Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 01 травня 2026 року
у справі № 905/541/16
Господарська юрисдикція
Щодо відсутності в договорі умови про правові наслідки несвоєчасного надання сертифіката ТПП України
Фабула справи: АТ "НАК" "Нафтогаз України" звернулося до суду з позовом до ПАТ "Маріупольгаз" про стягнення 430 562,20 грн основного боргу, 762 730,04 грн пені, 71 093,36 грн 3% річних та 743 389,27 грн інфляційних втрат.
Господарський суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позовні вимоги задовольнив частково; стягнув з ПАТ "Маріупольгаз" на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" 16 244,41 грн 3 % річних та 301 838,72 грн інфляційних втрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Мотивація касаційної скарги: АТ "НАК "Нафтогаз України" вказує, що відповідач не може посилатися на наявність інституту форс-мажору для зміни строків виконання зобов'язань у спірних правовідносинах інакше ніж в спосіб, передбачений самим договором та з урахуванням його умов; враховуючи що відповідач порушив строки повідомлення позивача про існування для нього форс-мажору, що визначені умовами п.п. 8.3, 8.5 договору, а сам сертифікат Торгового-промислової палати України (далі - ТПП України) направив позивачу майже через 10 місяців після його отримання та майже через 14 місяців після настання форс-мажору, тому він не може посилатися на дію для нього обставин непереборної сили.
Правова позиція Верховного Суду: при застосуванні положень договору щодо форс-мажорних обставин необхідно розрізняти: (1) обов'язок сторони своєчасно повідомити іншу сторону про настання таких обставин у строк і спосіб, визначені договором, та (2) обовязок надати належні докази їх існування, зокрема сертифікат ТПП України.
Повідомлення про форс-мажорні обставини має бути здійснене у встановлений договором строк, а якщо він сторонами не визначений, то невідкладно — з моменту, коли стороні стало відомо про їх настання чи можливість впливу на виконання зобов'язання. Натомість отримання сертифіката ТПП України як доказу таких обставин обєктивно пов'язане з відповідною процедурою звернення до уповноваженого органу та може відбуватися пізніше, у тому числі після настання порушення виконання зобов'язання.
Сам факт несвоєчасного надання сертифіката ТПП України за відсутності прямо передбачених договором правових наслідків такого порушення не може розцінюватися як безумовна підстава для позбавлення сторони права посилатися на форс-мажорні обставини. Інше можливе лише у разі, якщо відповідна заборона або негативні наслідки прямо встановлені умовами договору. Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення, має бути прямо зазначено в договорі.
Висновки: за відсутності в договорі визначених негативних наслідків несвоєчасного надання сертифіката ТПП України та за своєчасного повідомлення іншої сторони про форс-мажорні обставини сторона не позбавляється права посилатися на такі обставини. У вирішенні спору суди мають встановити, чи дотрималася сторона обов'язку щодо своєчасного повідомлення про форс-мажорні обставини, а вже після цього оцінювати належність та своєчасність подання сертифіката ТПП України як доказу.
Ключові слова: наслідки запровадження воєнного стану, виникнення непередбачуваних обставин, підтвердження форс-мажору
