Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 14 травня 2024 року
у справі № 914/1757/22
Господарська юрисдикція
Щодо обов'язку боржника виконати зобов'язання за договором у натурі після припинення строку дії цього договору
ФАБУЛА СПРАВИ
Приватне підприємство Фірма "Спецреммаш" (далі - ПП Фірма "Спецреммаш") звернулося до господарського суду з позовною заявою до Державного підприємства "Львіввугілля" (далі - ДП "Львіввугілля"), в якій просило зобов`язати ДП "Львіввугілля" виконати обов`язки за укладеним між ПП Фірмою "Спецреммаш" та ДП "Львіввугілля" договором про закупівлю товару за результатами відкритих торгів, а саме: прийняти відповідно до умов договору від ПП Фірми "Спецреммаш" виготовлений товар - борти (жолоби) у кількості 100 шт., у визначеному договором місці поставки товару - Відокремлений підрозділ "Шахта "Степова" ДП "Львіввугілля".
Справа розглядалась судами неодноразово.
Господарський суд ухвалив рішення, яким у задоволенні позову ПП Фірми "Спецреммаш" відмовив.
Відповідно до постанови апеляційного господарського суду рішення господарського суду скасоване. Прийнято нове рішення, яким позов ПП Фірми "Спецреммаш" задоволено.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно з вимогами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 689 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
За змістом статті 599 Цивільного кодексу України та статті 202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд із належним виконанням законодавство передбачає й інші підстави припинення зобов'язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування).
ВИСНОВКИ: чинне законодавство не передбачає такої підстави припинення зобов'язання, як закінчення строку дії договору. Припинення строку дії договору не свідчить про припинення зобов'язань за ним, а тому не означає звільнення боржника від виконання обов'язку в натурі, у зв`язку із чим кредитор має право вимагати виконання обов'язку в натурі впродовж того часу, коли існує відповідне зобов`язання, а не лише впродовж строку, встановленого сторонами у договорі для його виконання. Зазначене не ставиться у залежність від того, виконувала інша сторона дії, спрямовані на виконання умов договору, чи ні. Визнання за покупцем необмеженого у часі права надавати або не надавати замовлення (замовлень) на партію товару за договором фактично призводить до зміни ним умов договору в односторонньому порядку або односторонньої відмови від виконання.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: обов'язки покупця, порушення договірного зобов'язання, способи судового захисту
