Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 травня 2020 року
у справі № 815/1226/18
Адміністративна юрисдикція
Щодо законодавчого врегулювання поновлення виплати раніше призначених (нарахованих) пенсій громадянам України, які проживають за її межами
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до об`єднаного управління Пенсійного фонду України, у якому просила зобов`язати відповідача провести поновлення та виплату пенсії за віком з 07 жовтня 2009 року шляхом призначення її знову відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі, з проведенням індексації та компенсацією втрати частини доходів. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є громадянкою України та в січні 1979 року їй була призначена пенсія за віком. У грудні 1999 року позивачка переїхала на постійне місце проживання за кордон - до Ізраїлю, у зв`язку із чим їй було припинено виплату пенсії. 26 липня 2017 року позивачка через свого представника звернулася до об`єднаного управління Пенсійного фонду України з проханням поновити виплату призначеної їй пенсії, однак 20 вересня 2017 року отримала від відповідача відмову з посиланням на те, що на даний час відсутня міжнародна пенсійна угода між Україною та Ізраїлем, а також через відсутність у позивачки реєстрації місця проживання на території України та законодавчого механізму для виплати пенсії громадянам, які мешкають за кордоном.
З посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 позивачка зазначає, що факт її проживання за кордоном за умови наявності громадянства України не може бути підставою для відмови у виплаті належних їй пенсійних виплат.
Окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позовні вимоги задовольнив частково. Зобов `язав об`єднане управління Пенсійного фонду України провести поновлення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 26 липня 2017 року шляхом призначення її знову відповідно до норм Закону № 1058-IV у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі, з проведенням індексації. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч. 1, 2 ст. 46 Закону № 1058-ІV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Згідно із ч. 2 ст. 49 Закону № 1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому статтею 46 цього Закону.
Водночас згідно з п. 2.8. Порядку № 22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (п. 4.1 Порядку № 22-1).
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (п. 4.3 Порядку № 22-1).
Згідно із ч. 2 ст. 99 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Ст. 100 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Наведені норми узгоджуються з положеннями ст.ст. 122, та 123 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).
Висновки: ст.ст. 99, 100 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв`язку поновленням виплати раніше призначених (нарахованих) пенсій громадянам України, які проживають за її межами, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009. Зважаючи на те, що непроведення виплати пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, поновлення виплати пенсії має проводитися без обмеження будь-яким строком.
Такий висновок Великої Палати Верховного Суду є застосовним при розгляді подібних справ і щодо ст.ст. 122, та 123 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), які за змістом є аналогічними статтям 99, 100 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року).
Ключові слова: досягненню пенсійного віку, наявність необхідного страхового стажу, поновлення виплати раніше призначеної пенсії
