Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 03 вересня 2018 року
у справі № 6/796/29/2018
Цивільна юрисдикція
Щодо підвідомчості третейському суду справи про стягнення боргу за договором на туристичне обслуговування
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_4 звернувся до апеляційного суду, як до суду першої інстанції, із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Розвитку ринку фінансових послуг» у справі за позовом ТОВ ФК «Фангарант Груп» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором на туристичне обслуговування.
Заявник зазначив, що третейський суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що дана справа підвідомча третейському суду, оскільки є спором щодо захисту прав споживачів, розгляд яких не відноситься до компетенції третейських судів. Крім того, зазначив, що сплатив заборгованість за туристичні послуги в повному обсязі, а також те, що у додатковій угоді до договору відсутнє третейське застереження. Натомість додаткова угода містить умову про те, що будь-який спір, що виникає щодо договору або у зв'язку з ним, окрім спорів щодо захисту прав споживачів, підлягає передачі на розгляд і остаточне вирішення до Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Розвитку ринку фінансових послуг». Отже, рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Розвитку ринку фінансових послуг» є таким, що суперечить вимогам закону.
Ухвалою апеляційного суду, постановленою ним як судом першої інстанції, заяву ОСОБА_4 задоволено. Скасовано вищевказане рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Розвитку ринку фінансових послуг».
ОЦІНКА СУДУ
Згідно із частиною першою статті 45 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду приймається після дослідження усіх обставин справи третейським суддею, що одноособово розглядав справу, або більшістю голосів третейських суддів, які входять до складу третейського суду. Рішення оголошується у засіданні третейського суду.
Статтею 6 Закону України «Про третейські суди» визначено категорії справ, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, розгляд яких заборонений третейськими судами.
Законом України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» частину першу статті 6 Закону України «Про третейські суди» доповнено пунктом 14. Зазначений закон набрав чинності 11 березня 2011 року.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди» третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
За правилом частини другої статті 458 ЦПК України рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.
Договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками (частина перша статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
ВИСНОВКИ: оскільки договір надання споживачу фінансових послуг укладений, а спірне рішення третейського суду ухвалене після внесення змін до Закону України «Про третейські суди», заявник є споживачем фінансових послуг, спір виник щодо стягнення з нього заборгованості за кредитом, то третейському суду в силу положень пункту 14 частини першої статті 6 цього Закону така справа не підвідомча.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: оскарження рішень третейського суду, предмет третейського розгляду, споживче кредитування
