Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 13 травня 2026 року
у справі № 2а-2193/09/1570
Адміністративна юрисдикція
Щодо юрисдикції спору за позовом громадської організації з приводу оскарження рішення державного реєстратора про відмову в реєстрації змін до статуту
ФАБУЛА СПРАВИ
Громадська організація «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» звернулася до суду з позовом до Головного управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України (далі - ГУЮ в Одеській області), в якому позивач просив:
- скасувати наказ про відмову в реєстрації змін до Статуту ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», які затверджені постановою позачергової конференції Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів;
- зобов'язати ГУЮ в Одеській області зареєструвати нову редакцію Статуту ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», затверджену постановою позачергової конференції Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів.
Окружний адміністративний суд постановою позов задовольнив.
Справа переглядалась судами неодноразово.
За результатами нового апеляційного розгляду, апеляційний адміністративний суд постановою постанову окружного адміністративного суду скасував, провадження у справі за позовом Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» до Головного управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії закрив. Роз`яснив позивачеві право на звернення з позовом до суду в порядку господарського судочинства.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) компетенція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції, тобто хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта, у яких одна особа може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Повноваження державного реєстратора у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі - Закон №755-IV).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону №755-IV державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною четвертою статті 14 Закону України «Про об`єднання громадян» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) легалізація громадської організації здійснюється відповідно Міністерством юстиції України, місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.
Відповідно до частини шостої статті 15 Закону України «Про об`єднання громадян» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зміни до статутних документів, зареєстрованих об'єднань громадян підлягають обов'язковій реєстрації.
ВИСНОВКИ: предметом перевірки в цій справі є законність відмови Головного управління юстиції, вчиненої ним при здійсненні владних управлінських функцій під час відмови у реєстрації поданих позивачем змін до статуту.
Позов громадської організації обґрунтовано протиправністю дій відповідача як суб`єкта, наділеного владно-управлінськими функціями приймати рішення про державну реєстрацію, а предмет та підстава позову пов`язані з захистом прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Тобто у цій справі дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії державного реєстратора, який у межах спірних правовідносин діє як суб`єкт владних повноважень.
Визначальним при розмежуванні юрисдикції спорів з державним реєстратором у подібних правовідносинах, є те, що позивач оскаржує рішення реєстратора, прийняте саме за його (позивача) заявою, а не за заявою третьої особи, через що саме у позивача із державним реєстратором виникли правовідносини, що носять публічно- правовий характер.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про непоширення на цей спір юрисдикції адміністративних судів та необхідність його вирішення в порядку господарського судочинства.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: спори з державним реєстратором, правила визначення судової юрисдикції, спори за участю громадських об'єднань
