Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 30 вересня 2022 року
у справі № 606/2647/19
Цивільна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів за позовом інвестора про стягнення заборгованості за договором про спільну діяльність
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено.
Позов обґрунтований тим, що між ОСОБА_1 (інвестором) та ФОП ОСОБА_2 (учасником) було укладено договір про спільну діяльність, відповідно до якого сторони зобов`язалися спільно діяти в сфері будівництва, розвитку інфраструктури та здійснювати господарську діяльність у майновому комплексі (закладі громадського харчування типу «кафе»). За умовами договору позивач інвестував кошти у вказану діяльність, з метою отримання прибутку. Проте, відповідач умови договору не виконав, а тому позивач вважає, що відповідач повинен йому повернути вклад та сплатити штрафні санкції, передбачені договором.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено.
ОЦІНКА СУДУ
У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів стороною яких є фізична особа яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Згідно із частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статус підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи.
Наявність у фізичної особи статусу суб`єкта господарювання не означає, що усі правовідносини за її участю є господарськими.
Отже, вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах як суб`єкт господарювання та чи можна визначити ці правовідносини як господарські.
Згідно зі статтею 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
ВИСНОВКИ: з матеріалів справи відомо, що договір про спільну діяльність укладено між фізичною особою та ФОП, який як фізична особа є власником об'єкта нерухомості. Загальні положення про спільну діяльність в Україні регулюються главою 77 ЦК України, що свідчить про належність цього інституту до галузі цивільного права. Одним із учасників правочину є фізична особа без статусу суб`єкта підприємницької діяльності - позивач у цій справі. Із договору про спільну діяльність не вбачається, що між сторонами виникли корпоративні відносини. Враховуючи вищезазначене, дана справа підлягає розгляду судом цивільної юрисдикції.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: господарська юрисдикція, критерії розмежування судової юрисдикції, спори за участю ФОП, захист прав інвестора
