Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 11 серпня 2021 року
у справі № 220/1811/20
Цивільна юрисдикція
Щодо юрисдикції спору стосовно оскарження фізичною особою - підприємцем рішень та договору органу місцевого самоврядування про відчуження земельної ділянки
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Споживчого товариства «Потрєбітєль», селищної ради, Комунального підприємства «Великоновосілківське бюро технічної інвентаризації», державної нотаріальної контори, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення селищної ради про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення Споживчому товариству «Потребітєль»;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення кадастровий, укладений між селищною радою та Споживчим товариством «Потребітєль», посвідченого державним нотаріусом державної нотаріальної контори;
- визнати протиправним та скасувати рішення державного нотаріуса про державну реєстрацію права власності Споживчого товариства «Потребітєль» на земельну ділянку несільськогосподарського призначення;
- визнати протиправним та скасувати рішення начальника бюро технічної інвентаризації. про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно ринок по продажу продовольчих і промислових товарів Споживчого товариства «Потребітєль».
Ухвалою суду першої інстанції у відкритті провадження у справі позовом ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне. По-друге, таким критерієм є суб`єктний склад такого спору.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо порядок їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 квітня 2021 року у справі № 591/5242/18 (провадження № 14-168цс20) зазначила, що положення пунктів 3, 6 та 13 частини першої статті 20 ГПК України у їх розмежуванні передбачають визначення юрисдикції господарських судів у справах як за змістом правовідносин (господарські, корпоративні), так і за предметом спору (вимоги щодо прав на майно, реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами).
Таким чином, ГПК України серед інших спорів, юрисдикція яких чітко визначена його положеннями як господарська, визначає як спори господарської юрисдикції також спори щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
ВИСНОВКИ: ОСОБА_1 на час звернення до суду з позовом є зареєстрованим як фізична особа - підприємець, а позовні вимоги полягають у визнанні недійсними рішень селищної ради та договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між юридичними особами, які, на думку позивача, порушують його права як фізичної особи-підприємця на користування вказаною земельною ділянкою для здійснення ним господарської діяльності.
Отже, з урахуванням характеру спірних правовідносин та суб`єктного складу спору, а також виходячи з положень пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України, суди першої та апеляційної інстанцій зробили правильний висновок про приналежність даного спору до юрисдикції господарських судів.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: господарська юрисдикція, критерії розмежування судових юрисдикцій, спори за участю ОМС, правовий статус ФОП
