Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 27 липня 2022 року
у справі № 638/1720/20
Цивільна юрисдикція
Щодо тлумачення поняття "повідомлення про процес" у спорі про визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 (стягувач) звернувся до суду із клопотанням про визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду - Вищого Суду Каліфорнії, боржник - ОСОБА_2, заінтересована особа - Департамент служб у справах дітей міської ради. ОСОБА_1 просив суд визнати рішення Вищого Суду Каліфорнії щодо:
- розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і звернути до виконання (надати дозвіл на виконання) на території України, у зв`язку з чим зобов`язати відповідний орган РАЦС внести актовий запис про розірвання шлюбу;
- поділу майна в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на автомобіль; рахунки у банках;
- встановлення місця проживання дитини ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 у країні США та звернути до виконання (надати дозвіл на виконання) на території України, у зв`язку з чим зобов`язати ОСОБА_2 передати дитину ОСОБА_3 її батьку - ОСОБА_1.
Ухвалою суду першої інстанції у задоволенні клопотання ОСОБА_1 відмовлено.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останньою оскаржуваною постановою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою клопотання ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано рішення Вищого Суду Каліфорнії щодо розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та щодо встановлення місця проживання дитини ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 у країні Сполучені Штати Америки. В іншій частині у задоволенні клопотання відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Підстави для відмови в задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду передбачені статтею 468 ЦПК України, за якою клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено: 1) якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили; 2) якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином і вчасно повідомлено про розгляд справи; 3) якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України; 4) якщо раніше ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, яка порушена до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді; 5) якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Кодексом строк пред`явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні; 6) якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду; 7) якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України; 8) якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання; 9) в інших випадках, встановлених законами України.
Відповідно до частини сьомої статті 473 ЦПК України у визнанні в Україні рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, може бути відмовлено з підстав, встановлених статтею 468 цього Кодексу.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково клопотання про визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, апеляційний суд правильно вважав, що висновок суду першої інстанції про відсутність доказів повідомлення ОСОБА_2 про розгляд справи судом США спростовується підписаною ОСОБА_2 та поданою до суду США заявою щодо її вимог у справі № 19LВFL00640, що свідчить про її обізнаність про існування спору, а також про повідомлення ОСОБА_2 зазначено у самому судовому рішенні іноземного суду.
При цьому суд апеляційної інстанції підставно виходив із того, що уся кореспонденція про розгляд справи направлялася на зазначену самою ОСОБА_2 у процесуальному документі адресу.
Здійснення судових доручень про вручення документів покликане забезпечити реалізацію права сторони, повідомлення якої здійснюється, на участь у судовому засіданні з метою ефективного захисту своїх прав, для чого їй повідомляється про судовий розгляд справи, щоб вона могла взяти безпосередню участь в судовому засіданні.
Колегія суддів враховує, що у матеріалах справи міститься повідомлення про слухання у справі № 19LBFL00640, згідно із яким працівник члена адвокатської колегії Вищого Суду Каліфорнії передав у запечатаному конверті і забезпечив персональне вручення такого конверта службою індивідуальної доставки ОСОБА_2, наступних документів: повідомлення про судове слухання, постанови про тимчасове обмеження, постанови про право відвідування дитини, одностороннього запиту, запиту на порядок втримання внутрішнього насильства, запиту на право відвідання дитини, запиту на заборону подорожей з дитиною.
Таким чином, аргументи ОСОБА_2 щодо її неналежного повідомлення про розгляд справи № 19LBFL00640 спростовуються належними та допустимими доказами, наявними у матеріалах справи.
Отже, знаходячись на території України, ОСОБА_2 розуміла про наявність справи № 19LBFL00640 та обмежувальних приписів щодо неї, та бажаючи брати участь у судовому розгляді справи, ОСОБА_2 мала б повідомити Вищий Суд Каліфорнії про нову адресу проживання та своє перебування на території України. Однак, залишення штату з порушенням заборонних обмежень та неповідомлення Вищого Суду Каліфорнії про намір проживати на території України доводить небажання ОСОБА_2 брати участь у розгляді вказаної справи і спростовує її позицію про неможливість участі у розгляді справи у зв'язку з неналежним повідомленням про такий розгляд.
Установивши, що ОСОБА_1, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, не була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі, її було належним чином і вчасно повідомлено про розгляд справи, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про задоволення поданого ОСОБА_1 клопотання про визнання та звернення до виконання рішення Вищого Суду Каліфорнії в частині розірвання шлюбу та встановлення місця проживання дитини з батьком.
ВИСНОВКИ: під «повідомленням про процес» слід розуміти саме сповіщення судом сторін про місце та час розгляду справи, що свідчитиме про ефективне забезпечення сторін «правом на суд».
КЛЮЧОВІ СЛОВА: справи за участю іноземного елемента, порядок виконання рішень іноземних судів, захист прав дитини, право на участь у судовому засіданні
