Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 14 вересня 2020 року
у справі № 296/443/16-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо правонаступництва у разі припинення юридичної особи шляхом приєднання
ФАБУЛА СПРАВИ
Відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції (далі – ВДВС) звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Ухвалою районного суду заяву ВДВС про заміну боржника у виконавчому провадженні, який вибув – ДП «Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій», на його правонаступника – Житомирський державний технологічний університет задоволено.
Скасовуючи ухвалу районного суду, апеляційний суд виходив із того, що за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань ДП «Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій» з реєстру не виключено, воно перебуває у стані припинення, тому висновок суду першої інстанції про те, що мало місце вибуття боржника і наявні підстави для застосування положень частини першої статті 442 ЦПК України, є помилковим. Наказ Міністерства освіти і науки України про припинення підприємства шляхом приєднання до університету таких правових наслідків не створює.
Постановою Верховного Суду постанову апеляційного суду скасовано, ухвалу Суду першої інстанції залишено в силі.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до статті 82 ЦК України на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Державне підприємство не має достатньої інституційної та операційної незалежності від держави. Саме держава прийняла рішення про приєднання підприємства до Університету та не реалізовувала це рішення протягом значного періоду часу.
Рішення суду про стягнення коштів з ДП «Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій» на користь стягувача не виконується більше трьох років.
Згідно з частинами першою та п’ятою статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
ВИСНОВКИ: у статтях 104 та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов’язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов’язуватися із внесенням запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов’язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов’язків при такому виді реорганізації неможливий.
У цій справі з урахуванням того, що згідно з наказом Міністерства освіти і науки України про припинення державного підприємства шляхом реорганізації Університет є правонаступником всього майна, всіх прав та обов’язків державного підприємства та не пов’язується з державною реєстрацією припинення підприємства, датою виникнення універсального правонаступництва Університету щодо державного підприємства, який припиняється шляхом приєднання, слід вважати дату видання наказу, з якої він є правонаступником цього підприємства.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави припинення юридичної особи, правонаступництво юридичних осіб публічного права, підстави заміни сторони виконавчого провадження, заміна боржника, момент виникнення правонаступництва
