вся голова була в крові, будь-яких інших видимих тілесних ушкоджень вона не бачила, на звернення він не реагував. Потім побачила на порозі будинку ОСОБА_5 , який сказав, що викликав швидку та поліцію. Вона з чоловіком на власному автомобілі відвезли ОСОБА_7 до лікарні, а потім їм повідомили, що останній помер. Будь-яких гострих предметів біля ОСОБА_7 на подвір"ї, в автомобілі та у його речах не було. Вказала про конфлікт між її дядьком та обвинуваченим. Додала, що ОСОБА_5 , не зважаючи на його поганий зір, в селі не лише ремонтує автомобілі, а й керує транспортним засобом.
Свідок ОСОБА_11 суду показав, що він являється чоловіком потерпілої. 7 лютого 2017 року біля 16 години до них прийшов ОСОБА_7 , якого він через деякий час підвіз до магазину, де також перебувала ОСОБА_8 . Після 24 години до нього зателефонував ОСОБА_5 , проте він не хотів відповідати. Далі від дружини почув, що ОСОБА_7 побили та він лежить харчить.. Тоді він з дружиною поїхали до будинку ОСОБА_5 , де побачив перед входом до будинку біля порогу лежачого ОСОБА_7 , який на звернення не реагував. Потім вийшов ОСОБА_5 , який їх побачив та зайшов назад до будинку, а він викликав поліцію. Потім приїхала поліція та хтось сказав "рятуйте чоловіка" та вони занесли ОСОБА_7 до автомобіля та повезли до лікарні в Хмільник. По дорозі до лікарні їм "швидка допомога" на зустріч не їхала, а тому вважає, що її ніхто не викликав. Голова у ОСОБА_7 була в крові. Також повідомив про давній конфлікт між померлим та обвинуваченим під час вжиття ними спиртних напоїв де померлий ударив ОСОБА_5 , а останній у відповідь ударив ОСОБА_7 .
Свідок ОСОБА_8 суду показала, що 7 лютого 2017 року у ввечері вона з ОСОБА_7 святкували в магазині в с. Качанівці день народження та вживали спиртні напої. Під час чого вони посперечались та вона пішла додому. Але коли вона прийшла до свого будинку по АДРЕСА_2 , то ОСОБА_7 вже чекав її біля нього. В ході розмови вона відправила ОСОБА_12 з будинку, а сама лягла спати. Але через деякий час вона почула стук у двері та відмовилась відчиняти. Коли вона підійшла до вікна подивитись, то ОСОБА_7 його розбив та стікло полетіло їй в обличчя внаслідок чого пішла кров. Вона, злякавшись, вибігла з будинку та побігла до сусіда ОСОБА_5 , який живе через дорогу, думаючи, що ОСОБА_7 не побачить куди вона пішла та за нею не піде. Вона бачила, що в ОСОБА_5 в хаті горіло світло тому і пішла до його будинку. Двері на замок зачинені не були та вона забігла до будинку. З кімнати вийшов обвинувачений, якому вона сказала, що ОСОБА_7 здурів та вони пішли на кухню умиватись. Потім вони почули крик ОСОБА_7 та ОСОБА_5 вийшов до нього до вхідних дверей. Вона через короткий проміжок часу, майже відразу, почувши звуки сперечання, також вийшла в коридор. Звуків від ударів в двері вона не чула, як і звуків розбитого скла. Коли вона вийшла в коридор, то побачила, як в пройомі вхідних дверей на порозі стоїть ОСОБА_5 і махає палицею перед собою, затуливши собою двері. При цьому удари наносились цілеспрямовано з великою силою із-за плеча вперед. Звуків ударів вона не чула, вона бачила не менше трьох замахів. Коли вона підійшла ближче, то ОСОБА_5 повернувся і сказав, що йде викликати поліцію, при цьому він ішов впевнено, а вона побачила лежачого на вулиці ОСОБА_7 , який лежав перед порогом будинку. Чи були на ОСОБА_5 окуляри вона не пам"ятає. ОСОБА_5 сказав їй щоб вона ішла додому. Вона пішла додому та одягнулась, а коли повернулась, то побачила, що обличчя ОСОБА_7 було все у крові. Він лежав на спині вже не на тому місці, на якому вона його бачила та був вкритий покривалом. Підстав його боятись в такому стані не було, навпаки, на її думку допомогу потрібно було надавати ОСОБА_7 , проте ОСОБА_5 заборонив їй близько підходити. Під час події на вулиці світла не було, але кров було видно. ОСОБА_5 стояв на порозі і на вулицю не виходив.Також додала, що ОСОБА_5 їздить по селу автомобілем.
