Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 червня 2022 року
у справі № 908/2382/21
Господарська юрисдикція
Щодо можливості накладення арешту на нерухоме майно в порядку забезпечення позову про стягнення грошових коштів
Аналогічна правова позиція висловлена
Великою Палатою Верховного Суду в постанові
від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18
ФАБУЛА СПРАВИ
Прокурор в інтересах держави в особі міської ради звернувся до господарського суду з позовною заявою до ТОВ «Інтер Конект» про стягнення до місцевого бюджету доходу, отриманого від безпідставно набутого майна в сумі 7 632 238,82 грн.
Прокурор подав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просив суд накласти арешт на нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтер Конект» на праві власності.
Ухвалою господарського суду, залишеною без змін постановою апеляційного господарського суду, заяву прокурора про вжиття заходів забезпечення позову у справі задоволено.
ОЦІНКА СУДУ
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
У цій справі суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову прокурором доведено, що статутний капітал відповідача складає лише 3 000 000,00 грн, що менше заявлених до відповідача позовних вимог, а також перебування частини майна відповідача під обтяженням на суму 72 203 000 грн, тобто наявність обставин, що в підсумковому висновку може свідчити про існування сумнівів щодо можливості виконання судового рішення у випадку стягнення з відповідача 7 632 238,82 грн орендної плати.
Оскільки предметом спору є стягнення орендної плати в розмірі 7 632 238,82 грн, накладення арешту на грошові кошти відповідача у такому розмірі здатне суттєво погіршити його майновий стан, у той час як накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, щодо якого, станом на день звернення з заявою про забезпечення позову, відсутні були обтяження, мінімально впливатиме на повсякденну роботу відповідача, не ускладнюючи його господарську діяльність. Отже, обраний судами попередніх інстанцій вид забезпечення позову - накладення арешту на майно, що належить відповідачу на праві власності, є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
ВИСНОВКИ: у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: умови забезпечення позову, підстави накладення арешту на майно, стягнення боргу, орендні відносини, підстави забезпечення позову, кондикційні зобов'язання
