Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 03 травня 2023 року
у справі № 200/7595/18
Цивільна юрисдикція
Щодо дій суду, якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов'язкова співучасть
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постановах
від 11 вересня 2019 року у справі № 200/8461/15-ц
від 03 травня 2022 року у справі № 711/3591/21
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ фірма «Консоль ЛТД», ОК «ЖБК «Цивілізація», ТОВ «Колоритус», ОСОБА_5, приватні нотаріуси міського нотаріального округу, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, визнання майнових прав на нерухоме майно, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень.
Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
ОЦІНКА СУДУ
Частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Оскільки предметом спору є вимога про визнання за позивачем майнових прав на спірне нерухоме майно, що може породжувати у нього в подальшому право на витребування такого майна у набувача, за яким згідно з доводами позивача незаконно зареєстровано право власності на це майно, то належним відповідачем (співвідповідачем) за вимогами пайовика про визнання за ним майнових прав на нерухоме майно, яке не введене в експлуатацію, є забудовник за інвестиційним договором (договором пайової участі), тобто ТОВ фірма «Консоль ЛТД» (або його правонаступники), яке не визнає цієї частини позовних вимог.
У подібних спорах (правовідносинах) між пайовиками та забудовником позови пред'являються і були розглянуті по суті саме до ТОВ фірма «Консоль ЛТД» (постанови Верховного Суду від 09 лютого 2022 року у справі № 200/4107/15-ц (провадження № 61-19953св18), від 19 січня 2022 року справі № 200/1933/13-ц (провадження № 61-41765св18), від 24 березня 2021 року у справі № 200/5548/16-ц (провадження № 61-9645св20), від 03 жовтня 2018 року у справі № 200/8714/13-ц (провадження № 61-28113св18).
Позивачем у передбаченому процесуальним законом порядку не було пред`явлено вимог про визнання майнових прав до належного відповідача - забудовника ТОВ фірма «Консоль ЛТД» або його правонаступника. Отже слід погодитися з висновками суду апеляційної інстанції про відмову у позові у цій частині у зв`язку із пред'явленням вимог до неналежного відповідача.
ВИСНОВКИ: якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов'язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов'язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: спори із замовниками будівництва, належний склад сторін справи, підстави відмови у задоволенні позову