Допитаний в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_13 суду показав, що під час огляду ним трупа ОСОБА_7 було виявлено вісім ран на голові, які виникли у зв"язку з прикладанням значної сили для нанесення тілесних ушкоджень. Всі виявлені ним рани на голові нанесені одним і тим же предметом. Залишків заліза у ранах не виявлено, що виключає ударяння об металеву поверхню.Вилучена кров трупа ним направлялась для проведення експертизи в експертну установу м. Вінниці і саме там проводилась експертиза вмісту крові. Тілесні ушкодження у ОСОБА_5 виникли понад одну добу до його огляду. ОСОБА_5 йому не повідомляв, що у нього під час конфлікту було пошкоджено зуб та на момент огляду будь-яких пошкоджень губи виявлено не було, що виключає собою пошкодження зуба.
Стороною обвинувачення на підтвердження вини ОСОБА_5 надано ряд доказів.
З витягу Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається реєстрація кримінального провадження за №12017020330000059від 08.02.2017 року за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 121 КК України (Т.1 а.с. 62,63)
Розписка ОСОБА_5 про надання ним працівникам поліції дозволу на проведення огляду належного йому домогосподарства по АДРЕСА_1 (Т.1 а.с.64).
У відповідності до протоколу огляду місця події від 08.02.2017 року та фототаблиці до нього у період часу з 01:55 години до 03:00 години проведено огляд домогосподарства АДРЕСА_1 Зі сторони дороги до житлового будинку на снігу видимі сліди. Перед входом в будинок із правої сторони наявна металева труба діаметром 30 см на якій знаходиться металевий автомобільний диск. Вхід до будинку пролягає через 2-х створчаті дерев"яні двері. За дверима кімната № 1 (коридор) у якій зліва спертий на двері брусок (палиця) довжиною 100 см, яку було вилучено. За коридором розташована кімната № 2. З даної кімнати прямо вхід до кімнати № 3, а праворуч вхід до кімнати № 4. З кімнати № 3 вхід до кімнати № 5. Перед входом до будинку на відстані 1,5 м від входу наявна ганчірка чорного кольору розміром 1х1,5 м. На палиці, яка вилучена у присутності понятих, у верхній частині наявна речовина бурого кольору (Т.1 а.с.65-70).
Розписку ОСОБА_11 від 08.02.2017 року про надання ним працівникам поліції дозволу на проведення огляду належного йому автомобіля OPEL VIVARO, д.н.з НОМЕР_1 (Т.1 а.с.71).
Протокол огляду місця події від 08.02.2017 року та фототаблицю до нього згідно якого у період часу з 08:25 години до 08:55 години оглянуто легковий автомобіль OPEL VIVARO, д.н.з НОМЕР_1 , та на поверхні підлоги в салоні якого виявлено плями речовини бурого кольору. З поверхні підлоги зроблено змив речовини бурого кольору на марлевий тампон, який поміщено до паперового конверту. Також в салоні автомобіля виявлено куртку чорного кольору з слідами речовини бурого кольору (Т.1 а.с.72-74).
Протокол огляду трупа від 09.02.2017 року з таблицею ілюстрацій, відповідно до якого з участю судово-медичного експерта ОСОБА_13 оглянуто труп ОСОБА_7 на голові якого виявлено 8 ран, 8 саден та синців (а.с.75-79).
Протокол огляду речей від 09.02.2017 року з фототаблицею згідно якого в приміщенні Хмільницького ВП було оглянуто дерев"яну палицю сірого кольору, округлої форми у верхній частині якої наявний слід від речовини бурого кольору (Т.1 а.с. 82-85) . Крім того, вказаний речовий доказ було оглянуто в судовому засіданні.
