Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 січня 2020 року
у справі № 466/7075/14
Кримінальна юрисдикція
Щодо об'єктивної сторони службової недбалості
Фабула справи: за вироком районного суду ОСОБА_1 визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК, та виправдано у зв`язку з недоведеністю в її діянні складу цього кримінального правопорушення. Вирішено питання про заходи забезпечення кримінального провадження.
Апеляційний суд ухвалою залишив вирок місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Мотивація касаційної скарги: прокурор вказав, що суди обох інстанцій не дали належної оцінки доказам, наданим стороною обвинувачення, не навели в ухвалі та у вироку належних мотивів, з яких їх відкинули, і дійшли необґрунтованого висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК. Також прокурор указує на те, що суди залишили поза увагою факт притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК, за якими його було засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців із конфіскацією майна. За твердженням скаржника, суди не врахували, що норми Закону № 1952-VI вказують на обов`язок ОСОБА_1 перевірити відповідність свідоцтва про право власності на ім`я ОСОБА_2 вимогам, установленим під час його видачі, згідно з якими у цьому свідоцтві після реєстрації обласним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки робиться реєстраційний запис. Крім того, прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції здійснив провадження упереджено, формально, з порушенням приписів ст. 404 КПК, а тому ухвала не відповідає ст. 419 КПК.
Правова позиція Верховного Суду: доводи, наведені у касаційній скарзі прокурора, про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, допущені судами першої та апеляційної інстанцій, які призвели до незаконного виправдання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 367 КК, є необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
П. 1 ч. 3 ст. 374 КПК передбачено, що мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, пред`явленого особі та визнаного судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, виходячи з яких, суд відкидає докази обвинувачення.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд першої інстанції, дослідивши зібрані у справі докази з додержанням вимог ст. 23 КПК, дійшов правильного висновку про наявність підстав для виправдання ОСОБА_1 з огляду на відсутність в її діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК, навівши у вироку відповідне обгрунтування.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 КК службова недбалість - це невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.
Частиною 2 цієї норми передбачено відповідальність за вчинення того самого діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.
Висновки: об'єктивна сторона службової недбалості включає в себе наявність таких ознак: 1) діяння у формі невиконання чи неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них (дія чи бездіяльність); 2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб (ч. 1 ст. 367 КК) або тяжких наслідків (ч. 2 ст. 367 КК); 3) причинний зв`язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками.
Крім того, службова недбалість належить до злочинів з матеріальним складом, який визнається закінченим з моменту заподіяння тяжких наслідків, які у 250 і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян.
Ключові слова: припинення прав на нерухоме майно, нежитлове приміщення, недбале ставлення до службових обов'язків
