Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 червня 2022 року
у справі № 753/572/20
Цивільна юрисдикція
Щодо обставин, які не є визначальними для вирішення спору про визначення місця проживання дитини
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей, про визначення місця проживання дитини.
Заочним рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 задоволено. Визначено місце проживання дитини разом з батьком - ОСОБА_1.
Постановою апеляційного суду заочне рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_2 зазначає про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
У цій справі апеляційний суд при перегляді рішення першої інстанції, виходив із того, що саме наявність зі сторони батька певних обмежень виховного впливу, зумовлює більшу прихильність дитини до матері. Проте ураховуючи вік дитини (на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції виповнилося 10 років) не зробив спроби заслухати думку дитини у відповідності із ст. 12 Конвенції про права дитини, та дійшов передчасного висновку, що за встановлених обставин проживання дитини з батьком буде відповідати якнайкращим інтересам малолітньої дитини.
Висновки: те, що батько дитини за станом здоров`я і матеріальним становищем спроможний забезпечити належний рівень фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, не є визначальними обставинами для вирішення спору, що виник між сторонами.
Ключові слова: захист прав дитини, принцип якнайкращого забезпечення інтересів дитини, порядок визначення місця проживання