Протокол огляду речей від 10.02.2017 року з фототаблицею у відповідності до якого було оглянуто шмат тканини з речовиною бурого кольору, яку , згідно заяви, видав ОСОБА_5 (Т.1 а.с. 86-89)
Протокол проведення слідчого експерименту від 09.02.2017 року з участю свідка ОСОБА_8 та таблицею ілюстрацій до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_8 вказала на будинок АДРЕСА_1 де на порозі будинку ОСОБА_5 наносив удари дерев"яною палицею ОСОБА_7 . Після вказала на місце на бетонному порозі біля входу до будинку де стояв ОСОБА_7 , а також вказала на місце на порозі входу до будинку де стояв ОСОБА_14 . Відстань між ними складала 50-60 см. ОСОБА_8 вказала та показала, що перед цим вона перебувала в будинку ОСОБА_9 у кімнаті, що на відстані 2-х метрів від входу в будинок. Вона перебувала у кімнаті де ОСОБА_9 допомагав їй умитися. В цей час до вхідних дверей підійшов ОСОБА_7 , який відкрив їх, але в середину будинку при цьому не заходив. Після цього ОСОБА_5 , почувши, що перед його будинком знаходиться ОСОБА_7 , який викрикував різні слова у відношенні ОСОБА_8 , вибіг з кухні та направився до вхідних дверей будинку. Вона побігла за ОСОБА_5 і побачила, як ОСОБА_7 знаходиться навпроти ОСОБА_5 і будь-яких дій по відношенню до ОСОБА_5 не вчиняє, але останній тримаючи у правій руці дерев"яну палицю довжиною біля 100 см, стоячи боком на порозі свого будинку, почав наносити даною палицею удари ОСОБА_7 . При цьому свідок ОСОБА_8 показала, як саме ОСОБА_5 наносив удари, а саме рухи були зверху донизу і наносилися в район голови із великою агресією. При цьому показала та вказала, що ударів було більше п"яти. Від отриманих ударів ОСОБА_7 впав на бетонне покриття і лежав на правому боці, а ОСОБА_5 повернувшись, зайшов до будинку де почав викликати поліцію та швидку допомогу. Після цього він прогнав ОСОБА_8 з будинку. Через деякий час, коли вона повернулася, то побачила, що ОСОБА_7 лежить на іншому місці та накритий тканиною, а обличчя у нього було все в крові (а.с.99-109).
Розписку ОСОБА_5 від 13.02.2017 року про надання ним працівникам поліції дозволу на проведення огляду належного йому домогосподарства по АДРЕСА_1 (Т.1 а.с.110).
Протокол додаткового огляду місця події від 13.02.2017 року з таблицею ілюстрацій до нього від 13.02.2017, де було оглянуто домогосподарство АДРЕСА_1 . Перед входом у будинок наявне бетонне покриття висотою 40 см. Ліворуч перед будиноком дві металеві бочки чорвного кольору, листи шиферу перед якими стоїть телевізор чорного кольору. Вхід до будинку через двостворчаті дерев"яні двері. Праворуч від вхідних дверей на відстані 90 см наявна металева пластина , яка має форму квадрату розміром 35х35 см, яка нижньою частиною приєднана до металевої труби висотою 85 см, об"ємом 90 см. З поверхні лівого та правого нижнього кутів за допомогою ватно-марлевих тампонів було зроблено змив на предмет виявлення речовини бурого кольору Два змиви поміщено до 2-х паперових конвертів (а.с.111-114).
Висновок експерта № 77 від 23.02.2017 року відповідно до якого в плямах на ватному тампочику (змив РБК з поверхні підлоги автомобіля Opel Vivaro, д.н.з. НОМЕР_2 ) встановлено наявність крові людини, що не виключає можливість походження цієї крові від будь-якої людини з групою крові А з ізогемаглютинином анти-В, у тому числі і від потерпілого ОСОБА_7 (Т.1 а.с. 119-120).
Висновок експерта № 31 від 22.02.2017 року, відповідно до якого згідно акту № 49 від 14.02.2017 року по дослідженню рідкої крові кров потерпілого ОСОБА_7 відноситься до групи А з з ізогемаглютинином анти-В ізосерологічної системи АВО. Згідно акту № 19 від 14.02.2017 року по дослідженню рідкої крові кров ОСОБА_5 відноситься до групи В з ізогемаглютинином анти-А ізосерологічної системи АВО. При дослідженні дерев"яної палиці (утримувач) виявлена кров людини, яка може походити від будь-якого чоловіка у крові якого міститься антиген А, так і від самого потерпілого ОСОБА_7 (Т.1 а.с. 122-125)
Висновок експерта № 14 від 28.03.2017 року за результатами проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7 , у відповідності до якого у померлого виявлено відкриту черепно-мозкову травму у вигляді ран на голові (8), саден (6) та синців (2) на голові, крововиливу в м"які тканини голови, субдурального та субарахноїдального крововиливів головного мозку, кров"янистого ліквору в шлуночках головного мозку, забою мозочка, перелому кісток основи та склепіння черепа. Дані тілесні ушкодження виникли від дії твердого тупого предмету (предметів), належать до тяжких тілесних ушкоджень. Згідно наказу № 6 пункт 2.1.3. правил судово-медичного визначення ступеня важкості тілесних ушкоджень, стоять в безпосередній причині із настанням смерті. Також у ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в слизову оболонку верхньої губи, синців на шиї (1) та на правій руці (2), саден на лівій кисті (1) та правій гомілці (1), які належать до легких тілесних ушкоджень, виникли від дії твердого тупого предмета, в причинному зв"язку зі смертю останнього не перебувають. Смерть ОСОБА_7 настала від вказаної відкритої черепно-мозкової травми. Між відкритою черепно-мозковою травмою, яка ускладнилась набряком та набуханням головного мозку та смертю ОСОБА_7 , є причинно-наслідковий зв"язок (Т.1 а.с.126-129).
