Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 червня 2023 року
у справі № 756/16122/21
Кримінальна юрисдикція
Щодо умови проникнення до житла чи іншого володіння особи без дозволу слідчого судді
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_7 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
На підставі ст. 71 КК України остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
ОЦІНКА СУДУ
У поданій апеляційній скарзі захисник ставив питання про недопустимість як доказу винуватості ОСОБА_7 протоколу огляд місця події з тих підстав, що ця слідча дії була проведена з порушенням вимог КПК України, оскільки фактично було проведено обшук житла без звернення органу досудового розслідування до слідчого судді на отримання відповідного дозволу.
Так, огляд місця події - це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію та вилучення різних речових доказів, з'ясування характеру події, що відбулася, встановлення особи злочинця та мотивів скоєння злочину. Огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, а також джерелом отримання доказів
За змістом статей 214, 223, 237 КПК України огляд є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування, що здійснюється після огляду. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.
Відповідно до ч. 2 ст. 237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
Положення ст. 223 КПК України не мають на меті вирішення питань власності. Вони захищають особу від необґрунтованого втручання у сферу її приватності, на яке вона вправі розраховувати у своєму житлі або іншому володінні. Термін «особа, яка володіє» в ч. 1 ст. 233 КПК України охоплює більш широке коло осіб, ніж титульний власник або особа, володіння якої ґрунтується на певних договірних чи інших законних підставах.
Як убачається з матеріалів провадження, суд апеляційної інстанції перевірив доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо недопустимості такого доказу, як протоколу огляду місця події, а саме квартири, та обґрунтовано, на думку Суду, визнав їх безпідставними, зазначивши про те, що вказана слідча дія була проведена з дозволу ОСОБА_9, яка проживала в цій квартирі на підставі договору оренди, тобто була тимчасовим володільцем.
ВИСНОВКИ: за наявності згоди особи, яка володіє приміщенням, закон не вимагає звернення до слідчого судді за відповідним дозволом (ч. 1 ст. 233 КПК України).
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок проведення слідчих дій, критерії допустимості доказів, принцип недоторканності житла чи іншого володіння особи
