Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 червня 2021 року
у справі № 359/9891/17
Цивільна юрисдикція
Щодо суб'єкта визначення розміру збитків (упущеної вигоди), заподіяних землекористувачу
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові
від 14 листопада 2018 року у справі № 144/485/16
від 19 лютого 2020 року у справі № 701/660/17
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ «Агрофірма «Іванків» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ТОВ «Агрофірма «Макрогор», за участю третьої особи - районної державної адміністрації, про відшкодування збитків.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково.
Постановою апеляційного суду скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову у позові.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до статті 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок), збитки відшкодовуються власникам землі та землекористувачам.
Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.
Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи, згідно з пунктом 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.
До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.
Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
При пошкодженні посівів, самовільному зайнятті ріллі або сінокосінні на користь землекористувача (власника) стягується вартість неодержаних сільськогосподарської продукції чи сіна, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов`язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення. Якщо замість пошкоджених посівів землекористувач провів у тому ж сезоні повторний посів культур, відшкодуванню підлягають витрати на пересівання (вартість насіння, обробітку землі тощо).
ВИСНОВКИ: встановивши, що районна державна адміністрація, яка в силу закону зобов'язана була розглянути зазначене питання щодо дотримання чинного законодавства України у сфері земельних відносин та визначення розміру заподіяних позивачу збитків в результаті неправомірних дій ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма «Макрогор», безпідставно усунулась від його вирішення, а законодавець відніс функцію визначення збитку, заподіяного землекористувачам, саме до місцевих органів виконавчої влади у складі спеціально створених комісій, суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права та дійшов обґрунтованого висновку про те, що розрахунок упущеної вигоди потребує глибоких комплексних професійних знань у галузі економіки сільськогосподарського виробництва, безпосередньо знань особливостей сільськогосподарського виробництва, особливостей використання у сільськогосподарському виробництві земельних ресурсів, а позивачем на підтвердження своїх позовних вимог не надано належного розрахунку заподіяних збитків.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: способи захисту прав на земельні ділянки, землекористування, оренда землі, порушення прав землекористувача