Заяву ОСОБА_5 від 09.02.2017 року відповідно до якої останній надав працівникам поліції покривало червоного кольору, яким він після нанесення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень накрив останнього щоб той не замерз (Т.1 а.с.86).
Висновок експерта №76 від 13.02.2017 року у відповідності до якого в плямах на покривалі наявна кров людини, походження якої як від ОСОБА_7 так і від ОСОБА_5 не виключається (Т.1 а.с. 130-132)
Висновок експерта №78 від 13.02.2017 у відповідності до якого в плямах на марлевому тампоні (змив з поверхні правого нижнього кута металевої пластини) встановлено наявність крові людини походження якої не виключається від потерпілого ОСОБА_7 (Т.1 а.с. 133-134)
Висновок експерта №32 від 28.02.2017 у відповідності до якого при дослідженні піднігтівого вмісту правої та лівої рук ОСОБА_7 встановлена наявність крові та виявлено епітеліальні клітини людини чоловічої статі, яка може походити від будь-якого чоловіка з групою крові А ІІ, в тому числі і від ОСОБА_7 (Т.1 а.с. 135-139)
Стороною захисту на спростування доводів обвинувачення надано висновок експерта №22 від 16.02.2017 року згідно якого у ОСОБА_5 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді саден на лівій руці та грудній клітці зліва, які належать до легких тілесних ушкоджень, виникли від дії тупого твердого предмета (т. 1 А.С. 167-168)
Крім того, обвинуваченим надано суду фотоілюстрації з його зображенням на місці події та загальний вигляд подвір"я (Т.3 а.с.141-146); копії довідок до акту огляду МСЕК від 27.01.2020 та від 28.01.2021 у відповідності до яких він являється інвалідом ІІ групи (Т.3 а.с. 147, 238), та довідку Хмільницької ЦРЛ ві 25.06.2020 про перебування обвинуваченого на обліку у лікаря офтальмолога (Т.3 а.с. 169)
За клопотанням сторони захисту судом доручено органам досудового слідства Хмільницького ВП провести слідчий експеремент у помешканні обвинуваченого як з останнім так і свідком ОСОБА_8 з метою відтворення подій при яких 08.02.2017 року ОСОБА_5 було нанесено тілесні ушкодження ОСОБА_7 . Протоколи проведення вказаних слідчих дій з відеозаписами приєднано до матеріалів судової справи.(Т.3 а.с. 183-194)
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису слідчого експеременту проведеного з обвинуваченим ОСОБА_5 останній повідомив про обставини нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 про які зазначав під час його допиту в судовому засіданні., при цьому вказуючи , що ОСОБА_7 перебував у його будинку та саме там відбувалась штовханина.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису слідчого експеременту проведеного з свідком ОСОБА_8 остання повідомляла про обставини раніше нею повідомлені під час її допиту в судовому засіданні. В черговий раз зазначила, що ОСОБА_5 наносив палкою удари ОСОБА_7 , стоячи в дверях біля порогу, удари були швидкими та сильними . Після цього, вона побачила лежачого ОСОБА_7 на вулиці перед порогом будинку.
Також за клопотанням сторони захисту, судом було призначено додаткову судово-медичну експертизу (Т.3 а.с. 220)., згідно висновку якої утворення виявленої у ОСОБА_7 відкритої черепно-мозкової травми не можливе внаслідок падіння від поштовху з висоти власного зросту з послідуючим співударянням потиличною ділянкою голови об бетонну поверхню сходів чи виступаючі металеві частини опалювального котла. (Т.3 а.с. 224-228)
За вимогамист. 94 КПК Українисуд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення.
