Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 04 серпня 2021 року
у справі № 617/537/19[1]
Цивільна юрисдикція
Щодо строку звернення до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай)
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до сільської ради, треті особи - Приватне сільськогосподарське підприємство «Нива», Головне управління Держгеокадастру, районна державна адміністрація, про визнання права на земельну частку (пай).
Рішенням суду першої інстанції відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього - додатка до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку.
У такому випадку особа має звернутися до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) в КСП.
Згідно зі статтею 71 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Відповідно до статті 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
У пункті 6 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України вказано, що правила цього Кодексу щодо позовної давності стосуються тільки тих позовів, строк пред'явлення яких, встановлений попереднім законодавством, не сплив до 01 січня 2004 року. Якщо ж строк позовної давності закінчився до зазначеної дати, то до відповідних відносин застосовуються правила про позовну давність, передбачені ЦК УРСР 1963 року.
У статтях 71, 75 ЦК УРСР зазначено, що загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Позовна давність застосовується судами незалежно від заяви сторін.
Статтею 80 ЦК УРСР встановлено, що закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.
ВИСНОВКИ: право на позов у позивачки виникло після видачі КСП державного акта на землю. Звернувшись до суду, вона пропустила встановлений законодавством строк звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав як члена КСП дізналася або повинна була дізнатися, коли почалося розпаювання земель колишніх колгоспників. Отже, позивач як член КСП повинна була дізнатись про порушення свого права на земельну частку (пай) з часу видачі КСП акта на право колективної власності на землю.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави набуття земельних прав, правовий режим земель колективної власності, процедура розпаювання земель, правила обчислення позовної давності
