Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 10 червня 2021 року
у справі № 552/1811/15-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо юрисдикції розгляду скарг на дії посадової особи відділу державної виконавчої служби стосовно відмови у наданні відповіді на адвокатський запит
ФАБУЛА СПРАВИ
Представник ОСОБА_1 - адвокат звернувся до суду зі скаргою на дії директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент ДВС МЮУ), заінтересована особа - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в якій просив:
- визнати протиправними дії директора Департаменту ДВС МЮУ щодо відмови надати на адвокатський запит представника стягувача копію доручення, виданого у зв`язку із зверненням Фонду до Міністерства юстиції України;
- витребувати від Департаменту ДВС МУЮ належним чином засвідчену копію вказаного доручення;
- визнати протиправними дії директора Департаменту ДВС МЮУ Кисельова М. Є. щодо видачі та направлення до органів державної виконавчої служби доручення в частині закінчення без виконання виконавчого провадження з виконання рішення суду у справі № 552/1811/15-ц.
Ухвалою суду першої інстанції провадження у справі закрито, роз'яснено заявнику право звернення до адміністративного суду.
Постановою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 212/7068/13-ц (провадження № 14-430цс18) зазначено, що у справі, яка переглядається, адвокат, діючи в інтересах заявника, звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби, яка, на думку представника заявника, полягала в тому, що начальник вказаної служби не розглянув його адвокатський запит стосовно примусового виконання ухваленого в порядку цивільного судочинства рішення суду про стягнення з відповідача на користь заявника заборгованості за договором позики. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні врегульовані Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI), згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 якого адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб) (пункт 1 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI). Відповідно до вимог статті 24 Закону № 5076-VIадвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту; до адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги; вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом. Оскільки зі скаргою звернувся адвокат (представник стягувача), який не є стороною виконавчого провадження, оскаржує ненадання начальником відділу державної виконавчої служби відповіді на адвокатський запит і ненадання копій запитуваних документів, тобто скарга стосується не оскарження дій державного виконавця щодо виконання рішення суду, а здійснення управлінських дій з контролю за неналежним виконанням державним виконавцем своїх обов`язків, то вона в силу вимог статті 181 КАС України в редакції, чинній на момент звернення до суду зі скаргою (287 КАС України) підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, про що правильно вказали суди попередніх інстанцій.
ВИСНОВКИ: директор Департаменту ДВС МЮУ є суб`єктом владних повноважень, його дії, що оскаржуються, не пов`язані з прийняттям будь-яких рішень під час вчинення виконавчих дій щодо виконання рішення суду, а стосуються здійснення ним як органом державної влади владних управлінських функцій, що виключає можливість розгляду вказаного спору в порядку цивільного судочинства.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: цивільна юрисдикція, адміністративна юрисдикція, оскарження дій посадових осіб ДВС, правовий статус адвоката
