Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 24 листопада 2022 року
у справі № 9901/58/20
Адміністративна юрисдикція
Щодо предметної юрисдикції спорів з приводу оскарження указів Президента України ненормативного характеру
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_2 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Президента України, у якому просив визнати протиправним і скасувати Указ Президента України від 11 вересня 2019 року № 680/2019 «Про скасування деяких указів Президента України» (далі - Указ № 680/2019) в частині, що стосується позивача.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що Указ № 680/2019 в оскаржуваній частині був виданий Президентом України з порушенням вимог Конституції України та частини п`ятнадцятої статті 25 Закону України «Про дипломатичну службу», оскільки Президент України не наділений повноваженнями на позбавлення дипломатичних рангів, а відповідно до положень указаної норми цього Закону позивач міг бути позбавлений дипломатичного рангу лише за рішенням суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням позов задовольнив.
ОЦІНКА СУДУ
Укази Президента України можуть мати нормативний характер (нормативно-правові акти) та ненормативний (індивідуальні акти).
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності, зокрема, Президента України встановлені статтею 266 КАС України, правила якої згідно з положеннями пункту 1 частини першої цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) указів і розпоряджень Президента України.
Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно акти, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням ним публічно-владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких актів, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.
У Рішенні від 27 березня 2002 року № 7-рп/2002 Конституційний Суд України зазначив, що за змістом положень частини другої статті 147, частини першої статті 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить, зокрема, перевірка на предмет відповідності Конституції України всіх без винятку правових актів Верховної Ради України і Президента України (незалежно від того, мають вони нормативно-правовий чи індивідуально-правовий характер) як за їх юридичним змістом, так і за дотриманням конституційної процедури їх розгляду, ухвалення та набрання ними чинності.
Однак, як зазначено у цьому ж Рішенні Конституційного Суду України, такі повноваження Конституційного Суду України обмежуються виключно вирішенням питань щодо відповідності цих актів Конституції України, а не щодо їх законності.
Оскаржуваний Указ Президента України є актом індивідуальної дії й безпосередньо зачіпає права та інтереси позивача з приводу присвоєння йому дипломатичного рангу, у зв`язку із чим ОСОБА_2 і звернувся до адміністративного суду. При цьому предмет спору виник саме у цих правовідносинах і серед його підстав не міститься вимог щодо оскарження спірного Указу відповідача з мотивів його неконституційності.
Відтак цей спір є публічно-правовим і на нього поширюється юрисдикція адміністративних судів.
ВИСНОВКИ: той факт, що укази Президента України, які відповідають ознакам акта індивідуальної дії, можуть бути об`єктом судового конституційного контролю у випадках їх оскарження з підстав їх неконституційності чи порушення конституційної процедури у процесі їх прийняття, автоматично не виключає ці укази з-під судового контролю в адміністративному судочинстві в усіх інших випадках.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: адміністративна юрисдикція, оскарження актів Президента України, повноваження КСУ, правова природа актів Президента України
