Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 грудня 2025 року
у справі № 380/15810/21
Адміністративна юрисдикція
Щодо вимог до зміни цільового призначення земельної ділянки в межах однієї категорії земель
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Львівської міської ради (далі - Львівська міськрада), Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Львівській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Горобина» (далі - ТОВ «ВКФ «Горобина»), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення 71 сесії VII скликання Брюховицької селищної ради від 23 листопада 2020 року № 2263 «Про затвердження детального плану території (ДПТ) в районі вулиці Львівська,12 в смт Брюховичі»;
- зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Львівській області внести зміни до Державного земельного кадастру та Поземельної книги в частині цільового призначення та виду використання земельної ділянки за адресою вулиця Львівська 12, смт Брюховичі кадастровий номер 4610166300:08:003:1562, де визначити цільове призначення земельної ділянки - 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, та вид використання - Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.
Справа розглядалась судами неодноразово.
За наслідками нового розгляду окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив частково
Апеляційний адміністративний суд постановою рішення окружного адміністративного суду скасував та прийняв нову постанову, якою відмовив у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасувати рішення 71 сесії VII скликання Брюховицької селищної ради від 23 листопада 2020 року № 2263 «Про затвердження Детального плану території в районі вулиці Львівська, 12 в смт Брюховичі» та закрив провадження у справі в частині вимоги про зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Львівській області внести зміни до Державного земельного кадастру та Поземельної книги в частині цільового призначення та виду використання земельної ділянки, де визначити цільове призначення земельної ділянки 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, та вид використання - Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.
ОЦІНКА СУДУ
Генеральний план населеного пункту - це містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (пункт 2,3 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI).
Відповідно до частини першої статті 16 Закону № 3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону № 3038-VI, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови та іншого використання території населеного пункту.
У частині першій статті 19 Закону № 3038-VI зазначено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
Зміст наведених вище норм права свідчить, що ДПТ є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому.
Наміри щодо використання земельної ділянки в межах певної категорії земель мають відповідати містобудівній документації та документації із землеустрою.
Згідно зі статтею 20 ЗК України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 24 Закону № 3038-VI забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Таким чином, норми ЗК України та Закону № 3038-VI передбачають обов'язковість використання земельної ділянки за її цільовим призначенням навіть в разі встановлення нового функціонального призначення.
Стаття 1 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» (далі - Закон № 858-IV, в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) містить визначення поняття цільове призначення земельної ділянки, згідно з яким це допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.
Цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.
Отже, кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму. Так, земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення. При цьому функціональне призначення земельної ділянки - це вид її використання, визначений містобудівною документацією. У документах на земельну ділянку воно не зазначається. Функціональне призначення території повинно встановлюватись планом зонування або детальним планом території, проте не повинно суперечити генеральному плану населеного пункту.
ВИСНОВКИ: власник земельної ділянки має повноваження щодо зміни цільового призначення земельної ділянки в межах однієї категорії земель (зокрема, з земель громадської на землі житлової або змішаної забудови у межах категорії - землі громадської та житлової забудови), однак, такі зміни мають здійснюватися у встановленому порядку та у відповідній містобудівній документації з урахуванням ієрархії, а саме - такі зміни мають відображатися, передусім, у Генеральному плані населеного пункту, оскільки саме цей вид містобудівної документації є основним та з його положеннями мають узгоджуватися всі інші види містобудівної документації.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правовий режим земель, спори у сфері містобудування, порядок землекористування, оскарження рішень місцевих рад
