Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 07 вересня 2023 року
у справі № 240/10087/19
Адміністративна юрисдикція
Щодо порядку вирішення питання про залучення до участі в справі відповідача, співвідповідача чи третьої особи
Фабула справи: Громадська організація «Ветерани повітряно-десантних військ, Союз десантників Житомирської області» (далі - позивач) звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської обласної державної адміністрації (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 02.08.2019 №283 «Про затвердження складу громадської ради при Житомирській обласній державній адміністрації».
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено.
Мотивація касаційної скарги: обласна державна адміністрація зазначає, що суди прийняли рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі, а саме без представників інститутів громадянського суспільства - членів Громадської ради. На переконання відповідача, оскаржувані судові рішення безпосередньо впливають на права інститутів громадянського суспільства - членів громадської ради на участь у формуванні та реалізації державної, регіональної політики. Правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб, на переконання скаржника, є порушення конституційного права на судовий захист.
Правова позиція Верховного Суду: учасниками справи є сторони, треті особи (ч. 1 ст. 43 КАС України), водночас, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (ч. 1 ст. 46 КАС України).
Відповідно до ч. 5 ст. 48 КАС України під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Правовий інститут третіх осіб в адміністративному судочинстві врегульовано нормами ст.ст. 49-51 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 КАС України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред`явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку.
Ч. 2 ст. 49 КАС України визначає, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи (ч. 5 ст. 49 КАС України).
Як видно зі змісту позовної заяви, у ній не міститься вимог щодо залучення інших учасників справи, а при відкритті провадження у справі, суд першої інстанції вказаного питання не вирішував.
Окрім того, як підтверджується матеріалами справи, відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції питання долучення до участі в справі третіх осіб чи співвідповідача, перед судом не ставилось. Звертаючись до суду апеляційної інстанції такі доводи також не були зазначені в апеляційній скарзі.
Таким чином, з огляду на правовий статус Громадської ради при обласній державній адміністрації, рішення щодо прав членів якої, на переконання скаржника, прийнято судами попередніх інстанцій, відповідач не був обмежений ініціювати питання про долучення інших осіб для участі у справі під час розгляду справи в суді першої інстанції. Позаяк, будучи належним чином обізнаним щодо розгляду цієї справи в окружному адміністративному суді, уповноважені особи відповідача могли, як повідомити відповідних членів Громадської ради про розгляд цієї справи, так і заявити відповідне клопотання в суд першої інстанції.
Більше того, доводи касаційної скарги не містять конкретики в частині, що стосується визначення кола осіб, щодо прав яких було прийняті судові рішення.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального прави в частині визначення суб`єктного складу сторін у цій справі.
Висновки: вирішення питання про залучення до участі в справі відповідача, співвідповідача чи третьої особи належить до повноважень суду першої інстанції.
Ключові слова: процесуальний статус учасників справи, процесуальна співучасть, компетенція суду, визначення суб'єктного складу сторін у цій справі