Доказами, як передбаченост. 84 КПК України, в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження; а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст.85 КПК України).
Відповідно дост.86 КПК Українидоказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Частиною першоюстатті 87 КПК Українивизначено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд також враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року - «... що при оцінці доказів, суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.121 КК Українизнайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.
Не визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину визнається судом як метод його захисту з метою ухилення від відповідальності за вчинене і спростовується наданими стороною обвинувачення доказами.
Так, твердження ОСОБА_5 з приводу проникнення у його будинок ОСОБА_7 та нанесення йому останнім тілесних ушкоджень спростовується показами свідка ОСОБА_8 , та проведеним з нею слідчим експерементом, яка зазначила, що вона перебуваючи разом з ОСОБА_5 в кухні будинку останнього почула як відкрились вхідні двері та вигуки ОСОБА_7 в її адресу. Коли до ОСОБА_7 вийшов ОСОБА_5 , то вона лише чула їхнє сперечання, будь-яких ударів в двері чи звуків вибитого скла, як вказував ОСОБА_5 , вона не чула, видимих тілесних ушкоджень на ОСОБА_5 вона не бачила. Крім того, на слідчому експерементів вона показала, що ОСОБА_5 стояв на порозі власного будинку, наносячи удари ОСОБА_7 за межами вхідних дверей.
Нанесення ОСОБА_5 померлим тілесних ушкоджень колючим предметом спростовується показами потерпілої ОСОБА_4 , яка зазначила, що при ОСОБА_7 , під час перевезення його до лікарні, будь-яких гострих предметів не було. Не виявлено їх і при огляді домогосподарства ОСОБА_5 (т.1 а.с. 65-70) та огляді автомобіля (т.1 а.с. 72-74). У відповідності до висновку судово-медичної експертизи (т. 1 а.с. 167-168) у ОСОБА_5 виявлено легкі тілесні ушкодження, отримані від дії саме тупого твердого предмета, та часу їх отримання у висновкуексперта не зазначено, а як вказав експерт, вони отримані понад одну добу до обстеження, що не свідчить про їх отримання саме від дій ОСОБА_7 .
В судовому засіданні експерт ОСОБА_13 спростував покази обвинуваченого щодо втрати ним зуба внаслідок застосування до нього фізичної сили ОСОБА_7 зазначивши, що на момент огляду ним ОСОБА_5 будь-яких пошкоджень губи у останнього не було , що виключає втрату особою зуба, а крім того, про вказану обставину обвинувачений під час його огляду не повідомляв.
Показами потерпілої ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_8 спростовуються твердження обвинуваченого щодо хаотичного нанесення ним ударів ОСОБА_7 , оскільки внаслідок поганого зору він чітко не бачив постаті останнього. Однак, допитані вище вказані особи показали, що обвинувачений займається ремонтом автомобілів, а також керує транспортним засобом, а тому такі обставини свідчать про те, що перебуваючи на короткій відстані між собою, ОСОБА_5 мав можливість бачити ОСОБА_7 . Крім того, свідок ОСОБА_8 вказувала на нанесення ОСОБА_5 сильних, саме цілеспрямованих розмахів дерев"яною палицею
Твердження обвинуваченого, що смерть ОСОБА_7 могла настати внаслідок удару головою об металевий котел при падінні спростовується як показами експерта, наданими в судовому засіданні, так і його висновками, у відповідності до яких при проведені експертизи на фрагментах шкіри померлого залишків заліза не виявлено, що свідчить про те, що ушкодження виникли не від співударяння о металеву поверхню. Крім того, як зазначив експерт у судовому засіданні, а в подальшому зазначив у висновку при проведенні додаткової судово-медичної експертизи, усі ушкодження на голові у ОСОБА_7 завдані одним і тим же тупим предметом, що також унеможливлює настання смерті особи внаслідок падіння з висоти власного зросту чи удару об будь-яку іншу поверхню.
Наявність крові на квадратній металевій пластині, що знаходиться на відстані 90 см праворуч від вхідних дверей житлового будинку ОСОБА_5 , яка може належати ОСОБА_7 (т.1 а.с. 111-114,133-134) не свідчить, що об неї ударився останній при падінні і це спростовано експертом ОСОБА_13 . Зазначене лише підтверджує про нанесення ударів з великою силою внаслідок чого кров потрапила на металеву поверхню.
