Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 21 липня 2021 року
у справі № 394/710/17[1]
Цивільна юрисдикція
Щодо відшкодування збитків (упущеної вигоди) землекористувачам на підставі актів з визначення розміру збитків
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постановах
від 14 листопада 2018 року у справі № 692/1276/14-ц
від 13 грудня 2018 року у справі № 692/231/16-ц
від 19 лютого 2020 року у справі № 701/660/17
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ «Агрошанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування збитків, заподіяних неналежним виконанням умов договору оренди землі.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Агрошанс» про визнання недійсним та скасування договору оренди земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням суду першої інстанції позов ТОВ «Агрошанс» задоволено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ТОВ «Агрошанс» та стягнення судового збору з ОСОБА_1 скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «Агрошанс». У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт «д» частини першої статті 156 ЗК України).
Згідно зі статтею 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 (далі - Порядок), власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.
Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
Відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.
Наявність обґрунтування можливості отримання прибутку не є підставою для його стягнення. Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
У цій справі на підтвердження розміру збитків у вигляді неодержаного доходу ТОВ «Агрошанс» надало складений ним облік витрат і калькулювання собівартості по вирощенню соняшнику на 6 га, що становить 85 563,84 грн, а також довідку, що при посіві соняшнику на земельній ділянці, площею 6 га, було б зібрано 180,11 ц насіння соняшнику, яке було б продано за ціною 1 110 грн за 1 ц, внаслідок чого були б отримані кошти у розмірі 199 358,26 грн., а за мінусом витрат на вирощення, недоотриманий прибуток склав 116 358,26 грн.
Районною державною адміністрацією затверджено акт перевірки та визначення розмірів збитків на суму 110 641,57 грн.
Однак в акті є посилання лише на постанову Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 та не відображено застосування Методики визначення розміру шкоди, а сам акт не містить жодних розрахунків, що стали підставою для визначення суми збитків у розмірі 110 641, 57 грн.
Крім того, в наданих ТОВ «Агрошанс» доказах щодо розміру збитків не відображена сума, яка повинна бути виплачена власнику земельної ділянки як орендна плата за користування її земельною ділянкою.
Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, на підставі наявних у матеріалах справи доказів суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Агрошанс».
ВИСНОВКИ: сам по собі факт наявності в матеріалах справи актів з визначення розміру збитків не дає підстав для висновку про доведеність позивачами завданих їм збитків (упущеної вигоди) та їх розміру, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: земельні спори, землекористування, підстави відшкодування збитків, способи захисту прав на земельні ділянки, порушення прав землекористувача
