Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 25 травня 2023 року
у справі № 463/4324/18[2]
Кримінальна юрисдикція
Щодо складової частини об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 369 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
Вироком суду першої інстанції перекваліфіковано дії ОСОБА_6 з ч. 3 ст. 369 КК України на ч. 1 ст. 369-2 КК України та засуджено до покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.
Ухвалою апеляційного вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни. На підставі ч. 5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання за ч. 1 ст. 369-2 КК України у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн, у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
ОЦІНКА СУДУ
Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 369 КК України, характеризується прямим умислом, тобто якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
Згідно диспозиції ст. 369 КК України об'єктивною стороною надання неправомірної вигоди службовій особі є пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Вказуючи про те, що прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_10 не може вважатися службовою особою, яка наділена одноосібними повноваженнями на укладення з підозрюваним угоди про визнання винуватості, а тому пропозиція і надання неправомірної вигоди за вчинення таких дій не містить об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 369 КК України, місцевий суд не обґрунтував своїх висновків із посиланням на положення кримінального процесуального законодавства України.
При цьому місцевий суд не звернув уваги на те, що проект угоди про визнання винуватості, який надав ОСОБА_6 ОСОБА_10, та який вилучений в ході огляду місця події, не містив вказівок про необхідність її укладення чи погодження з керівником місцевої прокуратури.
Отже, здійснюючи перекваліфікацію дій ОСОБА_6 з ч. 3 ст. 369 КК України на ч. 1 ст. 369-2 КК України, місцевий суд не врахував вище наведене, а свого рішення в цій частині належним чином не мотивував.
ВИСНОВКИ: складовою частиною об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 369 КК України, є наявність у службової особи, якій передається неправомірна вигода, повноважень на вчинення чи невчинення в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: процесуальні повноваження прокурора, угоди у кримінальному провадженні, порядок укладення угоди про визнання винуватості, службові злочини