Таким чином, посилання обвинуваченого на те, що тілесні ушкодження ним спричинено не умисно, а під час хаотичного розмахування палицею з метою самозахисту є безпідставними, оскільки з досліджених доказів вбачається, що підстав для самозахисту, в тому числі із застосуванням дерев"яної палиці до ОСОБА_7 у обвинуваченого не було. В судовому засіданні не встановлено вчинення ОСОБА_7 будь-яких дій, які б свідчили про те, що для обвинуваченого настала реальна загроза його життю, здоров"ю чи майну, як то проникнення до будинку, погрози в його адресу чи напад. При цьому суд враховує, що ОСОБА_5 завдавав ОСОБА_7 удари палицею по життєво важливому органу , коли останній перебував за межами будинку. Також суд бере до уваги наявність тривалих неприязних стосунків між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , про що зазначали свідок ОСОБА_11 та потерпіла ОСОБА_4 .
Надані обвинуваченим фотографії (Т.3 а.с. 141-146) жодним чином не спростовують встановлені в судовому засіданні обставини.
Проаналізувавши наведені докази, суд вважає, що винність обвинуваченого у вчиненні злочину знайшла своє повне підтвердження під час судового слідства, його дії правильно кваліфіковані заст. 121 ч.2 КК Українияк умисне спричинення тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує вимоги ч.2 ст.50 ККУкраїни, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення злочинів, як самими засудженими, так і іншими особами.
Відповідно дост. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, який у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, що обвинувачений вчинив злочин вперше, позитивну його характеристику за місцем проживання, що він є інвалідом 2-ї групи, від його дій настала смерть людини, а життя людини та її здоров`я є найвищою соціальною цінністю.
Обставин, що пом"якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 не можливе без ізоляціїйого від суспільства та покарання необхідно призначити у вигляді позбавлення волі в межах санкціїстатті 121 ч.2 КК України, при цьому у відповідності до ст. 72 КК України, зарахувавши строк відбутого покарання за вироком Хмільницького міськрайонного суду від 28.03.2018 року у вигляді обмеження волі (Т.2 а.с. 78-82, 145-153,179, 216)
Розвязуючи цивільний позов, заявлений потерпілою, суд приходить до висновку про його часткове задоволення, виходячи з наступного:
Згідно ст. 1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.
Відповідно до ст. 2 Закону України Про поховання та похоронну справу , поховання померлого - це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.
В звязку з зазначеними вимогами законодавства з обвинуваченого слід стягнути на користь потерпілої 6879,63 грн. матеріальної шкоди, а саме 1809,63 грн. затрачених потерпілою на лікування та 5070,0 грн затрачених на поховання. Не підлягає до задоволення вимога про стягнення 8354,0 грн затрачених на поминальний обід, оскільки вони не належать до витрат на поховання.
Згідно ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
Вирішуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню в зв`язку з тим, що діями обвинуваченого позивачці було спричинено моральні страждання, пов`язані з позбавленням життя близької людини, що викликало суттєві зміни в її життєдіяльності.Враховуючи вимогирозумності тасправедливості,суд вважає що моральна шкода, яка буде стягнута з ОСОБА_5 завироком суду накористь потерпілої ОСОБА_4 врозмірі 50000гривень,в певній мірі компенсує їй перенесені душевні страждання та душевний біль.
Відповідно до вимог ст. 124 ч. 2 КПК України з обвинуваченого слід стягнути на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів, однак, в наданих прокурором доказах відсутні розрахунки вартості їх проведення, а тому суд позбавлений можливості виконати вимоги КПК України.
Долю речових доказів слід вирішити згідно ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст.ст. 368,369,373,374,376,395 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк сім років, зарахувавши у строк відбуття покарання частину відбутого покарання за вироком Хмільницького міськрайонного суду від 28.03.2018 року у вигляді обмеження волі з 29.08.2018 по 25.01.2019 з розрахунку один день позбавлення волі відповідає двом дням обмеження волі.
Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_4 6879,63 гривень заподіяної матеріальної шкоди та 50000 гривень моральної шкоди.
Початок строку відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Речові докази у кримінальному провадженні: дерев`яну палицю, тканину бежевого кольору, біологічні зразки крові, зрізи нігтів ОСОБА_7 , біологічні зразки крові ОСОБА_5 , які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області, знищити; куртку чорного кольору із сірими вставками та надписом "Air campany XXXL", яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області, повернути потерпілій ОСОБА_4 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Головуюча ОСОБА_1
