Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 серпня 2022 року
у справі № 461/1727/20
Цивільна юрисдикція
Щодо неможливості судового розгляду позову про спростування отримання/неотримання свідком в кримінальному провадженні повістки про виклик та/або прибуття/неприбуття свідка в кримінальному провадженні на допит
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові
від 12 січня 2022 року в справі № 461/1727/20
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державного бюро розслідувань, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ТОВ «Телерадіокомпанія «Нові комунікації» про спростування недостовірної інформації.
Ухвалою суду першої інстанції закрито провадження.
Постановою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).
Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.
ВИСНОВКИ: не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на спростування отримання/неотримання свідком в кримінальному провадженні повістки про виклик та/або прибуття/неприбуття свідка в кримінальному провадженні на допит та ініціювання позовного провадження з такою метою, а тому такий позов не підлягає судовому розгляду.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: дифамаційні спори, способи судового захисту, право на доступ до суду, підстави закриття провадження у справі, цивільна юрисдикція
