Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 27 березня 2020 року
у справі № 569/727/17
Адміністративна юрисдикція
Щодо розмежування понять «вислуга років» та «календарна вислуга років» при призначенні пенсії за вислугою років
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України, третя особа - управління Державної пенітенціарної служби України, про визнання протиправними дій та зобов'язання призначити пенсію за вислугу років, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в призначенні йому пенсії за вислугу років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 1 січня 2017 року.
Постановою суду першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.
Постановою апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Судом встановлено, що позивач не мав на момент звільнення необхідної календарної вислуги років, оскільки наявні 19 років 4 місяці 2 дні при необхідних 23 календарних років.
Одночасно стаття 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначенні пенсії.
Суд звертає увагу на те, що жодної відсилочної норми вказана стаття не містить, а також не містить посилання на те, що види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії можуть бути встановлені підзаконними актами.
Крім того, в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності вислуги, обчисленої на пільгових умовах.
Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 23 календарних років (у разі звільнення зі служби: з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року), та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17, від 10 липня 2019 року у справі № 1840/3347/18 та від 22 серпня 2019 року у справі №295/7220/16-а.
Доводи позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин норм постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393, якою позивачу для призначення пенсії вислугу років має зараховуватися пільговий стаж - 24 роки 5 місяців 22 дні є безпідставними, оскільки згідно з частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
ВИСНОВКИ: аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» дає підстави для висновку про те, що законодавець розмежовує такі поняття як «вислуга років» та «календарна вислуга років». При цьому, до вислуги років є можливим зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні і цей стаж теж враховується при призначенні пенсії (як правило впливає на розмір пенсії). В той же час для отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено. Отже, право на пенсію за вислугу років визначається, виходячи з тривалості вислуги років саме у календарному обчисленні.
При цьому приписи пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 суперечать приписам статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а тому застосуванню підлягає саме Закон, оскільки має вищу юридичну силу.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: пенсійні спори, захист соціальних прав, порядок призначення пенсій, пільгові пенсії, право на пенсійні виплати
