Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 11 серпня 2021 року
у справі № 344/2483/18
Цивільна юрисдикція
Щодо підстави для відмови у стягненні інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу/поставки
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-ІФ», яке змінило свою назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-ІФ», та просив стягнути з відповідача на свою користь 117 379,01 грн процентів за користування чужими грошовими коштами, 146 854,50 грн суму інфляційних втрат, 17 291,10 грн - три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов`язання.
Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 задоволено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1.
ОЦІНКА СУДУ
Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред'явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).
У цій справі, звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначав, що з ТОВ «Альянс-ІФ» підлягають стягненню на його користь проценти за користування чужими грошовими коштами, а також інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми за період з моменту його вчинення до моменту його повернення, оскільки договір вважається недійсним з моменту його вчинення, а не з моменту ухвалення судом рішення про визнання його недійсним.
При відмові в задоволенні позовних вимог стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання апеляційний суд вважав, що обов`язок відповідача з повернення позивачу грошових коштів виник з часу набрання судовим рішенням про визнання недійсним договору купівлі-продажу/поставки автомобіля законної сили;
ВИСНОВКИ: з урахуванням того, що договір купівлі-продажу/поставки автомобіля був правомірним до моменту визнання його судом недійсним, у продавця виник обов'язок з повернення коштів покупцю з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання правочину недійсним.
Враховуючи викладене, правильними є висновки апеляційного суду про відмову в задоволенні позовних вимог стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: прострочення грошового зобов'язання, недійсність правочинів, правові наслідки недійсності правочинів
