Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 08 вересня 2021 року
у справі № 826/11771/18
Адміністративна юрисдикція
Щодо юрисдикції спору про скасування державної реєстрації заповіту в Спадковому реєстрі
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом Державного підприємства «Національні інформаційні системи» (далі - ДП «Національні інформаційні системи»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2, у якому просила скасувати державну реєстрацію заповіту, складеного від імені ОСОБА_3, в Спадковому реєстрі, зареєстрованого реєстратором Філії ДП «Національні інформаційні системи».
Окружний адміністративний рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, частково задовольнив позов, вийшовши за межі позовних вимог: зобов`язав ДП «Національні інформаційні системи» скасувати державну реєстрацію заповіту, складеного від імені ОСОБА_3 в Спадковому реєстрі; в решті позовних вимог - відмовив.
ОЦІНКА СУДУ
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Згідно із статтею 1300 Цивільного кодексу України на вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину. У таких випадках нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину, які в подальшому реєструються у Спадковому реєстрі.
При цьому, постановою пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» суд роз'яснив, що спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, а справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
ВИСНОВКИ: у цій справі спір виник щодо державної реєстрації заповіту у Спадковому реєстрі. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що внесенням відповідачем запису про державну реєстрацію заповіту на користь третьої особи, про скасування якої виник спір у цій справі, унеможливлено отримання нею спадщини. Отже, оскаржуваним реєстраційним діям передує невирішений спір між його учасниками (позивачем та третьою особою) про право приватне - право на спадщину, що не містить ознак публічно-правового спору, в розумінні КАС України
З огляду на це, цей спір не є публічно-правовим, а тому, захист порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом, слід здійснювати за правилами цивільного судочинства, що в свою чергу виключає можливість розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства
КЛЮЧОВІ СЛОВА: адміністративна юрисдикція, цивільна юрисдикція, спадкові спори
