Пов'язані правові позиції

Немає даних

Прецеденти ВС Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 червня 2021 року у справі № 440/5187/19

Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 червня 2021 року у справі № 440/5187/19

Актуальна правова позиція
Судочинство: Адміністративне судочинство

Тип: Правова позиція

Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 11 червня 2021 року

у справі № 440/5187/19

Адміністративна юрисдикція

Щодо підстав для незастосування пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Окружний адміністративний суд рішенням у задоволенні позову відмовив.

Апеляційний адміністративний суд постановою рішення суду першої інстанції скасував, ухвалив нове, яким позовні вимог задовольнив.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік), який відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України дорівнює календарному року.

Згідно з підпунктом «ґ» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку, зокрема, за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).

ВИСНОВКИ: аналіз підпункту «ґ» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України та підпункту 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку, що до житлових будинків, площа яких перевищує 600 кв. метрів (120 кв. метрів х 5) пільги зі сплати податку не застосовуються. При цьому, сума податку збільшується на 25000 гривень на рік за такий об'єкт житлової нерухомості, як будинок, загальна площа якого перевищує 500 кв. метрів.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: податок на майно, податкові пільги, оподаткування житлової нерухомості

Інші прецеденти в категорії "Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів Державної податкової служби"
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 06 серпня 2026 року у справі № 260/1710/24
Щодо поширення пільги зі сплати земельного податку на бюджетну наукову установу природно-заповідного фонду за наявності власних надходжень від платних послуг
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 04 серпня 2026 року у справі № 440/4867/23
Щодо безпідставності оподаткування ПДВ операцій з експорту товарів у разі постачання на умовах FCA та наявності заборгованості з оплати
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 30 липня 2026 року у справі № 520/7998/24[2]
Щодо умов припинення мораторію на спростування показників податкової звітності платника у разі повідомлення про втрату первинних документів
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 30 липня 2026 року у справі № 520/7998/24[1]
Щодо співвідношення пп.пп. 69.1 та 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 16 липня 2026 року у справі № 500/6492/25
Щодо предмета оцінки комісії регіонального рівня при вирішенні питання про реєстрацію податкової накладної після направлення повідомлення про надання додаткових документів
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 30 липня 2026 року у справі № 520/7998/24
Щодо редакції пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, яка підлягає застосуванню при вирішенні питання про право платника податків на спеціальні правила підтвердження даних податкової звітності
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 червня 2026 року у справі № 420/15749/24
Щодо достатності первинних документів для формування податкового кредиту з ПДВ за відшкодування орендарем нежитлових приміщень вартості спожитої електроенергії
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 червня 2026 року у справі № 320/2387/23
Щодо правомірності застосування фінансових санкцій за виробництво та обіг етанолу як складника бензину
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 02 червня 2026 року у справі № 420/21469/25
Щодо недостатності інформації з Інтернет-джерел для спростування реальності господарських операцій платника податків з контрагентами-нерезидентами
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 22 липня 2026 року у справі № 160/17107/25
Щодо відсутності правових підстав для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у разі заміни боржника у зобов’язанні