Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 червня 2022 року
у справі № 910/430/21
Господарська юрисдикція
Щодо визнання недійсною аграрної розписки внаслідок внесення змін до договору, в забезпечення виконання умов якого таку розписку видано
Фабула справи: Фермерське господарство «Україна» звернулося до господарського суду з вимогами до ТОВ «Адама України», третя особа - приватний нотаріус нотаріального округу, про визнання товарної аграрної розписки, посвідченої приватним нотаріусом нотаріального округу, виданої Фермерським господарством «Україна» в забезпечення виконання зобов'язань за договором поставки, недійсною.
Рішенням господарського суду у задоволенні позову Фермерського господарства «Україна» відмовлено повністю.
Постановою апеляційного господарського суду рішення господарського суду скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ «Адама Україна» зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України, а саме чи підлягає визнанню недійсною товарна аграрна розписка, яку було видано боржником у відповідності до положень Закону України «Про аграрні розписки» на тій підставі, що після видачі такої аграрної розписки до договору поставки, на забезпечення якого боржником було видано відповідну аграрну розписку, були внесені певні зміни.
Правова позиція Верховного Суду: із системного аналізу положень ст.ст. 203 та 215 ЦК України можна зробити висновок, що правочин може бути визнаний недійсним у випадку встановлення обставин недодержання вимог, визначених ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України, в момент вчинення відповідного правочину.
При цьому за загальним правилом недійсність правочину має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, що виникли на його підставі, або внесення у подальшому змін до цього правочину чи пов`язаних з ним договорів
Водночас відносини, що виникають під час оформлення, видачі, обігу, виконання аграрних розписок регулюються Законом України «Про аграрні розписки», який визначає порядок їх реєстрації та спрямований на створення правових, економічних, організаційних умов функціонування цих документів.
У ст. 1 Закону України «Про аграрні розписки» містяться визначення, згідно з якими: аграрна розписка - це товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов'язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах; боржник за аграрною розпискою - це особа, яка видає аграрну розписку для оформлення свого зобов`язання здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених в аграрній розписці умовах; кредитор за аграрною розпискою - це фізична чи юридична особа, яка надає грошові кошти, послуги, поставляє товари, виконує роботи як зустрічне зобов'язання за договором, за яким боржник за аграрною розпискою видає їй аграрну розписку, наділяючи правом вимагати від нього належного виконання зобов`язань, а також фізична чи юридична особа, яка отримала права кредитора за аграрною розпискою від іншого кредитора за аграрною розпискою у спосіб, не заборонений законом.
Положеннями ст. 3 Закону України «Про аграрні розписки» передбачено, що товарна аграрна розписка - це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов'язання боржника за аграрною розпискою здійснити поставку узгодженої сільськогосподарської продукції, якість, кількість, місце та строк поставки якої визначені аграрною розпискою.
Товарні аграрні розписки складаються в письмовій формі на бланку, підлягають нотаріальному посвідченню і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені), якщо інше не передбачено цим Законом (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про аграрні розписки»).
Аграрна розписка вважається виданою з дня її реєстрації в Реєстрі аграрних розписок.
Аграрні розписки діють до повного їх виконання. За згодою кредитора дата виконання зобов'язань за аграрною розпискою може бути перенесена на наступний маркетинговий рік.
Виконання зобов'язань за аграрними розписками врегульовано ст. 12 цього Закону, відповідно до якої товарні аграрні розписки виконуються шляхом здійснення поставки вказаної в аграрній розписці сільськогосподарської продукції від боржника за аграрною розпискою до кредитора за аграрною розпискою на погоджених ними умовах поставки.
Поставка сільськогосподарської продукції іншої якості, ніж визначено в аграрній розписці або в погоджених формулах перерахунку, є невиконанням аграрної розписки, якщо інше не погоджено сторонами аграрної розписки.
Ч.ч. 9, 10 цієї статті передбачено, що за згодою кредитора за аграрною розпискою і боржника за аграрною розпискою допускається часткове виконання зобов'язання за аграрною розпискою. Для цього в товарній аграрній розписці погоджується розмір мінімальної партії сільськогосподарської продукції, яка може бути поставлена на її часткове виконання. У фінансовій аграрній розписці визначається мінімальний обсяг грошових коштів, який може бути сплачений на часткове виконання фінансової аграрної розписки. Якщо в тексті аграрної розписки не міститься застереження про мінімальний розмір часткового виконання аграрної розписки, кредитор за аграрною розпискою має право відмовитися від прийняття часткового виконання зобов'язань боржника за аграрною розпискою.
У разі отримання часткового виконання за аграрною розпискою на ній робиться напис, в якому фіксуються виконана частина зобов`язання та розмір зобов`язання, що зберігається. Такий напис скріплюється підписами боржника за аграрною розпискою та кредитора за аграрною розпискою. При цьому забезпечення аграрної розписки заставою зберігається в первинному обсязі.
Висновки: Законом України «Про аграрні розписки» не передбачено визнання недійсною аграрної розписки внаслідок внесення змін до договору, в забезпечення виконання умов якого таку розписку видано.
Отже, внесення змін до договору поставки не впливає на юридичну силу аграрної розписки і зобов'язання боржника щодо виконання її умов до внесення змін до самої аграрної розписки.
Відповідно висновки суду апеляційної інстанції про те, що у зв`язку зі зміною умов договору зобов`язання, передбачене аграрною розпискою, припинилось та виникло нове зобов`язання (змінено обсяг, ціну та строки поставки), а тому у позивача відсутнє зобов'язання, визначене аграрною розпискою, що є підставою для визнання її недійсною, є помилковими.
Ключові слова: правова природа аграрної розписки, підстави зміни зобов'язання, підстави припинення договірного зобов'язання, недійсність аграрної розписки
