Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 травня 2024 року
у справі № 913/308/23
Господарська юрисдикція
Щодо відсутності у сторони договору права посилатися на наявність інституту форс-мажору для зміни строків виконання зобов'язань в інший спосіб, ніж передбачений договором
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернувся до суду з позовом до ОВ «Луганськгаз Збут» про стягнення з останнього боргу в сумі 465 706 728,93 грн з оплати природного газу, поставленого позивачем відповідачу в період січень - березень 2022 на підставі Рамкового договору купівлі-продажу природного газу від 20.10.2021 № 2рд_БГр-ЛГЗ та Індивідуального договору від 20.10.2021 № БГр-21/22-ЛГЗ, а також 3% річних у сумі 18 704 485,02 грн та інфляційних втрат в розмірі 93 734 736,66 грн за прострочення платежів.
Рішенням господарського суду позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Постановою апеляційного господарського суду, рішення господарського суду скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.
ОЦІНКА СУДУ
У спірних правовідносинах в цій справі, з урахуванням змісту договору та положень Закону «Про торгово-промислові палати в Україні», для засвідчення дії обставин непереборної сили перебачено надання сертифікату ТПП не пізніше 14 днів з дати виникнення таких обставин (пункт 7.4 Рамкового договору).
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що згідно з пунктом 12 Індивідуального договору №БГр-21/22-ЛГЗ від 20.10.2021 до Рамкового договору №2рд_БГр-ЛГЗ від 20.10.2021 оплата за поставлений газ здійснюється протягом 45 днів після закінчення відповідного періоду поставки, а отже граничні терміни виконання зобов`язань ТОВ «Луганськгаз Збут» щодо оплати вартості природного газу є такими, що настали після 24.02.2022 (дати початку воєнного стану): за січень 2022 року граничним строк проведення розрахунків є 17.03.2022; за лютий 2022 року граничним строк проведення розрахунків є 14.04.2022; за березень 2022 року граничним строк проведення розрахунків є 15.05.2022.
Відповідно 14-ти денний термін надання сертифікату був пропущений за всіма граничними строками виконання зобов'язань. За вказаних обставин відкладення строку виконання зобов'язання (строк виконання яких настав згідно з договору і не був відкладений в порядку передбаченому ним до його закінчення) є безпідставним, що не було враховано апеляційним судом. Порядок визначення та обчислення строків, визначення початку перебігу та закінчення строків зобов`язання визначено статтями 251-255 Цивільного кодексу України, тож Верховний Суд критично відноситься до висновків оскаржуваної постанови щодо можливості простого перенесення (продовження) на строк дії форс-мажорних обставин терміну виконання зобов'язань, які вже було прострочено. При цьому в посиланнях апеляційного суду на правові висновки Верховного Суду у справі №910/15264/21 від 31.08.2022 щодо належного повідомлення сторони про форс-мажор не було враховано принцип обов'язковості договору та відсутність відповідних договірних умов у справі на яку послався суд. Суд також звертає увагу, що висновки у справі №910/15264/21 від 31.08.2022 щодо належного повідомлення зроблені Судом при розгляді справи про внесення змін до договору та стосувалися зовсім інших обставин відмінних від тих, що мали місце при розгляді даної справи згідно з умовами укладеного учасниками спірних правовідносин конкретних договорів (Рамкового та Індивідуального).
Як було встановлено судами попередніх судових інстанцій у цій справі, відповідач у період з січня по березень 2022 року без жодних зауважень прийняв від позивача природний газ вартістю 590 186 800,00 грн, про що сторони склали комерційні акти приймання-передачі природного газу.
Із вищевказаного вбачається виконання відповідачем договору у лютому і березні 2022 року (тобто у спірний період дії для відповідача «форс-мажорних» обставин) в частині прийняття товару з одночасною відмовою від його виконання в частині оплати.
З огляду на вказане Верховний Суд враховує у розгляді цієї справи доктрину venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки). В основі доктрини venire contra factum proprium міститься принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
ВИСНОВКИ: щодо використання договірної конструкції форс-мажору у спірних правовідносинах з метою відкладення строку виконання зобов`язання, то з огляду Верховний Суд дійшов висновку про відсутність у відповідача права посилатися на наявність інституту форс-мажору для зміни строків виконання зобов'язань у спірних правовідносинах інакше ніж в спосіб передбачений самим договором та з урахуванням його умов (в тому числі пункту 7.4 Рамкового договору щодо строку надання сертифікату ТПП).
КЛЮЧОВІ СЛОВА: виникнення непередбачуваних обставин, підтвердження форс-мажор, звільнення від виконання зобов'язання
