Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 22 січня 2020 року
у справі № 554/4970/18
Цивільна юрисдикція
Щодо недоведення факту завдання майної шкоди внаслідок протиправної бездіяльності органів досудового розслідування
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в області (далі - ВП ГУНП), Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що у провадженні ВП ГУНП перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ч.ч. 1 та 4 ст. 190 КК України. У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 визнано потерпілим. У зв`язку з системними порушеннями органом досудового розслідування та відкритого не бажання на проведення ряду слідчих дій, направлених на встановлення істини, з'ясування всіх обставин справи та прийняття кінцевого законного та неупередженого рішення, позивач, як потерпілий, був вимушений звернутись до суду з метою захисту своїх порушених прав в частині проведення досудового розслідування в розумні строки, як того вимагає стала практика Європейського Суду з прав людини відображена в рішеннях суду, та встановлення розумного строку на закінчення досудового розслідування даного кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді суду першої інстанції клопотання ОСОБА_1 про встановлення процесуальних строків було задоволено. Встановлено строк у три місяці з моменту надходження матеріалів кримінального провадження до ВП ГУНП для проведення процесуальних дій, необхідних і достатніх для закінчення досудового розслідування в рамках кримінального провадження. Вказана ухвала слідчого судді не була виконана.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 3000, 00 грн. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 зазначає, що судами не взято до уваги невиконання ухвали слідчого судді суду першої інстанції, відповідно до якої встановлено строк досудового розслідування у три місяці, а також порушення строків досудового розслідування.
Правова позиція Верховного Суду: загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
За змістом ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст. 1174 ЦК України).
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені ст. 1176 ЦК України.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування матеріальної чи моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Порушення, які були допущені при проведенні слідчих дій, зокрема закриття кримінального провадження, не є підставою для відшкодування державою матеріальної шкоди, завданої злочином.
Висновки: факт тривалого невиконання рішення суду, та порушення процесуальних строків проведення досудового розслідування на які посилається позивач, як на підставу задоволення позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв`язку між несвоєчасним виконанням рішення, яке набрало законної сили, порушенням строків, та завданою шкодою, оскільки діями чи бездіяльністю самих відповідачів позивачу збитків не завдано. Крім того, позивач не надав доказів на підтвердження заявлених ним вимог, зокрема наявності шкоди та причинного зв`язку між заподіяною йому шкодою і протиправними діями органів досудового розслідування.
Ключові слова: компенсація майнової шкоди, підстави відшкодування матеріальної шкоди, тягар доказування, протиправна бездіяльність правоохоронних органів
