Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 09 лютого 2022 року
у справі № 807/49/18
Адміністративна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів з приводу скасування рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою третій особі стосовно відведення земельної ділянки у власність
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постанові
від 15 червня 2021 року у справі № 30/13472/16-а
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до окружного адміністративного суду з позовом до сільської ради ОТГ, третя особа - ОСОБА_2, у якому просив суд: визнати протиправним і скасувати рішення сільської ради в частині надання відповідного дозволу ОСОБА_2 яка проживає за адресою на відведення земельної ділянки площею 0,01 га для будівництва індивідуального гаражу.
Окружний адміністративний суд на підставі рішення вирішив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Апеляційний адміністративний суд вирішив рішення окружного адміністративного суду скасувати, позов ОСОБА_1 - задовольнити.
ОЦІНКА СУДУ
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Натомість, необхідною ознакою публічно-правового спору за участю суб'єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, щодо яких виник спір.
Водночас спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до його порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.
Визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
Відтак, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, який є власником суміжної земельної ділянки оскаржив до суду рішення сільської ради про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів третій особі.
При цьому, судом апеляційної інстанції було з'ясовано, що будівництво гаража створить проблеми для вільного проходу та проїзду вулицею, а також закриє позивачу доступ до дороги загального користування, у зв`язку із цим він і звернувся до суду за захистом своїх прав.
Отже, метою звернення до суду з даним адміністративним позовом, фактично, був захист цивільних прав позивача, як власника (користувача) суміжної земельної ділянки з тією, щодо якої третій особі надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою.
Таким чином, між сторонами виник спір про цивільне право, і оспорювання рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не може вирішуватися за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових можливостей встановлювати (визнавати) факти щодо існування перешкод у користуванні власністю сторонами даного приватно-правового спору.
ВИСНОВКИ: спір про скасування рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою третій особі щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею у власність у даному випадку має розглядатися як спір, що пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на користування належним йому нерухомим майном третьою особою.
Тому, зважаючи на суб`єктний склад та характер правовідносин у цій справі колегія суддів доходить висновку, що розгляд даного спору має здійснюватися в порядку цивільного судочинства.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: земельні спори, правила юрисдикції, критерії розмежування судової юрисдикції, порядок набуття земельних прав, спори за участю ОМС, цивільна юрисдикція, способи судового захисту, суміжне землекористування
