Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 13 березня 2019 року
у справі № 175/1316/18
Кримінальна юрисдикція
Щодо підстав для поновлення процесуального строку
Фабула справи: слідчий суддя ухвалою відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження. Апеляційний суд ухвалою відмовив ОСОБА_2 у поновленні строку на оскарження вищезазначеної ухвали слідчого судді та повернув йому апеляційну скаргу.
Мотивація касаційної скарги: суд не з'ясував обставин, через які скаржник не мав можливості подати апеляційну скаргу в п'ятиденний строк. Стверджує, що слідчий суддя в судовому засіданні дуже тихо оголосив своє рішення та швидко вийшов із зали суду, а повний текст ухвали ОСОБА_2 отримав лише 3 травня 2018 року, ознайомившись з яким, зрозумів, що у задоволенні скарги було відмовлено. Далі, 4 травня, він склав апеляційну скаргу, але у зв'язку з тим, що 5-те й 6 травня були вихідними днями, подав її до суду лише 7 травня, а тому, на думку скаржника, строк оскарження він пропустив з поважних причин.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до частин 1 та 2 ст. 376 КПК судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. Якщо складання судового рішення у формі ухвали вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням та оголошенням його резолютивної частини, яку підписують усі судді. Повний текст ухвали має бути складено не пізніше п'яти діб із дня оголошення резолютивної частини й оголошено учасникам судового провадження. Про час оголошення повного тексту ухвали має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині.
Слідчий суддя ухвалою від 26 квітня 2018 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження.
Як убачається із журналу та звукозапису судового засідання, 26 квітня 2018 року було оголошено лише резолютивну частину ухвали без зазначення дати та часу оголошення її повного тексту, що також не зазначено й у самій ухвалі.
Також матеріали справи не містять жодних даних про те, що ОСОБА_2 було належним чином повідомлено про дату та час оголошення повного тексту вищевказаної ухвали.
Крім того, зі звукозапису судового засідання випливає, що ОСОБА_2 не роз'яснювався зміст рішення і всупереч вимогам ст. 395 КПК слідчий суддя роз'яснив, що ухвала суду апеляційному оскарженню не підлягає.
Разом із цим, у резолютивній частині ухвали слідчого судді зазначено, що до апеляційного суду її може бути оскаржено протягом п'яти днів із дня її винесення через місцевий суд, однак згідно з п. 2 ч. 1 ст. 395 КПК апеляційна скарга подається на ухвалу слідчого судді безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Висновки: враховуючи те, що резолютивну частину рішення слідчого судді було постановлено з порушеннями вимог КПК, не було роз'яснено змісту цього рішення, порядку і строків його оскарження, а з матеріалів справи неможливо встановити, коли саме було проголошено повний текст ухвали й чи було про це належним чином повідомлено ОСОБА_2, а також з огляду на те, що копію ухвали він отримав лише 3 травня, колегія суддів вважає, що наведені обставини об'єктивно ускладнили можливість своєчасного звернення ОСОБА_2 до суду у визначений законом строк.
