Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 липня 2026 року
у справі № 761/4471/24[1]
Цивільна юрисдикція
Щодо неправомірного використання фотозображення особи до набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно неї
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Служби безпеки України про захист честі, гідності та ділової репутації.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою апеляційного суду рішення першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1. Зобов`язано Службу безпеки України видалити зі статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_12», яка розміщена на веб-сайті Служби безпеки України, зокрема, з речення «Служба безпеки зібрала доказову базу на власника одного з найбільших алкогольних холдингів України ОСОБА_1, який підозрюється у фінансуванні збройної агресії рф» та з назви статті, інформацію, яка порушує право на використання імені ОСОБА_1 , розміщену за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_8, на сторінці Служби безпеки України в Телеграм-каналі ІНФОРМАЦІЯ_5 та на сторінці Служби безпеки України в Facebook за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 яка дає можливість ідентифікувати позивача, а саме зазначення його імені - « ОСОБА_1 » та зобов`язано Службу безпеки України видалити зі своїх сторінок в мережі Інтернет у Телеграм та Facebook за посиланнями: ІНФОРМАЦІЯ_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 фотозображення ОСОБА_1. У решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
У цій справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті Служби безпеки України ІНФОРМАЦІЯ_6 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 була опублікована інформація під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_12 » наступного змісту:
«Служба безпеки зібрала доказову базу на власника одного з найбільших алкогольних холдингів України ОСОБА_1 , який підозрюється у фінансуванні збройної агресії рф.
За даними слідства, незважаючи на повномасштабне вторгнення, його компанії продовжили вести бізнес із країною-агресором.
Встановлено, що протягом 2022 року лише у вигляді сплати податків і зборів підпорядковані йому підприємства перерахували до бюджету рф близько 6 млрд у гривневому еквіваленті.
Задокументовано, що підприємства фігуранта, розташовані на території чотирьох країн Центральної Азії та Південного Кавказу, закуповували в росії промислові обсяги спирту та іншу супутню продукцію.
Під час обшуків в офісних приміщеннях холдингу в Україні виявлено документи та інші речові докази незаконної діяльності на користь країни-агресора.
На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили про підозру ОСОБА_1 та ще 6 топменеджерам його компаній за ч. 2 ст. 28, ст. 111-2 Кримінального кодексу України (пособництво державі-агресору, вчинене за попередньою змовою групою осіб).
Вирішується питання про накладення арешту на їх приватне і корпоративне майно для передачі в управління АРМА.
Розслідування проводили за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури.
Така сама за змістом інформація розміщена на Телеграм-каналі Служби безпеки України за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 та на сторінці СБУ в Facebook за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Телеграм каналі Служби безпеки України та на сторінці Служби безпеки України в Facebook разом з інформацією розміщено фото ОСОБА_1 з надписом «ПІДОЗРА».
ІНФОРМАЦІЯ_1 аналогічна інформація розповсюджена на веб-сайті «Україна кримінальна» ІНФОРМАЦІЯ_11 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_15».
ОЦІНКА СУДУ
Згідно зі статтею 308 ЦК України фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи, а в разі її смерті - за згодою осіб, визначених частиною четвертою статті 303 цього Кодексу.
ЄСПЛ у рішенні від 07 лютого 2012 року у справі «Фон Ганновер проти Німеччини», (заяви № 40660/08, № 60641/08) зазначив, що зображення особи є одним із головних атрибутів її особистості, оскільки воно розкриває унікальні характеристики особи і відрізняє особу з-поміж інших. Право на захист свого зображення є одним із головних складових особистого розвитку, яке передбачає, передусім, право особи контролювати використання цього зображення, зокрема, і не дозволяти його опублікувати. При встановленні балансу між захистом приватного життя та свободою вираження поглядів ЄСПЛ наголошує на необхідності враховувати, по-перше, внесок, зроблений фотографією або статтею до обговорення, що має загальний інтерес. Визначення того, що є предметом загального інтересу, залежатиме від обставин справи. Зокрема, Суд визнавав існування такого інтересу не лише в публікаціях стосовно політичних питань чи злочинності, але також коли воно стосувалося спорту або відомих митців.
ВИСНОВКИ: з огляду на встановлення апеляційним судом порушення немайнового права ОСОБА_1 на використання імені, правильними є висновки апеляційного суду щодо порушення немайнового права позивача на використання його фотозображень, оскільки вони дозволяють ідентифікувати ОСОБА_1 під час поширення щодо нього цієї інформації до набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист особистих немайнових прав, дифамаційні спори, порушення презумпції невинуватості, право на зображення
