Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 березня 2023 року
у справі № 128/3148/17
Кримінальна юрисдикція
Щодо правових наслідків додаткового неодержання потерпілим у судовому засіданні усної присяги (підтвердження) говорити правду
Фабула справи: вироком суду першої інстанції ОСОБА_10 засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією майна. Цим же вироком засуджено ОСОБА_11.
Вироком апеляційного суду вирок місцевого суду скасовано в частині призначених покарань. Змінено покарання ОСОБА_11. ОСОБА_10 за ч. З ст. 187 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років із конфіскацією усього належного йому на праві власності майна. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_10 зараховано в строк покарання період попереднього ув`язнення. В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Мотивація касаційної скарги: захисник ОСОБА_6 місцевий суд не привів до присяги потерпілу ОСОБА_8, чим порушив вимоги ст.ст. 352,353 КПК України.
Правова позиція Верховного Суду: положеннями ст. 353 КПК України передбачено, що перед допитом потерпілого головуючий встановлює відомості про його особу та з'ясовує стосунки потерпілого з обвинуваченим, з'ясовує, чи отримав потерпілий пам'ятку про права та обов`язки потерпілого, чи зрозумілі вони йому, і в разі необхідності роз'яснює їх, а також попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.
Допит потерпілого проводиться з дотриманням правил, передбачених ч.ч. 2, 3, 5-14 ст. 352 цього Кодексу.
Висновки: із аудіозапису судового засідання в суді першої інстанції встановлено, що головуючий перед допитом потерпілої, дотримуючись вимог ст. 353 КПК України, серед іншого, з'ясував чи отримала вона пам`ятку про права та обов`язки, чи зрозумілі вони їй, а також попередив про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання. Зважаючи на це, додаткове неодержання усної присяги (підтвердження) говорити правду, виходячи з положень ст. 412 КПК України, не можна визнати істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону .
Ключові слова: процедурні порушення, процедура судового розгляду, порядок допиту потерпілого, дослідження доказів судом, порушення норм кримінального процесуального права
