Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 21 жовтня 2021 року
у справі № 815/5769/17
Адміністративна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів про оскарження дій приватного нотаріуса стосовно проведення державної реєстрації припинення обтяження рухомого майна
ФАБУЛА СПРАВИ
ПАТ "КРИСТАЛБАНК" звернулося до суду з позовом до реєстратора Державного реєстру обтяжень рухомого майна - приватного нотаріуса міського нотаріального округу (далі - відповідач, Приватний нотаріус), третя особа Приватне підприємство "Бессарабія-В" (далі - ПП "Бессарабія-В"), в якому просив:
- визнати протиправними дії Приватного нотаріуса щодо проведення державної реєстрації припинення обтяження рухомого майна за реєстраційним номером;
- зобов'язати Приватного нотаріуса скасувати запис про вилучення обтяження та поновити в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запис про обтяження за договором застави транспортних засобів, де обтяжувач: ПАТ "КРИСТАЛБАНК"; боржник: ПП "Бессарабія-В" з дати вилучення.
Рішенням окружного адміністративного суду, яке залишене без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено частково.
ОЦІНКА СУДУ
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами щодо їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги цього суб`єкта владних повноважень.
Водночас, спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до його порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме і нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
ВИСНОВКИ: попри те, що позивач оскаржує дії відповідача як суб`єкта владних повноважень, фактично, звернення до суду за даним позовом було зумовлене необхідністю захисту його майнових прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, заявлений у даній справі спір не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів та враховуючи суб'єктний склад сторін спору має вирішуватися за правилами господарського судочинства.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: господарська юрисдикція, адміністративна юрисдикція, критерії розмежування судової юрисдикції, спори у сфері державної реєстрації речових прав
