Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 листопада 2021 року
у справі № 0540/7665/18-а
Адміністративна юрисдикція
Щодо обов’язковості засвідчення копії відеозапису електронним цифровим підписом
Фабула справи: ФОП ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Держпраці, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу, якою на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України на неї накладено штраф у розмірі 223380,00 грн.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: ФОП ОСОБА_1 вказує, що судами попередніх інстанцій було порушено ст. 79 КАС України, оскільки суд першої інстанції не міг взяти до уваги копію відеозапису перевірки, адже вона не була долучена до відзиву.
Правова позиція Верховного Суду: згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).2. Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
У постанові від 10.09.2020 у справі №751/6069/19 Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного кримінального суду зазначив таке:
«Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.
Долучений слідчим до матеріалів провадження в якості речового доказу DVD-R диск з відеозаписом обставин події був виготовлений у зв`язку із необхідністю надання інформації, яка має значення у кримінальному провадженні та є самостійним джерелом доказу похідним від інформації, що зберігається на комп`ютері в електронному вигляді у виді файлів.
Таким чином, записаний на оптичний диск - носій інформації електронний файл у вигляді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документу».
Висновки: відповідач надав суду оригінал електронного доказу (копію відеозапису проведеного інспектування), а тому не повинен був засвідчувати його відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України.
Ключові слова: допустимість доказів, формування доказової бази, повноваження інспекторів праці, порушення трудового законодавства
