Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 10 вересня 2025 року
у справі № 757/19417/23-ц[2]
Цивільна юрисдикція
Щодо права фізичної особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, право, на видалення з публікації посилання на власне ім`я
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «ЗН УА» про захист честі, гідності та ділової репутації та зобов'язання вчинити дії.
Позивач посилався на те, що за відсутності обвинувального вироку, який набрав законної сили щодо нього, ТОВ «ЗН УА» в оспорюваній статті порушило його немайнове право на використання імені. Просив суд визнати такими, що порушують немайнове право позивача на використання імені дії ТОВ «ЗН УА», що полягають у використанні (обнародуванні) імені позивача у публікації, та зобов`язати ТОВ «ЗН УА» протягом 10-ти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили видалити згадану публікацію.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов ОСОБА_1 задоволено.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до статті 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
Орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, фізична особа або юридична особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов'язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення. Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням (стаття 276 ЦК України).
Частиною другою статтею 278 ЦК України передбачено, що якщо особисте немайнове право фізичної особи порушене в номері (випуску) газети, книзі, кінофільмі, теле-, радіопередачі тощо, які випущені у світ, суд може заборонити (припинити) їх розповсюдження до усунення цього порушення, а якщо усунення порушення неможливе, - вилучити тираж газети, книги тощо з метою його знищення.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).
Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з'ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Захист права фізичної особи на ім'я залежить від способу порушення, оспорення або невизнання цього права та може здійснюватися загальними способами захисту суб'єктивних цивільних прав (в тому числі припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення (пункти 3, 4 частини другої статті 16 ЦК України)), так і іншим способом відповідно до змісту цього права та наслідків, що спричинило це порушення.
Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що у спірній публікації відповідач незаконно, всупереч частині четвертій статті 296 ЦК України використав власне ім`я позивача, і що порушене його особисте немайнове право підлягає захисту, однак не звернули увагу, що частина змісту посилання містить посилання на інших фізичних осіб, які із позовом до суду не зверталися.
Тому зобов`язання відповідача видалити усю публікацію в частині, що не стосується його імені, не є необхідним для відновлення порушених особистих немайновий прав позивача щодо використання власного імені, отже рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання видалити публікацію, яке залишено без змін постановою суду апеляційної інстанції, підлягає зміні, шляхом викладення абзацу третього судового рішення в такій редакції: «Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «ЗН УА» протягом десяти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили видалити у публікації, яка поширена ТОВ «ЗН УА» в мережі Інтернет на веб-сайті ZN.UA, посилання на ім`я ОСОБА_11».
Такий спосіб захисту немайнового права є пропорційним до ступеня порушення прав позивача відповідачем і спрямований на припинення дії, яка порушує право, та відновлення становища, яке існувало до порушення, в тому обсязі, в якому вони сталися, і не перешкоджає медіа вести діалог із суспільством, інформувати про здійснювані кримінальні провадження.
ВИСНОВКИ: з метою поновлення порушеного немайнового права на ім`я, яке передбачає відновлення можливості фізичній особі вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері приватного життя, враховуючи спосіб його порушення через мережу інтернет та наслідки, що їх спричинило це порушення, позивач має право вимагати від відповідача припинити дії з використанням його імені, що порушили його особисте немайнове право, шляхом видалення з публікації посилання на власне ім`я.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: право на ім`я, дифамаційні спори, порушення особистих немайнових прав
